Копія

Справа № 2-9/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                   У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 року                          Кролевецький районний суд Сумської області

в складі: судді                                                           Сірої Г.І.

за участю секретаря                                                 Ткаченко А.В.

з участю: позивача                                                    ОСОБА_1

адвоката                                                                     ОСОБА_2

відповідача                                                                 ОСОБА_3

представника відповідача (Глухівської МДПІ)      Калини О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кролевець справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про виключення майна із акту опису та арешту,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що за рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 23.06.2009 р. з відповідача ОСОБА_3 на користь Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції стягнений борг у сумі 2862 грн. 21 коп. Для примусового виконання зазначеного рішення суду був виданий виконавчий лист 2А-1178/09/1870. В зв’язку з виконанням зазначеного рішення суду 24 вересня 2009 року державним виконавцем відділу ДВС Кролевецького районного управління юстиції Сердюк Н.І. був складений акт опису та арешту майна, було описане наступне майно: телевізор плазмовий імпортного виробництва сірого кольору, екран плоский вартістю 4000 грн., комп’ютер-монітор з системним блоком чорного кольору, екран монітора плоский вартістю 3000 грн. Зазначене майно належить їй на праві особистої власності, про що було заявлено виконавцеві при проведенні опису та арешту майна. Не дивлячись на це, майно було описане з накладенням на нього арешту та передачею майна на зберігання відповідачу ОСОБА_3 Описаний телевізор моделі ОТ-42А2 був придбаний нею 19 грудня 2007 року за 4600 грн. в спеціалізованому магазині м. Харкова по вул. Коцарського, 2/4 через ОСОБА_6. Вона особисто дала йому 5000 грн., а 20.12.2007 р. він привіз їй телевізор додому. Комп’ютер вона придбала в магазині ПП "ОСОБА_7" 20.09.2006 р., магазин розташований по пр-ту Миру, 25 в м. Кролевець. Вона проживає по АДРЕСА_1, в ? частині житлового будинку, з нею проживає її син – ОСОБА_3 – відповідач по справі. Безумовно вона не заперечує проти того, щоб ОСОБА_3 користувався майном, включеним в акт опису, однак це майно належить тільки їй і відповідно ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" вона змушена звернутися до суду з позовом про виключення цього майна з акту опису, звільнення його з-під арешту, так як порушені її права як власника.

В судовому засіданні позивачка підтримала свої позовні вимоги, доповнивши їх тим, що фактично з 2006 року син не займається підприємницькою діяльністю, доходів не має, знаходиться на її утриманні. На придбання описаного державним виконавцем майна вона витрачала особисті грошові кошти. В період придбання описаних речей вона мала доходи від підприємницької діяльності, з лютого 2007 року отримує пенсію. Крім того, протягом 6 років з нею проживає її престаріла тітка, якій 85 років. При переїзді до неї тітка продала належний їй будинок, вона отримала грошову компенсацію біля 10 тис. німецьких марок за час перебування в Німеччині, тітка отримує пенсію. Всі кошти тітка передає їй, так як власних дітей не має і догляд за нею здійснює саме вона, грошові кошти тітки вона витрачає на власний розсуд.

Відповідач ОСОБА_3 позов визнав, пояснивши, що за рішенням суду з нього стягнуто 2862 грн. 21 коп. – це штрафні санкції за те, що він як приватний підприємець не надав звіту за 2007 рік. За 2006 р. він надавав звіт з нульовими показниками, а за 2007 рік вважав, що звіту подавати не потрібно, так як він не займався підприємницькою діяльність, про що і свідчила відсутність декларації. Він проживає разом з матір’ю в належній їй частині будинку по АДРЕСА_1. В порядку виконання судового рішення державним виконавцем 24.09.2009 р. було описано майно, яке йому не належить, про що він заявляв при опису майна. В час, коли було придбано майно, він не мав доходів і він не мав можливості придбати як телевізор, так і комп’ютер. Ці речі були придбані матір’ю за обставин, на які вона посилається. Він користувався цими речами, але їх власником є мати.

Представник Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції позов не визнала, посилаючись на те, що позивачка посилається в обгрунтування своїх позовних вимог на належні докази: чек на придбання телевізора, гарантійний талон, товарний чек на придбання комп’ютера та свідчать про те, що ці речі придбані саме ОСОБА_1, а не ОСОБА_3, чи іншим. Той факт, що за 2007 рік ОСОБА_3 не звітував про доходи від підприємницької діяльності, не виключає можливості отримання ним в 2007 році доходів. Надані позивачкою дані про доходи свідчать про недостатність у неї коштів для придбання описаних речей, враховуючи також той факт, що і ОСОБА_3 перебував на її утриманні. Зокрема, дані МДПІ свідчать про валовий дохід позивачки за 2006-2007 роки, в них містяться в сукупності і витрати на придбання товару, транспортні витрати, ринковий збір та ін.

Заслухавши пояснення сторін, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_8, дослідивши зібрані по справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Відповідно до постанови Сумського окружного адміністративного суду від 23 червня 2009 року з ОСОБА_3 як з приватного підприємця, на користь держави в особі Глухівської МДПІ стягнуто податковий борг в сумі 2862 грн. 21 коп. (а.с. 66-67). На підставі виконавчого листа №2А-1178/09/1870 від 23.06.2009 р. Сумського окружного адміністративного суду 24 вересня 2009 року державним виконавцем відділу ДВС Кролевецького районного управління юстиції складено Акт опису й арешту майна серії АА №102147, опис майна проведено в присутності сторін виконавчого провадження та ОСОБА_1 В акт опису включено: телевізор плазмовий, кольоровий, сірого кольору, екран плоский – вартістю 4000 грн., комп’ютер – монітор з плоским екраном, системний блок чорного кольору – вартістю 3000 грн., техніка імпортного виробництва (а.с. 5-6). Як вбачається з зазначеного Акту боржник заявив про те, що описане майно належить його матері – ОСОБА_1, а також зазначено про те, що ОСОБА_3 проживає в будинку матері.

В судовому засіданні 05.02.2010 р. (а.с.71) державний виконавець Сердюк Н.І. дала покази про те, що при опису майна як ОСОБА_3 так і ОСОБА_1, позивачка по справі, стверджували про те, що описане майно належить не ОСОБА_3, а ОСОБА_1, зоча вона цього на зазначила в акті опису.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_8 дали наступні покази:

Свідок ОСОБА_6 підтвердив, що в 2007 році у нього з ОСОБА_1 мала місце розмова про те, що вона бажає придбати гарний сучасний телевізор. Враховуючи, що він по роду діяльності буває в м. Києві та м. Харкові, він пообіцяв їй посприяти в придбанні телевізора. Будучи в м. Харкові, він побачив в магазині телевізор, про який йшла мова з ОСОБА_1 і повідомив її про це. Вона дала йому 5000 грн. на придбання телевізора і 19 грудня 2007 року придбав для неї телевізор, який привіз їй додому того ж чи наступного дня ввечері. Разом з її сином вони занесли телевізор в будинок, він віддав їй решту грошей. Телевізор він придбав для ОСОБА_1 плазмовий з великим екраном імпортного виробництва.

Із показів свідка ОСОБА_8 вбачається, що, перебуваючи в магазині ПП ОСОБА_7 по пр-ту Миру в м. Кролевець, він зустрів знайому його дружини ОСОБА_1, яка придбала комп’ютер. Вона звернулася до нього з проханням допомогти доставити придбаний комп’ютер додому, він загрузив кілька коробок в належний йому автомобіль і відвіз на вулицю Гагаріна, де живе ОСОБА_1

Позивачка в підтвердження факту придбання нею описаного майна надала гарантійний талон на плазмовий телевізор, чек на його придбання (а.с. 7), товарний чек на придбання комп’ютера (а.с.8), а також надала дані про свої доходи в період придбання описаного майна. Як вбачається з наданих нею документів, вона зареєстрована приватним підприємцем, в 2006-2007 р.р. здійснювала діяльність, сплачуючи фіксований податок, в 2006 р. – 555 грн., в 2007 р. – 600 грн., мала валовий дохід: в 2006 р. – 6300 грн., в 2007 р. – 16000 грн., (а.с. 78-80); з лютого 2007 року вона отримує пенсію за віком (а.с. 85). Разом з позивачкою з нею проживає і проживала в 2006-2007 р.р. ОСОБА_9, яка також отримує пенсію (а.с. 83-84). Як пояснила позивачка, ОСОБА_9 мала і інші доходи, які для користування передалися їй.

Таким чином, на думку суду, позивачкою надані докази, які свідчать про те, що саме вона в 2006 та в 2007 р. придбала речі, які описані 24.09.2009 р. державним виконавцем. Судом проаналізовані твердження представника МДПІ про те, що позивачкою надані неналежні докази, і суд приходить до висновку про безпідставність цих тверджень. При цьому суд враховує те, що на товарному чеку, гарантійному талону відсутність прізвища, імені по батькові позивачки, не може безспірно свідчити про те, що ці речі придбані не позивачкою, а іншою особою, оскільки формою цих документів не передбачено зазначення прізвища покупця. Крім того, маються інші докази, які підтверджують цю обставину, а саме покази свідків. Крім того, на думку суду, безпідставні і твердження представника МДПІ про те, що у позивачки були відсутні достатні грошові кошти для придбання описаних речей, враховуючи дані про доходи позивачки. Більш того, представник відповідача, стверджуючи, що ці речі могли бути придбані іншою особою, а, враховуючи заперечення проти позову, слід розуміти під іншими особами ОСОБА_3, не надав про це будь-яких доказів. Посилання представника МДПІ на те, що факт того, що ОСОБА_3 не надав звіту як приватний підприємець за 2007 рік, що не виключає, з врахуванням цього, можливості отримання ним доходів в 2007 році і придбання саме ним описаного телевізора, грунтується на припущеннях, що суперечить положенням ст. 60 ЦПК України. З врахуванням цього не може бути взято до уваги суду і посилання представника МДПІ на те, що позивачка мала задекларувати грошові кошти в щорічній декларації, якщо вона отримала такі кошти від тітки в дарунок.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 проживає в будинку (частині), що належить його матері, даних про те, що описане майно було придбано саме ним, а не власником будинку, чи за їх спільні кошти, немає і відповідач в особі Глухівської МДПІ їх не надав.

Згідно ч. 1 ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення майна з-під арешту, тому звернення позивачки до суду грунтується на положеннях діючого законодавства.

Оскільки в судовому засіданні знайшли підтвердження обставини придбання описаного майна саме позивачкою за належні їй кошти, виходячи з положень ст. ст. 319, 321 ЦК України щодо здійснення права власності та непорушності цього права, що стосується права володіння, користування та розпорядження належним власнику майном та заборони протиправного позбавлення власника цього права чи обмеження у його здійсненні, суд вважає, що вимоги позивачки є такими, що відповідають чинному законодавству, а тому їх слід задовольнити.

Відповідно до ст. ст. 319, 321 ЦК України, ст. 59 Закону України "Про виконавче провадження", керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 212, 214-215 ЦПК України,-

в и р і ш и в:

позов задовольнити.

Виключити з Акту опису й арешту майна державного виконавця відділу ДВС Кролевецького районного управління юстиції від 24 вересня 2009 року телевізор імпортного виробництва, плазмовий, кольоровий, сірого кольору, з плоским екраном вартістю 4000 грн. та комп’ютер імпортного виробництва – монітор з плоским екраном, системний блок чорного кольору – вартістю 3000 грн. як майно, що належить ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Кролевецький районний суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення та подання апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

                    СУДДЯ                   підпис

З оригіналом згідно.                   СУДДЯ: