У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
3 березня 2010 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого - судді Мельника Ю.М.
суддів: Буцяка З.І., Ковальчук Н.М.
при секретарі – Соловйовій С.В.
з участю позивача ОСОБА_1
представника відповідача Гавчука В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 26 листопада 2009 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Союз-Рівне» про відшкодування збитків та моральної шкоди,
в с т а н о в и л а :
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТЗОВ «Агро-Союз-Рівне» про стягнення 39250 грн. для відшкодування збитків та стягнення 15 000 грн. для відшкодування моральної шкоди.
У липні 2009 року він уточнив позовні вимоги і просив стягнути із відповідача на відшкодування збитків 39750 грн., а на відшкодування моральної шкоди -10 000 грн.
Позовні вимоги обґрунтовував тим, що 10 квітня 2006 року він придбав у відповідача диск ведомий ГМ до трактора , сплативши за нього 97 грн. 61 коп. Після того , як вказана запасна частина була встановлена на трактор , то було виявлено , що вона була неналежної якості.
Стверджував, що на установку та демонтаж цієї запасної частини він сплатив майстрам 500 грн.
На вимогу позивача відповідач повернув йому кошти за придбану запасну частину.
Вказував , що з вини відповідача він не може відремонтувати свій трактор і в результаті простою трактора він не отримав 36000 доходу від експлуатації трактора . Окрім того вказував , що для проведення ремонтних робіт трактора йому необхідно затратити 3250 грн.
У зв»язку із цим позивач вважав, що відповідачем йому була завдано збитків на суму 39750 грн. (36 000 грн. + 3250 грн. + 500 грн.)
Окрім того вказував , що відмовою відшкодувати збитки та ненаданням відповіді на його звернення , відповідач заподіяв позивачеві моральну шкоду, на відшкодування якої просив стягнути із відповідача 10 000 грн.
Рішенням Рівненського міського суду від 26 листопада 2009 року в задоволенні вказаного позову було відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказува на його незаконність через невідповідність висновків суду обставинам справи та неповне з»ясування обставин, які мають значення для справи.
Вказува, що судом не було враховано , що відповідач всупереч вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» не замінив товар неналежної якості якісним товаром, що призвело до збитків позивача, які підлягають відшкодуванню відповідачем.
Справа № 22-167/2010 р. Головуючий в 1-ій інст.: Головчак М.М. Категорія № 19. 20 Суддя-доповідач : Мельник Ю.М.
Окрім того , вказує, що суд прийшов до неправильного висновку про недоведеність позивачем факту заподіяння відповідачем йому моральної шкоди і безпідставно відмовив у задоволенні цієї позовної вимоги.
Із зазначених підстав просив рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
У судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 , давши пояснення в межах доводів апеляційної скарги , просив її задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача вважає доводи апеляційної скарги безпідставними і просить їх відхилити.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову , суд 1 інстанції вірно виходив із того , що відповідач не завдавав ОСОБА_1 збитків та моральної шкоди.
Колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду ґрунтується на досліджених судом доказах та відповідає вимогам закону.
Так, судом першої інстанції встановлено і це вбачається із матеріалів справи , що 10 січня 2006 року ОСОБА_1 за договором купівлі-продажу купив у ТЗОВ «Агро-Союз-Рівне» диск ведомий головної муфти зчеплення до трактора ЮМЗ вартістю 89 грн. 29 коп. ( 74 грн. 41 коп. + 14 грн. 88 коп. ПДВ)( а.с. 4).
28 квітня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою в якій просив прийняти від нього придбаний товар та просив повернути 89 грн. 29 коп. ( а. с. 20).
Цього ж дня відповідач повернув ОСОБА_1 89 грн. 29 коп. про що було складено відповідний акт ( а.с. 21).
Позивачем не було надано суду доказів , які б свідчили про неналежну якість придбаного ним товару.
Та обставина , що відповідач прийняв від ОСОБА_1 товар не свідчить , що товар був неналежної якості , оскільки сторони договору купівлі-продажу за обоюдною згодою можуть розірвати цей договір.
За таких обставин колегія суддів прийшла до висновку , що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку , що за згодою сторін договір купівлі-продажу було розірвано.
Відповідно до ст.. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов»язання сторін припиняються.
Статтею 22 ЦК України визначено , що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Оскільки розірванням договору купівлі-продажу ТЗОВ «Агро-Союз-Рівне» не порушував цивільних прав ОСОБА_1 , то місцевий суд правомірно відмовив йому у задоволенні позову про відшкодуванні збитків.
Доводи апелянта про те, що місцевий суд безпідставно відмовив йому у відшкодування моральної шкоди колегія суддів також вважає безпідставними.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди ґрунтувалися на тому , що моральна шкода була заподіяна відповідачем тим, що останній продав йому товар неналежної якості та відмовився відшкодувати матеріальні збитки а також тим, що відповідач всупереч вимогам Закону «Про звернення громадян» не надав відповіді на його звернення з приводу продажу товару неналежної якості.
Оскільки позивач не надав суду доказів про заподіяння йому моральної шкоди ненаданням відповіді на звернення , то суд першої інстанції відповідно до вимог закону відмовив йому у відшкодуванні цієї шкоди.
Окрім того , із приписів ст. 23 ЦК України слідує, що особа має право на відшкодування моральної шкоди , завданої внаслідок порушення її прав.
Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов»язання , особа має право на відшкодування моральної шкоди у тому разі , коли таке право передбачено договором або законом.
Договором купівлі-продажу між сторонами не було передбачено права сторін на відшкодування моральної шкоди .
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець або виготовлювач товару зобов»язані відшкодувати покупцеві моральну шкоду заподіяну небезпечною для життя та здоров»я людей продукцією у випадках передбачених законодавством.
Статтею 711 ЦК України визначено, що продавцем або виготовлювачем товару відшкодовується лише моральна шкода , яка завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров»я або смертю у зв»язку з придбанням товару неналежної якості.
Оскільки позивач не надав суду доказів про придбання ним товару неналежної якості та доказів настання негативних наслідків , передбачених ст. 711 ЦК України , тому суд 1 інстанції відповідно до вимог закону відмовив позивачеві у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.
Зважаючи на те, що рішення місцевого суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права , а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів не знаходить підстав для скасування оскаржуваного рішення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 307 , ст. 308 , ст.. 315, 317 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – відхилити , а рішення Рівненського міського суду від 26 листопада 2009 року – залишити без зміни.
Рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту проголошення ухвали апеляційного суду і можуть бути оскаржені безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання ними законної сили.
Головуючий :
Судді :