Справа № 307/34/19

Провадження № 1-кп/307/468/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2019 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого

судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

з участю: прокурора Баник С.Ю.

захисника Коструб В.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, кримінальне провадження за № 12018070160000860, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, із повною загальною освітою, неодруженого, сезонного робітника, раніше не судимого, у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 289 ч. 2 та ст. 185 ч. 3 КК України,

В С Т А Н О В И В:

28.03.2018 р., близько 23.30 год., ОСОБА_1 , за попередньою змовою з іншою особою, справа відносно якої виділена в окреме провадження, через вікно проникли до будинку АДРЕСА_2 , власником якого є ОСОБА_2 , звідки умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів викрали бувшу у використанні гладкоцівкову рушницю 12 калібру, МР-27 ЕМ, № НОМЕР_1 , вартістю 9967 грв. та бувший у використанні цифровий фотоапарат фірми «Olympus FE-4030», вартістю 482 грв., чим спричинив потерплому ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 10449 грв.

Крім того, 26.07.2018 р., близько 03-ї год., ОСОБА_1 , умисно, таємно, з метою заволодіння чужим майном, знаючи, що у приміщенні гаража будинку АДРЕСА_3 , знаходиться квадроцикл «Viper CC110», який є транспортним засобом, шляхом злому вікна проник у середину, звідки виштовхав квадроцикл до річки Теребля, де зламавши замок запалювання увімкнув двигун та поїхав у напрямку с. Вонігово, чим спричинив власниці квадроциклу ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 15931.80 грв.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_1 вчинив злочини передбачені ст. 185 ч. 3 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло; та ст. 289 ч. 2 КК України - незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинена повторно, з проникненням у інше приміщення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень визнав повністю. Пояснив, що 28.03.2018 р., близько півночі, він разом із іншою особою, перелізли через паркан на територію дворогосподарства потерпілого ОСОБА_2 , у с. Дулово, пошкодили на будинку вікно та проникли у середину, де з металевої шафи викрали рушницю та фотоапарат. На вулиці їх чекав автомобіль, за кермом якого був ОСОБА_4 , який їх відвіз до себе додому. Рушницю він віддав Котику, а фотоапарат продав за 100 гривень. У липні 2018 року, після 01-ї год., розбивши вікно проник у гараж дворогосподарства АДРЕСА_3 та виштовхав звідти на вулицю квадроцикл. Біля річки Теребля зламав замок запалювання та завів двигун і поїхав у напрямку с. Вонігово. Біля АЗС його зупинили працівники поліції і затримали. Квадроцикл повернуто ОСОБА_5 . З потерпілими він примирився та повністю відшкодував завдану шкоду. Про вчинене шкодує, зробив для себе правильні висновки та обіцяв більше не вчиняти кримінальні правопорушення.

Потерпілі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилися. Надали суду заяви про розгляд справи у їхній відсутності. Потерпілий ОСОБА_2 крім того зазначив, що претензій до обвинуваченого ні морального, ні матеріального характеру не має, завдані збитки неправомірними діями відшкодовані в повному обсязі. при ухваленні вироку просить суворо не карати та не обирати міру покарання пов`язану із реальним позбавлення волі.

Розглянувши матеріали кримінального провадження суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень доведена повністю.

Оскільки учасниками судового провадження не оспорюються фактичні обставини справи, обвинувачений правильно розуміє зміст кримінального правопорушення, у суду відсутні сумніви у добровільності та істинності його позиції, йому роз`яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку суд, керуючись ст. 349 ч. 3 КПК України, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та обмежив вивчення фактичних обставин справи допитом обвинуваченого та оглядом матеріалів справи, які характеризують його особу.

Оцінивши показання обвинуваченого, які він дав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст. 349 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення передбачені ст. 185 ч. 3 та ст. 289 ч. 2 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 за кваліфікуючою ознакою - повторність -, по епізоду крадіжки, у відповідності з п. 1 примітки до ст. 185 КК України, суд кваліфікує у зв`язку з тим, що згідно обвинувального акту від 31.08.2017 р., по кримінальному провадженню № 12016070160001203, яке на даний час знаходиться на розгляді Хустського районного суду, 18.08.2016 р. ОСОБА_1 у групі з іншими особами вчинили кримінальне правопорушення передбачене ст. 185 ч. 3 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_6 за кваліфікуючою ознакою - повторність -, по епізоду незаконного заволодіння квадроциклом, у відповідності з п. 2 примітки до ст. 289 КК України, суд кваліфікує у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 раніше вчинив кримінальне правопорушення передбачене ст. 185 ч. 3 КК України.

Обираючи обвинуваченому покарання суд враховує обставини, які його пом`якшують: щиро розкаявся, активно сприяв озкриттю злочинів, відшкодував завдані збитки; обставини, які обтяжують покарання відсутні.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого і має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 р. зі змінами від 06.11.2009 р. звернуто увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. У п. 2 вказаної постанови зазначено, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Враховуючи наведені пом`якшуючі обставини, відсутність обтяжуючих обставин, особу обвинуваченого, тяжкість вчинених ним кримінальних правопорушень, прохання потерпілого ОСОБА_7 не позбавляти його волі, висновок органу пробації про те, що ризик вчинення повторного злочину є середнім, суд вважає за можливе призначити йому покарання у виді позбавлення волі з випробуванням.

Під час проведення досудового розслідування на проведення експертиз було витрачено 15978.68 грв.

Відповідно до ст. 118 КПК України до процесуальних витрат відносяться витрати пов`язані із залученням експерта, які згідно ст. 124 ч. 2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку стягуються з обвинувачених на користь держави.

Тому, керуючись ст.ст. 368, 374 КПК України суд,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ст. 185 ч. 3 та ст. 289 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі:

за ст. 185 ч. 3 КК України на 4 (чотири) роки;

за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 70 КК України, за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на 5 (п`ять) років.

На підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного йому основного покарання, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов`язки.

Покласти на засудженого ОСОБА_1 обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти цей орган про зміну місця проживання або роботи.

Речовий доказ - квадроцикл «Viper CC110» - залишити у потерпілої ОСОБА_3 .

Стягнути ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у сумі 15978 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) гривень 68 коп. за проведення експертиз.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 змінити із тримання під вартою на особисте зобов`язання до набрання вироком законної сили, але не більше ніж до 15.09.2019 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки прибувати за кожною вимогою до суду та не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з під варти в залі судового засідання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий: В.І. Гримут