УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
О К Р Е М А У Х В А Л А
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого Ландар О. В.,
суддів Павленка В.П., Костенка В.Г.
при секретарі Козин Н.В.
за участю прокурора Рибачук Г.А.
потерпілої ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2,
розглянувши 24 лютого 2010 року у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляцією помічника прокурора Полтавського району на вирок Полтавського районного суду від 22 грудня 2009 року, -
В с т а н о в и л а:
Колегією суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Полтавської області 24 лютого 2010 року скасовано вирок Полтавського районного суду від 22 грудня 2009 року щодо засудженого ОСОБА_2 у частині обраного йому покарання із застосуванням ст.75 КК України та постановлено новий вирок, яким ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185 КК України призначено реальне покарання у виді двох років позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винним в тому, що він в період часу з 21 лютого по 12 березня 2009 року, скариставшись тим, що його мати ОСОБА_1 перебуває на стаціонарному лікуванні, діючи повторно, шляхом вільного доступу, з належної їй на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1, таємно викрав особисті речі потерпілої - телевізор марки « Елемберг » вартістю 1 600 грн., DVD-плеєр тієї ж марки вартістю 400 грн., мобільні телефони « Самсунг » вартістю 300 грн., « Нокія » вартістю 200 грн., « Нек » вартістю 1 000 грн., килим шерстяний розміром 2х3 м. вартістю 500 грн., вироби з золота загальною вартістю 3 200 грн., дублянку коричного кольору вартістю 2 500 грн., а всього майна на загальну суму 9 800 грн.
В ході проведеного часткового слідства, колегія суддів встановила, що під час провадження у справі, органи досудового слідства не дотримались вимог ст.22 КПК України щодо всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи та не вжили ніяких заходів до розкриття тяжкого злочину.
Як слідує із матеріалів справи ОСОБА_2 починаючи з 1989 року вісім разів притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, з 2002 року перебуває на диспансерному обліку в наркологічному кабінеті Полтавській ЦРЛ з діагнозом «ППР внаслідок комбінованого вживання опіоідів, алкоголю та стимуляторів, синдром залежності, за даними медичного висновку на даний час потребує лікування від хімічної залежності, за місцем проживання характеризується негативно, пиячить, злочин, за який він засуджений, вчинив на грунті алкоголізму.
На досудовому слідстві потерпіла ОСОБА_1 показувала, що у грудні 2008 року її жорстоко побив син – засуджений ОСОБА_2, який будучи в нетверезому стані наніс їй чисельні удари кулаками і ногами по голові, іншим частинам тіла, після чого у неї стала боліти голова.
В кінці лютого у непритомному стані її було доставлено до Полтавської обласної клінічної лікарні з діагнозом закрита черепно – мозкова травма, забій головного мозку тяжкого ступеню, епітальна гематома, а згодом було госпіталізовано до нейрохірургічного відділення, де проведено оперативне втручання - видалення субдуральної гематоми. Скориставшись її госпиталізацією син- алкоголік вивіз здому її майно і продав.
Про таку поведінку засудженого вказували і ряд свідків.
На запит апеляційного суду головний лікар ПОКЛ повідомив, що потерпіла ОСОБА_1 дійсно перебувала на стаціонарному лікуванні у цьому лікувальному закладі з 27 лютого по 12 березня 2009 року, при цьому виявлена у неї патологія у виді судбуральної гематоми є наслідком черепно – мозкової травми, яку вона отримала в результаті побиття сином.
При наявності таких фактичних даних, що можуть свідчити про вчинення ОСОБА_2 іншого, більш тяжкого і насильницького злочину відносно матері- пенсіонерки, органи досудового слідства, мали ретельно розслідувати цей факт та дати належну правову оцінку діям засудженого.
Натомість вони обмежились лише викриттям ОСОБА_2 у таємному заволодінні її майном, а обставин, які передували вчиненню цього злочину і мають істотне значення для правильного вирішення справи в цілому, зовсім не перевіряли.
Вказані порушення закону залишилися непоміченим і місцевим судом, який не тільки не зреагував на явне невиконання органом досудового слідства вимог ст.22 КПК України, але й сам не врахував ці суттєво важливі обставини при вирішенні питання про покарання винному.
Більше того, перевірені колегією суддів матеріали справи свідчать, що навіть після того, як потерпіла ОСОБА_1 була виписана з лікарні, засуджений ОСОБА_2 продовжував вчиняти з нею сварки, погрожував розправою, про що були зроблені нові заяви до райвідділу міліції ( а. с. 14,15 ).
Під час часткового судового слідства в апеляційній інстанції потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що її син ОСОБА_2 після винесення щодо нього обвинувального вироку та звільнення з-під варти ніяких висновків не зробив, а навпаки продовжує зловживати спиртними напоями та вчиняти сварки, життя з ним є нестерпним, вона змушена шукати притулок у знайомих та сусідів.
У антисуспільній поведінці засудженого переконалася і колегія суддів, коли засуджений ОСОБА_2 проявляючи неповагу до суду з’явився на судове засідання у стані алкогольного сп’яніння.
Відповідно до п.8 постанови №3 Пленуму Верховного суду Укораїни від 28 березня 2008року «Про практику винесення судами окремих ухвал (постанов) у кримінальних справах» суди мають реагувати на факти порушення закону при розслідуванні та розгляді справи судом першої інстанції.
З огляду на викладене та керуючись статтями 380 і 400-2 КПК України, судова колегія апеляційного суду , –
У Х В А Л И Л А :
Про виявлені факти неналежного розслідування кримінальної справи стосовно засудженого ОСОБА_2, невиконання органом досудового слідства вимог ст.22 КПК України щодо обставин заподіяння потерпілій ОСОБА_1 тяжких тілесних ушкоджень довести до відому прокурора Полтавської області Войцишена В.Д. для перевірки та відповідного реагування.
Про результати розгляду окремої ухвали повідомити апеляційний суд у встановлений законом строк.
с у д д і:
Ландар О. В. Павленко В.П. Костенко В.Г.