У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 березня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого Іващука В.А.,
суддів: Вавшка В.С., Колоса С.С.,
при секретарі Топольській В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до ОСОБА_5 про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства, за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Вінницькій області на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2008 року,
у с т а н о в и л а :
у жовтні 2008 року Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулася до суду з вказаним позовом.
Зазначала, що у квітні 2008 року на земельній ділянці, що належить до запасів земель Вербської сільської ради Крижопільського району, виявлено самовільну вирубку зелених насаджень до ступеня припинення росту у кількості 24 штук. За результатами перевірки було складено акт № 1 від 19 квітня 2008 року було встановлено, що ОСОБА_5 без відповідного дозволу, самовільно здійснив порубку 24 дерев, чим завдав державі шкоду на суму 14370 грн. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить стягнути з ОСОБА_5 на рахунок держави 14370 грн.
Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2008 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 1670 грн. завданої шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі Державна екологічна інспекція у Вінницькій області, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
У доводах апеляційної скарги посилається на те, що суд стягуючи на користь держави 1670 грн., задовольняючи позов частково, не обґрунтував чому саме таку суму стягнув та не зазначив відповідних розрахунків у судовому рішенні.
Представник відповідача заперечував доводи апеляційної скарги через їх безпідставність. Просив апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено і не оспорюється сторонами, що акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 19 квітня 2008 року № 1 було складено без виходу на місце вирубки дерев осіб, які його підписали, а саме ОСОБА_5 та сільського голови с. Вербка ОСОБА_6
Згідно акту від 23 травня 2008 року Вербської сільської ради при огляді пнів зрубаних дерев виявлено, що 5 пнів знаходяться на межі між захисною зоною та земельною ділянкою будинку і ці 5 дерев зрубано ОСОБА_5 у квітня 2008 року.
Сільський голова ОСОБА_6, допитаний як свідок у судовому засіданні, пояснив, що підписав зазначений акт від 19 квітня 2008 року № 1 без виходу на місце вирубки дерев, оскільки повірив державному інспектору з охорони навколишнього природоохоронного середовища, а пізніше, після виїзду на місце вирубки, з’ясувалось, що в акті відомості не відповідають дійсності, про що складено відповідний акт від 23 травня 2008 року.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи із наступного.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд виходив правильно із обставин недоведеності позивачем того, що ОСОБА_5 здійснив незаконну порубку дерев в кількості 24 штук, оскільки ці обставини спростовуються наданими ОСОБА_5 суду доказами, зокрема ОСОБА_6 від 23 травня 2008 року та схемою порубки дерев (а.с.29,30). Виходив суд також правильно із визнаних відповідачем фактів незаконної порубки ним верби у кількості 5 штук, завдана шкода за які підлягає відшкодуванню в суму 1670 грн.
Такий висновок суду є по суті правильним та ґрунтується на досліджених судом матеріалах справи.
Також оскільки ця справа знаходиться на повторному розгляді в апеляційному суді, після скасування судового рішення касаційним судом ухвалою від 20 січня 2010 року, то колегія суддів при вирішенні справи враховує відповідні висновки касаційної інстанції, враховуючи, що відповідно до правил частини 4 статті 338 ЦПК України висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанцій при повторному розгляді справи.
Відповідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Доводи апеляційної скарги правильних по суті висновків суду не спростовують. Такі доводи не є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог повністю.
Із змісту судового рішення та матеріалів справи, зокрема із копії розрахунку розміру збитків від 21 квітня 2008 року (а.с.12), вбачається, що визначений судом розмір збитків сумі 1670 грн. за незаконну порубку дерев верби в кількості 5 штук, визначено саме за цим розрахунком державного інспектора, де відмічено конкретно суми стягнень, а саме за 2 дерева діаметром 14, 1-18 розмір стягнення – 370 грн., за 2 дерева діаметром 26,1-30 розмір стягнення - 800 грн., за 1 дерево діаметром 30,1-34 розмір стягнення 500 грн., а всього 1670 грн.
Отже стягнена судом сума збитків в розмірі 1670 грн. обрахована відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 8 квітня 1999 року №559 «Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст і інших населених пунктів» з подальшими змінами та доповненнями редакції постанови №1789 від 28 грудня 2001 року, а тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування цього судового рішення.
При розгляді справи колегія суддів також не знайшла порушень норм процесуального права, що можуть бути підставою для скасування судового рішення. Таких прикладів порушень, що призвели до неправильного вирішення справи, також не наведено у апеляційній скарзі.
Відповідно частині 3 статті 309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Отже рішення суду першої інстанції є правильним і справедливим та ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 314 ч.1 п.1, 315 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Вінницькій області відхилити.
Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 25 грудня 2008 року у цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двох місяців може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України.
Судді: /підпис/ В.А. Іващук
/підпис/ В.С. Вавшко
/підпис/ С.С. Колос
З оригіналом вірно: