У Х В А Л А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18   лютого  2010 року                                                                                          м. Ужгород

        Колегія  суддів  палати з цивільних справ апеляційного суду   Закарпатської області  в   складі   :

                                              головуючого     -    Дроботі В.В.,

                                              с у д д і в           -  Фазикош Г.В.,  Мацунича М.В.,

                                              при  секретарі   -  Олійник А.І.,

                                     з участю  позивачки  -  ОСОБА_3,

                          представника  відповідача   -  Олійник Р.Б.,

розглянувши  у  відкритому судовому засіданні  справу  за  апеляційною скаргою    позивачки ОСОБА_3 на рішення  Берегівського  районного суду  від   8 вересня  2009 року ,

                                                            в с т а н о в и л а   :

        ОСОБА_3  пред’явила  до товариства  з обмеженою відповідальністю « Оперейшн Юкрейн ЛТД » позов  про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та  моральної шкоди.

        Позивачка  зазначала, що у  відповідача  головним бухгалтером вона  працювала  з 1 вересня 2008 року по 19 лютого 2009року , коли наказом № 12к була звільнена з роботи за п. 4 ст. 40 КЗпП  України, тобто за прогули без поважних причин.  Посилаючись на те, що  вона звільнена незаконно, оскільки хворіла, позивачка просила поновити її  на  попереднє місце  роботи, стягнути заробітну плату за вимушений прогул  та враховуючи  порушення відповідачем  її трудових прав, стягнути з нього моральну шкоду  в сумі  650  грн.

        Рішенням суду  у позові  відмовлено.

        В  апеляційній  скарзі  позивачка просить рішення  скасувати,  і ухвалити нове,  яким  задовольнити її вимоги. Вказує на те, що суд не врахував  наявні  докази у справі, зокрема  акт  державного інспектора праці про порушення чинного законодавства при її  звільненні, а також те, що її  відсутність на роботі  20, 23 та  24  лютого 2009 року  була  викликана поважними  причинами.

        Колегія  вважає, що   скарга  до  задоволення не підлягає з таких підстав.

        Судом  першої  інстанції   правильно встановлені  слідуючі  обставини.

         Позивачка  у  відповідача працювала на посаді  головного бухгалтера.

        20, 23 та 24 лютого 2009 року  вона була  відсутня на роботі. Свою відсутність  пояснювала  хворобою.

        Медичними документами, а саме:  довідкою  лікаря-невропатолога Берегівської поліклініки,  висновком  головного лікаря  Берегівської  центральної районної  лікарні доведено, що позивачка, дійсно,  20 та 24  лютого 2009 року  зверталась  у  поліклініку з приводу  стану свого здоров’я. Проте, підстав для звільнення її  від роботи та оформлення  листка непрацездатності не було  ( а.с. 6, 21, 43 ) .

        Отже, як  відповідач, так і  суд першої інстанції  зробили  правильні  висновки про те, що  поважність причин відсутності позивачки  впродовж трьох робочих днів на роботі  не знайшла  свого підтвердження.

        Оскільки  позивачка порушила свої обов’язки, передбачені  ст.. 139  КЗпП  України  та скоїла прогули без поважних причин, відповідач мав право на  розірвання з нею  трудового  договору з підстав, передбачених  п. 4 ст. 40 КЗпП .

        При цьому  як відповідач, так і  суд  врахували те, що раніше за порушення трудової дисципліни до позивачки вже  застосовувалось дисциплінарне стягнення  у  вигляді догани  ( а.с. 49-51, 94 ).

        На час накладення другого  стягнення  перше  стягнення не було знято.

        Доводи скарги  до уваги прийняті бути не  можуть.

        Визнання прогулів такими, що  скоєні з поважних причин, означало б потурання порушникам трудового  розпорядку  та сприяло б  розбалансуванню ритмічної роботи  товариства.

        Відмова у позові стимулюватиме зміцнення трудової дисципліни та обстановку нетерпимості  до  її порушників.

        Відповідно до положень ч. 1 ст. 308 ЦПК України  апеляційний суд  відхиляє  апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо  визнає, що суд першої  інстанції  ухвалив  рішення  з додержанням норм  матеріального і  процесуального права.

        Керуючись   ст. ст. 307, 308  ЦПК  України,   колегія  суддів,   -

                                                          у  х  в  а  л  и  л  а   :

        Апеляційну  скаргу позивачки  ОСОБА_3  відхилити .

        Рішення Берегівського районного суду  від 8 вересня 2009 року залишити без змін.

        Ухвала  набирає законної сили після  проголошення, але  може  бути оскаржена  до Верховного Суду України  протягом  двох місяців шляхом  подачі  скарги  безпосередньо  до суду касаційної  інстанції.

                                         Головуючий  -  Дроботя   В.В.

                                          С у д д і         -  Фазикош Г.В., Мацунич М.В.

Згідно з оригіналом

Суддя  апеляційного суду

Закарпатської області                                                                                      В.В.Дроботя