УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2010 року лютого місяця 23 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого, судді
Суддів: Любобратцевої Н.І.
Філатової Є.В.
Чистякової Т.І.
При секретарі Приходько Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, 3-ті особи: ОСОБА_7, приватний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 про визнання договору дарування недійсним, за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2009 року,
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6, 3-ті особи: ОСОБА_7, приватний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу Щолокова А.О. про визнання договору дарування недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що їй на праві власності належить 48/100 частки жилого будинку АДРЕСА_1. 52/100 частки зазначеного будинку належали ОСОБА_7, який 20.01.1998р. здійснив відчуження 20/100 своєї частки будинку, шляхом укладення договору дарування на користь ОСОБА_6 Вважає дану угоду недійсною, як фіктивну, оскільки вона була проведена з ціллю отримання ОСОБА_6 дозволу на будівництво на земельній ділянці, на якій розташовано їх домоволодіння. У підтвердження посилається на те, що 26.03.1999р. ОСОБА_6 отримав рішення Алуштинської міської ради про дозвіл на будівництво двоповерхового жилого будинку, в пункту №3 якого вказано, що після введення в експлуатацію жилого будинку він повинен провести в тримісячній строк відчуження своєї частки домоволодіння на користь ОСОБА_7 Крім того, порушено право позивачки на переважну покупку цієї частки, як співвласника будинку.
За таких обставин позивач просив визнати недійсним договір дарування серії ААІ № 069983 від 20 січня 1998 року та стягнути з відповідача на її користь судові витрати.
Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи сповіщений належним чином, надав суду заяву про відкладення слухання справи.
Третя особа – ОСОБА_7 в судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи сповіщений належним чином.
Третя особа – приватний нотаріус Алуштинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 просила у задоволенні позову відмовити.
Рішенням Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2009 року у задоволенні позову ОСОБА_5 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить рішення суду скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначив, що суд першої інстанції не прийняв до уваги, в якості доказів фіктивності договору дарування, пояснення сторін та третіх осіб в попередньому судовому засіданні, коли відповідач сам підтвердив факт того, що угода зроблена з ціллю отримання дозволу на будівництво будинку, а після ведення в експлуатацію будинку він повинен повернути ОСОБА_7 даровану частку.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у позові, суд виходив з необґрунтованості позовних вимог. Колегія погоджується з цим висновком, як таким, що відповідає фактичним обставинам та не суперечить закону.
Судом встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_7 є співвласниками будинку.
Відповідно до ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і має права вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Діяльність власника не може бути обмежена чи припинена крім випадків, встановлених у законі. Проте він повинен, реалізуючі свої права, не порушувати моральних засад суспільства, прав та законних інтересів інших осіб.
Апелянтом не наведено даних, яким чином угода обмежує законні інтереси позивачки. Доводи про порушення права переважної покупки частки у спільному майні є надуманими.
Відповідно до ст. 362 ЦК України у разі продажу частки майна у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу та на інших рівних умовах. У разі продажу з порушенням такого права, він має право про переведення на нього прав та обов’язків покупця, за умов внесення ним продажної суми на депозитний рахунок.
Згідно ст.3,4 ЦПК України кожна особа має право на захист в суді своїх інтересів у встановлений законом спосіб.
Оскільки у разі відчуження майна шляхом дарування законом не передбачено права преважного придбання частки учасником спільної часткової власності, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_7 повинен був запропонувати позивачці купити цю частку не засновані на законі.
Доводи про фіктивність угоди, створеної з метою набути підстав для дозволу на будівництво на присадибної ділянці, були предметом розгляду в суді першої інстанції і правильно відхилені судом, як безпідставні. Вважаючи, що ОСОБА_9 не має прав на придбання частки, вона за даними вимогами є неналежним позивачем.
Розглядаючи позов про оспорювання договору, суд першої інстанції притягнув до участі сторону в договорі – дарувальника ОСОБА_7 у якості 3 особи, а не відповідача, проте він рішення не оскаржив і не вважає свої процесуальні права порушеними, а саме процесуальне порушення не вплинуло на результат розгляду справи.
Враховуючи наведене підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 314, 315, Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 30 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Судді: