ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 608/1540/18Головуючий у 1-й інстанції Коломієць Н.З.

Провадження № 22-ц/817/521/19 Доповідач - Ткач З.Є.

Категорія - 301020400

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2019 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд у складі колегії:

головуючого - Ткач З.Є.

суддів: Ткач О. І., Ходоровський М. В.,

за участю секретаря Романюк Х.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №608/1540/18 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2019 року, ухваленого суддею Коломієць Н.З., повний текст рішення складено 04 березня 2019 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Чортківська міська рада про усунення перешкод у користуванні спадковим майном, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Чортківська міська рада про усунення перешкод у користуванні спадковим майном.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вона прийняла спадщину, яка складається з рухомого і нерухомого майна.

Батько проживав у триквартирному житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1 , та який, на праві власності з 1949 року належав Чортківській міській раді Тернопільської області.

Так ОСОБА_3 проживав в квартирі АДРЕСА_1 , загальною площею 38 кв. м., яка не перебувала у його власності.

ОСОБА_2 здійснив приватизацію квартири №2. Приватизована квартира №3 , згідно договору купівлі - продажу від 16 квітня 2002 року, належить ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Однак, через судові спори щодо права проживання батька позивачки в даній квартирі, неоднозначну позицію Чортківської міської ради щодо даної квартири, ОСОБА_2 закрив приміщення квартири №1 , де знаходяться речі її батька, чим перешкоджає їй користуватися спадковим майном.

Просить суд зобов`язати відповідача ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні спадковим майном, а саме: приміщеннями квартири АДРЕСА_1 , загальною площею - 38 кв. м, в тому числі житловою площею - 23,82 кв. м., та стягнути судові витрати з відповідача.

Рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2019 року вирішено:

"У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Чортківська міська рада, про усунення перешкод у користуванні спадковим майном - відмовити."

Не погодившись із даним рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким задовольнити її позов про усунення перешкод у користуванні спадковим майном, у тому числі приміщенням квартири АДРЕСА_1 .

Зазначає, що судом першої інстанції не взято до уваги факт проживання в спірній квартирі №1 сім`ї з п`яти чоловік, що є доказом того, що будинок є триквартирним, та не взято до уваги твердження міської ради та проігноровано судове рішення стосовно втрати права розпорядження майном, тобто приміщеннями квартири АДРЕСА_1 , а саме: приміщеннями 3-1 площею 15.8 кв.м., 3-2 площею 3.3 кв.м., 3-3 площею 23.8 кв., 11 площею 0.9 кв.м., після зняття з балансу даного будинку рішенням Чортківської міської ради №579.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та винесеним з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Вказує, що в будинку АДРЕСА_1 є дві квартири, які перебувають у приватній власності, тобто квартира №2 у власності відповідача та квартира №3 у спільній частковій власності ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інших членів сім`ї.

Зазначає, що позивач ОСОБА_1 ніколи не проживала з батьком у підвальних приміщеннях і квартирі №1 , так як даної квартири не існує в цьому будинку, і ніякого права власності позивачка на дане майно немає, оскільки рішенням Чортківського районного суду від 01 грудня 2004 року ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 виписані. Після продажу ОСОБА_3 квартири № 2 Чортківська міська рада відмінила рішення №151 від 19 травня 1993 року, за яким останній користувався підвальними приміщеннями і прийняла нове рішення, яким дані підвальні приміщення належать співвласникам квартир.

Наголошує на тому, що відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" та рішення Конституційного Суду України від 03 березня 2004 року допоміжні приміщення, цокольні підвали, сараї, горища будинків належать на правах спільної власності мешканцям будинку, тобто співвласникам будинку АДРЕСА_1 , і не можуть стати місцем проживання ОСОБА_1 .

У судове засідання суду апеляційної інстанції позивачка ОСОБА_1 її представник ОСОБА_8 , а також відповідач ОСОБА_2 не з`явилися, про розгляд справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник ОСОБА_8 заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з перебуванням його на лікуванні.

Колегія суддів відхиляє заявлене клопотання оскільки до даного клопотання не долучено документи, що підтверджують його перебування на лікуванні, за його аналогічним клопотанням розгляд справи було відкладено на 27 червня 2019 року. Крім того колегія суддів враховує те, що представник ОСОБА_8 брав участь в судовому засіданні від 27 червня 2019 року, в якому доводи апеляційної скарги підтримав та дав пояснення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 371 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів із дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.

У відповідності до вимог статей 130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у їх відсутності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В обґрунтування вимог про усунення перешкод в користуванні спадковим майном ОСОБА_1 посилалась на те, що ОСОБА_2 перешкоджає їй користуватись квартирою АДРЕСА_1 , в якій проживав її батько - ОСОБА_3 .

Після смерті батька в цих приміщеннях залишилось також нерухоме майно. Відповідач закрив приміщення квартири №1 , унеможлививши доступ до спадкового майна. Тому просила зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у користуванні спадковим майном, в тому числі приміщеннями квартири АДРЕСА_1 .

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_2 не чинить перешкоди ОСОБА_1 у користуванні спадковим майном, оскільки в будинку АДРЕСА_1 квартира №1 не існує, позивачка не є власником приміщень, які зазначала в позовній заяві, ні співвласником квартир №2, №3 в даному будинковолодінні.

З цими висновками погоджується колегія суддів.

Встановлено, що будинок АДРЕСА_1 складається з двох квартир: квартири №2 і №3 .

Власником квартири №2 є відповідач ОСОБА_2 .

Із договору купівлі продажу, на підставі якого ОСОБА_2 набув право власності на квартиру, вбачається, що квартира №2 загальною площею 62,7 кв.м., житловою площею 49,1 кв.м. складається з кімнати 2-1, площею 24,2 кв.м, кімнати 2-2 площею 24,9 кв,м, кухні 2-3, площею 10,0 кв.м, ванни 2-4, пл. 3,6 кв.м, веранди 2-5 площею 5,1 кв.м, підвал IV площею 12,1 кв.м. В спільному користуванні залишається сходова клітка І площею 7,4 .кв.м, коридор II площею 5,1 кв.м, коридор І площею 11,2 кв.м, підвал V площею 11,9,кв.м. (а.с. 67)

Власниками квартири №3 є ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , яка належить їм на праві спільної часткової власності по 1/4 частині кожному.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, квартира №3 , загальною площею 24.5 кв. м. , житловою площею 17.3 кв.м., складається з кімнати 3-1, площею 17.3, кухні 3-2, площею 5.1 кв.м., туалету 3-3, площею 1.7 кв.м., ст.шафа 3-4, площею 0.4 кв.м, а також в користуванні: підвал III, площею 14.9 кв.м., та в спільному користуванні: коридор I, площею 11.2 кв.м., коридор I, площею 7.4 кв.м. (перший поверх) , коридор II, площею 5.6 кв.м. (а.с. 15)

Також установлено, що будинок АДРЕСА_1 знятий з балансу виконкому Чортківської міської ради у 2008 році. (а.с. 9)

Згідно із частиною першою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до частини першої статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Як вбачається із заповіту №НВ 0050367 від 16 грудня 1997 року, за реєстром №5051, посвідченим приватним нотаріусом Чортківського міського і районного нотаріального округу Лесейко С.В., ОСОБА_3 заповів все належне йому майно, де б воно не було із чого б воно не складалось і взагалі все те, що буде належати йому на день смерті і на що він за законом матиме право своїй дочці ОСОБА_1 (а.с. 23)

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що стверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільської області 10 грудня 2009 року.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснила, що прийняла спадщину після смерті свого батька - ОСОБА_3 .

В позовній заяві ОСОБА_1 зазначила, що приміщення, які позначені на плані поверхів будинку літерами 3-1 площею 15.8 кв.м., 3-2 площею 3.3 кв.м., 3-3 площею 23.8 кв.м., II площею 0,9 кв.м. не включені до правовстановлювальних документів власників квартир №2 і №3 , складають окрему квартиру №1 яка входить до складу спадкового майна, оскільки на день смерті ОСОБА_3 користувався нею.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що спірні приміщення 3-1 площею 15.8 кв.м., 3-2 площею 3.3 кв.м., 3-3 площею 23.8 кв. м., II площею 0,9 кв. м. не є квартирою №1 і не є об`єктами спадкування ОСОБА_1 після смерті її батька ОСОБА_3 .

Так встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дійсно були зареєстровані в АДРЕСА_1 і проживали в квартирі №2 .

Право власності на вказану квартиру ОСОБА_3 набув на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвіченого Чортківською державною натуральної конторою 25 січня 1992 року за реєстровим номером 1-381, зареєстрованого в Чортківському МБТІ 27 січня 1992 року з реєстру книгу номер 12 за реєстровим номеру 1722 .

Згідно договору купівлі-продажу від 16 квітня 2002 року ОСОБА_3 продав ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_2 .

Рішенням Чортківського районного суду від 01 жовтня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 були виселені з даної квартири без надання їм іншого житла.

Також встановлено, що спірні приміщення, які знаходяться у будинку по АДРЕСА_1 і позначені в плані поверхів будинку літерами: 3-1, площею 15.8 кв.м.; 3-3, площею 23.8 кв.м.; 3-2, площею 3.3 кв.м.; II площею 0,9 кв. м., право на які заявляє позивачка, є підвальними приміщеннями і не придатні для проживання, що стверджується висновком будівельно-технічної експертизи від 21 січня 2008 року та довідкою Чортківського обласного комунального міжрайонного бюро технічної інвентаризації від 04 червня 2007 року.

Ці обставини також встановлені рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області №2-8/2008 від 06 травня 2008 року, яким встановлено, що спірні приміщення, які знаходяться в будинку по АДРЕСА_1 позначені на плані поверхів будинку літерами 3-1 площею 15.8 кв.м., 3-2 площею 3.3 кв.м., 3-3 площею 23.8 кв. м., II площею 0,9 кв. м. є підвальними приміщеннями.

В матеріалах справи відсутні документи, які б вказували на те, що дані приміщення перебували у правомірному користуванні чи власності спадкодавця ОСОБА_3 .

Після продажу квартири №2 жодних рішень щодо надання у користування ОСОБА_3 в будинку по АДРЕСА_1 інших приміщень для проживання, у тому числі приміщень позначених літерами 3-1 площею 15.8 кв. м., 3-2 площею 3.3 кв.м., 3-3 площею 23.8 кв.м., II площею 0,9 кв.м., виконкомом Чортківської міської ради не приймалось.

З матеріалів справи також вбачається, що ОСОБА_3 , а після його смерті - ОСОБА_1 , зверталися до суду з вимогами про визнання за ними права власності на спірні приміщення, однак у задоволенні позовів їм було відмовлено.

Так вищевказаним рішення Чортківського районного суду Тернопільської області №2-8/2008 від 06 травня 2008 року, що набрало законної сили, відмовлено ОСОБА_3 у задоволенні позову про визнання права власності на спірні нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 . Як зазначалось вище, судом було встановлено, що спірні приміщення, які знаходяться в будинку по АДРЕСА_1 позначені на плані поверхів будинку літерами 3-1 площею 15.8 кв.м., 3-2, площею 3.3 кв.м., 3-3 площею 23.8 кв.м., II площею 0,9 кв.м. є підвальними приміщеннями. Чортківською міською радою та її виконавчим комітетом не було прийнято жодних рішень про надання права на проживання ОСОБА_3 у спірних приміщеннях.

Також, рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 11 січня 2012 року, що набрало законної сили, було відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Чортківської міської ради Тернопільської області, третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно, а саме: приміщення житлового будинку площею 43,80 кв. м., яке розташоване в будинку АДРЕСА_1 . Судом встановлено, що в будинку АДРЕСА_1 є дві квартири, а саме: за № 2 , власником якої є ОСОБА_2 , який набув власність на неї по договору купівлі-продажу від 16 квітня 2002 року квартири в ОСОБА_3 , батька позивачки та за №3, власниками якої на праві спільної часткової власності по 1/4 частині є ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та двоє неповнолітніх членів їх сімей на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_2 _6 від 30.05.2008 року, що стверджується витягом із реєстру права власності №19016945 від 30 травня 2008 року.

Встановлені рішеннями суду вищенаведені обставини, відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України не підлягають доказуванню при розгляді даної справи і суд першої інстанції вірно взяв їх до уваги при вирішенні даної справи.

Під час розгляду даної справи позивачка не надала суду нових доказів на підтвердження того факту, що її батько ОСОБА_3 був власником спірних приміщень і це майно увійшло у спадкову масу.

Лист Чортківської житлово-експлуатаційної контори на заяву ОСОБА_3 , жителя АДРЕСА_2 від 11 січня 1994 року про надання дозволу на ремонт та переобладнання напівпідвального приміщення під жилі кімнати (а.с. 9), та договори з комунальними службами про надання послуг з газопостачання, про користування електроенергією, на утримання будинку та прибудинкової території (а.с. 18-2) укладені з ОСОБА_3 , в яких місце проживання зазначено АДРЕСА_1 або АДРЕСА_3 , на які позивачка посилалась в обґрунтування заявленого позову, не є належними доказами для встановлення факту, що будинок складається з трьох квартир, зокрема квартири №1 право на яку набув ОСОБА_3

Фактичне зайняття цих приміщень і проживання в них не є підставою для виникнення житлових прав.

Щодо доводів ОСОБА_1 , що відповідач закрив приміщення квартири №1 , унеможлививши доступ до речей, які перебувають у спірних приміщень та, які перебували у власності ОСОБА_3 , колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до ст. ст.49, 175, 265 ЦПК України визначати предмет та підстави позову є виключним правом позивача і суд не може їх змінити без згоди позивача.

Отже, у разі порушення цивільного права відповідно до ст.ст. 4, 175 ЦПК України особа має право обирати той спосіб захисту, який відповідає характеру порушення її права чи інтересу.

Беручи до уваги вищенаведені норми, обраний спосіб захисту - усунення перешкод у користуванні не відповідає характеру порушених прав (відсутність доступу до речей, які перебувають у квартирі №1) .

У даному випадку слід застосувати положення ст. 387 ЦК України щодо витребування майна із чужого незаконного володіння.

Також позивачка не вказала, яке саме спадкове рухоме майно успадкувала після смерті батька та не надала докази про те, що це майно дійсно знаходиться в спірних приміщеннях.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, висновки суду є обґрунтованими, передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно норм ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене та положення ст. 375 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 382, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 26 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повна постанова складена 15 липня 2019 року.

Головуючий: Ткач З.Є.

Судді: Ткач О.І.

Ходоровський М.В.