ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 760/24541/17

У Х В А Л А

16 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Сорочка Є.О., суддів Літвіної Н.М., Федотова І.В., перевіривши апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії щодо перерахунку та виплати пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.

Перевіривши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про необхідність її повернення з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з частиною третьою статті 55 КАС юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 59 КАС повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно з частиною восьмою статті 59 КАС у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Частиною третьою статті 59 КАС встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що право участі у розгляді справи від імені юридичної особи має право її керівник чи інша особа, уповноважена на це законом, статутом чи іншим положенням. При цьому, юридична особа також має право брати участь у розгляді справи через представника, повноваження якого мають бути підстережені довіреністю, яка видана за підписом уповноваженої на це посадової особи.

Зі змісту поданої апеляційної скарги вбачається, що вона підписана представником скаржника ОСОБА_2 , на підтвердження повноважень якої до апеляційної скарги відповідних доказів долучено не було.

Частиною шостою статті 59 КАС передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Таким чином, учасник справи має право на звернення до суду із апеляційною скаргою через представника, зокрема, на підставі копії відповідного документа (довіреності), що засвідчений суддею чи у визначеному законом порядку.

Актами законодавства, що регулюють порядок засвідчення копій документів, є Національний стандарт України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затверджений наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003р. №55 (далі - ДСТУ 4163-2003); Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015р. №1000/5 (далі - Правила №1000/5); інструкції з діловодства в окремих органах державної влади та інші.

Відповідно до пункту 1 Правил №1000/5 ці Правила встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності (далі - установи). Ці Правила є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 8 глави 10 розділу ІІ Правил №1000/5 порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку.

Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.

Напис про засвідчення копії складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій». У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка «Копія».

Зазначеним нормам кореспондують вимоги пункту 5.27 ДСТУ 4163-2003.

Згідно підпунктів 6, 7 пункту 3 Розділу ІІ Правил №1000/5 право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності. У посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що під «засвідченням в установленому порядку копії документа» слід розуміти не лише формальне виконання вимог щодо змісту напису про засвідчення копії, а й наявність в особи, яка вчиняє цей напис, повноважень на вчинення такої дії як це передбачено пунктом 7 глави 10 розділу ІІ Правил №1000/5. В інакшому випадку копія не набуває юридичної сили (пункт 2 глави 10 розділу ІІ Правил №1000/5).

Так, матеріали справи містять не засвідчену копію з засвідченої самою ОСОБА_2 (без відбитку печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки «Для копій») копії довіреності від 14.09.2018.

Як вказав Верховний Суд в ухвалах від 12 03.2019 та від 15.04.2019 по справі № № 201/11991/18 факсимільна копія, виготовлена за допомогою копіювально-розмножувальної техніки із засвідченої копії довіреності (копію з копії) не є належним доказом на підтвердження повноважень особи.

Інших оригіналів або належним чином засвідчених копій документів на підтвердження повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, матеріали справи не містять.

Як вказав Верховний Суд в ухвалі від 14 березня 2019 року по справі №812/246/18 докази повноважень представника повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, засвідченої у визначеному законом порядку), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому довірителем. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво.

Також варто відмітити, що перевірка судом нижчої (першої) інстанції повноважень особи, яка підписала апеляційну скаргу, допуск її до розгляду справи на підставі документів (їх копій), які не можуть бути доказом повноважень цієї особи, у тому числі в суді вищої (апеляційної) інстанції, не є для суду вищої (апеляційної) інстанції обставиною, яка не підлягає доказуванню та не відміняє обов`язку суду вищої (апеляційної) інстанції перевіряти повноваження такої особи. Тобто встановлені судом першої інстанції певні обставини справи (зокрема тих, що стосуються повноважень учасників справи та їхніх представників) не є обов`язковими для суду апеляційної інстанції. Окрім того, суд першої інстанції перевіряє повноваження особи на вчинення певних дій в суді першої, а не апеляційної інстанцій. Подібний підхід щодо повноважень учасників справи та їх представників висловив Верховний Суд у постанові від 22 серпня 2018 року (справа №803/1965/17). Окрім того, суд першої інстанції перевіряє повноваження особи на вчинення певних дій в суді першої, а не апеляційної інстанцій.

Відповідно до частини першої статті 74 КАС суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Таким чином, додана до апеляційної скарги копія довіреності не може бути прийнята судом як доказ, що посвідчує повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, а отже в розумінні статей 55, 59 КАС, остання є неналежним представником у даній справі.

Згідно пункту 1 частини четвертої статті 298 КАС апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За таких обставин, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність повернення апеляційної скарги.

Колегія суддів наголошує, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного оскарження судового рішення суду першої інстанції у встановленому законом порядку та права, за необхідності, заявити клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження.

Керуючись статтями 34, 248, 256, 298 КАС, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 березня 2019 року повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Літвіна

Суддя І.В. Федотов