Судове рішення 160/3991/19 від 18.07.2019

Особи

Учасники процесу:

Відповідач (Боржник): Державна фіскальна служба України
Відповідач (Боржник): Головне управління ДФС в Одеській області
Позивач (Заявник): Товариство з обмеженою відповідальністю "САБТЕХПРОМ"
Заявник у порядку виконання судового рішення: Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Медведєв О.В.
Відповідач (Боржник): Державна податкова служба України

Показати/приховати управління відображенням осіб

Ім`я	Замінене і`мя	Особа

Судове рішення #80333990

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2019 року Справа № 160/3991/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САБТЕХПРОМ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС в Одеській області про визнати протиправним та скасувати рішення і зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сабтехпром" до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області та Державної фіскальної служби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області в особі Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиного реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме:

рішення від 29.03.2019 року № 1125089/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 10.04.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125107/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 06.05.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125105/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 6 від 08.07.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125118/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 18 від 13.05.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125119/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 19 від 15.04.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125104/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 20 від 15.07.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125087/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 31 від 20.05.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125093/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 33 від 22.04.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125117/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 35 від 22.07.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125113/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 46 від 24.06.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125106/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 36 від 17.06.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125108/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 95 від 25.03.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1110516/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 82 від 18.03.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125094/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 113 від 31.03.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125088/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 50 від 30.04.2018 року;

рішення від 29.03.2019 року № 1125101/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 64 від 31.05.2018 року.

- зобов`язати ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні: № 1 від 10.04.2018 року, № 5 від 06.05.2018 року, № 6 від 08.07.2018 року, № 18 від 13.05.2018 року, № 19 від 15.04.2018 року, № 20 від 15.07.2018 року, № 31 від 20.05.2018 року, № 33 від 22.04.2018 року, № 35 від 22.07.2018 року, № 46 від 24.06.2018 року, № 36 від 17.06.2018 року, № 95 від 25.03.2018 року, № 82 від 18.03.2018 року, № 113 від 31.03.2018 року, № 50 від 30.04.2018 року, № 64 від 31.05.2018 року датою їх фактичного надходження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, на думку позивача, ГУ ДФС в Одеській області протиправно зупинило реєстрацію зазначених податкових накладних та в подальшому протиправно відмовило позивачу у реєстрації податкових накладних, а саме: контролюючим органом не зазначено конкретного критерій чи критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення податкової накладної. Також не зазначено, які саме документи згідно вичерпного переліку слід надати до перевірки, щоб були достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної у ЄРПН. Рішення контролюючого органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень, що перешкоджає платнику податків своєчасно та в повній мірі виконати свої обов`язки та скористатись своїми правами, передбаченими чинним податковим законодавством, яким врегульовано порядок реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Позивач надав контролюючому органу письмові пояснення та копії первинних документів, однак не дивлячись на це контролюючий орган прийняв рішення про відмову у реєстрації податкових накладних позивача. Оскаржувані рішення не містять чіткої підстави для відмови та не містять жодного підкреслення для визначення, який саме документ не був поданий. Відповідачем застосовано критерій ризикованості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені Порядком зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування у Єдиного реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі та прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи призначено за правилами загального позовного провадження.

04.06.2019 року від представників відповідачів надійшов спільний відзив на позовну заяву, у якому останній просить суд відмовити у задоволенні позову, з наступних підстав. Позивач після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних направив повідомлення про подачу документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним. В оскаржуваних рішеннях відповідача чітко зазначено, що позивачем не надано первинних документів щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні. На підставі викладеного позивач вважає оскаржувані рішення законними та обґрунтованими.

Ухвалою суду від 05.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.07.2019 року

Сторони у судове засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Позивач подав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

Основним видом економічної діяльності позивача є, зокрема, вантажний автомобільний транспорт.

Судом встановлено, що позивач з метою здійснення підприємницької діяльності орендує нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: 49049 , Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Добровольців, буд. 17, офіс 7 на підставі Договору суборенди нежитлового приміщення від 01.01.2018 року № 27-12/16ЮСВ, укладеного з ТОВ «Стіль Біт», копія якого міститься у матеріалах справи.

У першому кварталі 2018 року на підприємстві позивача працювало 5 працівників за трудовим договором (директор та 4 водії експедитори) та 10 осіб - за ці вільно-правовими договорами.

Позивач орендував транспортні засоби для здійснення власної господарської діяльності: МАN AE 0694 CE, MAN AE7699 IB, MAN AE 6491 IA, MAN AE 7316 EP, MAN AE 6491 IA, Mercedes-Benz 814 AE 6869 BA, Mercedes-Benz ATEGO 1017 AE 9164 ET , копії договорів оренди транспортних засобів містяться у матеріалах справи.

Позивач використовував орендовані транспортні засоби для здійснення вантажних перевезень.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Бізнес Груп С» укладено договір перевезення вантажу від 01.02.2018 року № 30/10, копія якого міститься у матеріалах справи, предметом якого є організація та надання послуг з перевезення вантажів ТОВ «Бізнес Груп С`рефрижераторними дорожніми транспортними засобами та інші транспортно-експедиційні послуги і додаткові послуги відповідно до вимог ТОВ «Бізнес Груп С», що пов`язані із перевезенням вантажів по території України в торговій мережі ТОВ «АТБ-Маркет» та інших вантажоодержувачів.

В рамках даного договору позивачем були надані транспортні послуги, що підтверджується копіями актів прийому - передачі наданих послуг, маршрутними листами та товарно-транспортними накладними, які містяться у матеріалах справи.

Позивач для ведення своєї господарської діяльності закуповує дизельне пальне та бензин у ТОВ «Лівайн Торг» згідно договору поставки № 0001 від 02.01.2018 року та у ПП «ОККО-Бізнес Контракт» згідно договору поставки № 30ОБКПТБ3-0008 від 02.11.2017 року, копії яких містяться у матеріалах справи. Копії видаткових накладних ТОВ «Лівайн Торг» містяться у матеріалах справи.

У зв`язку з наданням послуг перевезення вантажів позивачем складено наступні податкові накладні: № 1 від 10.04.2018 року, № 5 від 06.05.2018 року, № 6 від 08.07.2018 року, № 18 від 13.05.2018 року, № 19 від 15.04.2018 року, № 20 від 15.07.2018 року, № 31 від 20.05.2018 року, № 33 від 22.04.2018 року, № 35 від 22.07.2018 року, № 46 від 24.06.2018 року, № 36 від 17.06.2018 року, № 95 від 25.03.2018 року, № 82 від 18.03.2018 року, № 113 від 31.03.2018 року, № 50 від 30.04.2018 року, № 64 від 31.05.2018 року.

Вказані вище податкові накладні направлено до ЄРПН для реєстрації.

Однак згідно отриманих квитанції контролюючого органу, копії яких містяться у матеріалах справи, реєстрація податкових накладних: № 1 від 10.04.2018 року, № 5 від 06.05.2018 року, № 6 від 08.07.2018 року, № 18 від 13.05.2018 року, № 19 від 15.04.2018 року, № 20 від 15.07.2018 року, № 31 від 20.05.2018 року, № 33 від 22.04.2018 року, № 35 від 22.07.2018 року, № 46 від 24.06.2018 року, № 36 від 17.06.2018 року, № 95 від 25.03.2018 року, № 82 від 18.03.2018 року, № 113 від 31.03.2018 року, № 50 від 30.04.2018 року, № 64 від 31.05.2018 року, була зупинена.

Підстава зупинення: обсяг постачання товару/послуги 49.41 перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає вимогам п.п.2.1 п.2 Критеріїв ризикованості платника податку; ПК/РК відповідає вимогам п.п.1.6 п.1 «Критеріїв ризикованості платника податку»; запропоновано надати пояснення.

22.03.2019 року позивач подало пояснення та копії документів на 143 аркушах щодо наступних податкових накладних: № 1 від 10.04.2018 року, № 5 від 06.05.2018 року, № 6 від 08.07.2018 року, № 18 від 13.05.2018 року, № 19 від 15.04.2018 року, № 20 від 15.07.2018 року, № 31 від 20.05.2018 року, № 33 від 22.04.2018 року, № 35 від 22.07.2018 року, № 46 від 24.06.2018 року, № 36 від 17.06.2018 року, № 95 від 25.03.2018 року, № 113 від 31.03.2018 року, № 50 від 30.04.2018 року, № 64 від 31.05.2018 року. Факт надання пояснень та копій документів підтверджується повідомленням щодо подачі документів про підтвердження квитанцією № 2 від 22.03.2019 року .

11.03.2019 року позивач подало пояснення та копії документів на 34 аркушах щодо наступних податкових накладних: № 82 від 18.03.2018 року.

Однак Комісією Головного управління ДФС в Одеській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиного реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 29.03.2019 року № 1125089/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 10.04.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125107/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 5 від 06.05.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125105/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 6 від 08.07.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125118/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 18 від 13.05.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125119/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 19 від 15.04.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125104/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 20 від 15.07.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125087/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 31 від 20.05.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125093/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 33 від 22.04.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125117/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 35 від 22.07.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125113/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 46 від 24.06.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125106/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 36 від 17.06.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125108/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 95 від 25.03.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1110516/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 82 від 18.03.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125094/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 113 від 31.03.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125088/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 50 від 30.04.2018 року; рішення від 29.03.2019 року № 1125101/40051658, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 64 від 31.05.2018 року.

Всі зазначені вище рішення обґрунтовані ненадання платником податків: первинних документів щодо постачання / придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

При цьому всі оскаржувані рішення комісії не містять посилання на конкретні документи, яких на думку комісії не вистачало для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, з чого суд робить висновок, що комісією не було досліджено і надано належну оцінку направленим позивачем документам, що безумовно свідчить про протиправність відмови у реєстрації податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України змінена на підставі Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07 грудня 2017 року N 2245-VIII (далі - Закон N 2245-VIII).

Пунктом сьомим Прикінцевих та перехідних положень Закону N 2245-VIII Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.

21 лютого 2018 року на виконання вимог Закону N 2245-VIII Кабінетом Міністрів України прийнято постанову N 117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок N 117).

Окремими положеннями Порядку N 117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України N 959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акта індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України у відповідності до вимог якої прийнято Порядок N 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій. Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року N 959/99-99-07-18.

Цей акт, визначав критерії ризиковості та передбачав необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, як встановлено судом, позивачем надано до податкового органу первинні документи на підтвердження реальності господарських операцій. Також судом встановлено факт реальності господарських операцій позивача з ТОВ «Бізнес Груп С» та рух активів між вказаними суб`єктами господарювання.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Крім того, акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Враховуючи, суперечливість нормативного регулювання, наведене та проаналізоване вище, як підстави застосування презумпції правомірності рішень платника (підпункт 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України), а також вимоги принципів правової визначеності та передбачуваності, суд щодо контролюючий орган безпідставно зупинив реєстрацію податкових накладних позивача та протиправно прийняв оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних позивача в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічну позицію займає і Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 року по справі № 822/1878/18.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 виклав правову позицію, у відповідності до якої за загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Вказаним вище критеріям не відповідають оскаржувані рішення відповідача про відмову у реєстрації податкових накладних.

Суд зазначає, що у відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг. Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 28 Порядку N 117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

У відповідності до листа Вищого адміністративного суду України від 24.10.2013 року № 1486/12/13-13 реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов`язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов`язку кореспондує обов`язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, відсутність реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних впливає на правовий стан платників податків. Покупець товарів позбавляється права на формування податкового кредиту за рахунок відповідних сум, а продавець може зазнати небажаних для нього наслідків у вигляді проведення його позапланової перевірки.

У свою чергу визнання неправомірним неприйняття податкової накладної для реєстрації тягне настання наслідків, передбачених у пункті 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Отже, податкова накладна вважається прийнятою протягом того операційного дня, коли вона була надіслана платником податків для реєстрації.

Зважаючи на викладене, резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність неприйняття податкової накладної для реєстрації, з урахуванням вимог пункту 1 частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України повинна містити висновок про визнання протиправним неприйняття податкової накладної для реєстрації, а також зазначення того, що податкову накладну потрібно вважати прийнятою та зареєстрованою протягом операційного дня, коли її було надіслано платником податку (із зазначенням дати).

Застереження щодо конкретної дати, з якої податкова накладна є прийнятою і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, поряд із визнанням протиправним власне неприйняття податкової накладної для реєстрації, є правомірним. Отже, незалежно від того, чи містить вимога позивача прохання щодо визначення дати, з якої податкова накладна є прийнятою та зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд з метою захисту прав позивача повинен вказати відповідну дату в резолютивній частини постанови.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДФС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні позивача № 1 від 10.04.2018 року, № 5 від 06.05.2018 року, № 6 від 08.07.2018 року, № 18 від 13.05.2018 року, № 19 від 15.04.2018 року, № 20 від 15.07.2018 року, № 31 від 20.05.2018 року, № 33 від 22.04.2018 року, № 35 від 22.07.2018 року, № 46 від 24.06.2018 року, № 36 від 17.06.2018 року, № 95 від 25.03.2018 року, № 82 від 18.03.2018 року, № 113 від 31.03.2018 року, № 50 від 30.04.2018 року, № 64 від 31.05.2018 року датою їх фактичного отримання.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 194, 205, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Сабтехпром» (код ЄДРПОУ 40051658, 49054, м. Дніпро, пр. Олександра Поля, буд. 72, кв. 48) до Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197, місцезнаходження: Львівська пл.,8, м.Київ, 04655), Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, 65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС в Одеській області в особі Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиного реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а саме: