ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-7701/09/1370

      П О С Т А Н О В А

    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И    

16 лютого 2010 року                     Львівський окружний  адміністративний суд в складі:

головуючого    –     судді  Хоми О.П.,

при секретарі                    Янчак П.О.,

з участю  представник а   позивача Комаревцева О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом військової частини А 0780 до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобов’язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

 Військова частина А 0780 звернулась до суду із позовом до Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. Позивач просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2008 року з виконання дубліката виконавчого листа № 2-1006, виданого 23.09.2008 року Військовим місцевим судом Львівського гарнізону про стягнення з військової частини А 0150 державного мита в дохід держави в розмірі 51 грн. та зобов’язати відповідача  виконати дії, передбачені абзацом 4 ст. 11, ст.ст. 21, 23, 26 Закону України  «Про виконавче провадження». В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що відповідно до Директиви Головнокомандувача  Повітряних Сил Збройних Сил України від 02.12.2004 року № 350/120/1/05 військова частина А 0150 розформована 31.05.2005 року, а її правонаступником  визначено військову частинку  А 0780.  Державним виконавцем при  відкритті провадження за дублікатом виконавчого листа не враховано, що строк пред’явлення до виконання виконавчого листа минув і строк виконання не поновлювався. Вважає постанову  державного виконавця, винесену стосовно виконавчого документа, строк виконання якого сплив, неправомірною.

Представник позивача Комаревцев О.С в судовому позовні вимоги підтримав з  мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, тому розгляд справи проводився у відсутності відповідача на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Заслухавши доводи позивача, з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення, мотивуючи це наступним.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання в добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» та покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Частина 2 статті 19 Конституції України закріпила обов’язок органів державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

 Відповідно до статті 3   Закону України «Про виконавче провадження»  примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Згідно пункту 1 частини 2 цієї статті державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.

Статтею 21 Закону України «Про виконавче провадження» визначені строки пред’явлення виконавчих документів до виконання, згідно з якими  виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред’явлені до виконання протягом трьох років.

Матеріалами справи підтверджується, що постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2008 року винесена відповідачем на підставі дублікату виконавчого листа № 2-1006 про стягнення з військової частини А 0150 державного мита в дохід держави в розмірі 51 грн., виданого  Військовим місцевим судом Львівського гарнізону 23.09.2008 року.

Як вбачається з фотокопії даної постанови, поданий до примусового виконання 26.09.2008 року виконавчий документ вступив у законну силу 11.01.2005 року,  тобто по закінченню  передбаченого законом строку для його пред’явлення.

Статтею 23 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження  виконавчого документа, строк пред’явлення для примусового виконання якого минув, про що виносить відповідну постанову.

Стягувач, який пропустив строк пред’явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутись із заявою про поновлення пропущеного строку до суду, який видав відповідний документ, або до суду за місцем виконання.

Відповідно до статті 24 цього ж Закону, державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред’явлений до виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.  

Відповідно до  п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі пропуску встановленого строку пред’явлення документів до виконання.

Законодавством України, зокрема статтею 18-1 Закону України «Про виконавче провадження», встановлено вичерпний перелік виконавчих документів, зокрема це виконавчі листи, що видаються судами.

Дублікат виконавчого листа видається взамін втраченого виконавчого листа та не продовжує строків виконання виконавчого листа.

Статтею 370 ЦПК України передбачено підстави і прядок видачі дубліката виконавчого листа.        

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що державний виконавець, отримавши  дублікат виконавчого листа № 2-1006, повинен був би відмовити у відкритті  виконавчого провадження з підстав завершення строків пред’явлення до  виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2)  з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3)  обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9)  з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувану позивачем постанову про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2008 року з виконання дубліката виконавчого листа № 2-1006, виданого 23.09.2008 року Військовим місцевим судом Львівського гарнізону, суд прийшов до висновку, що така прийнята з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та передбачених ст. 2 КАС України принципів.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 12.10.2009 року № 2а-6032/09/1370 встановлено, що на виконанні у Галицькому відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції до вересня 2008 року не перебували виконавчі листи (в тому числі і виконавчий лист № 2-1006), видані Військовим місцевим судом Львівського гарнізону про стягнення з військової частини А 0150 в користь держави 51 грн. державного мита.

Дана обставина підтверджує висновок суду про те, що відповідачем оскаржувана постанова про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2008 року була винесена після закінчення строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання, оскільки останній

вступив у законну силу 11.01.2005 року.

Відповідно до ч. 2  ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень  обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не представлено доказів правомірності прийнятої постанови про відкриття провадження у справі.  

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб’єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб’єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

За таких обставин, суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає до задоволення в частині визнання протиправною постанови від 20.10.2008 року про відкриття виконавчого провадження, з підстав, зазначених у мотивувальній частині постанови суду.

Що стосується вимоги позивача про зобов’язання відповідача виконати дії, передбачені абзацом 4 ст. 11, ст.ст. 21, 23, 26 Закону України  «Про виконавче провадження», то така до задоволення не підлягає, оскільки, виходячи з положень статей 105 та 162 КАС України, адміністративний суд не вправі переймати на себе повноваження та функції посадових осіб органу виконавчої влади, тобто державного виконавця та зобов’язувати його вчинити певні дії.

Керуючись ст.ст. 7-14,69-71,86,87,94,159,160-163, 167, 181 Кодексу адміністративного  судочинства України, суд

                                                        п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною постанову Галицького відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2008 року з виконання дубліката виконавчого листа № 2-1006, виданого 23.09.2008 року Військовим місцевим судом Львівського гарнізону про стягнення з військової частини А 0150 державного мита в дохід держави в розмірі 51 грн.

Зобов’язати Галицький відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції вчинити дії щодо дубліката виконавчого листа № 2-1006, виданого 23.09.2008 Військовим місцевим судом Львівського гарнізону про стягнення з військової частини А 0150 державного мита в дохід держави в розмірі 51 грн., відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.  

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 21 лютого 2010 року.

Суддя                                                       Хома О.П.