Ухвала

15 липня 2019 року

м. Київ

справа № 756/9068/17-ц

провадження № 61-1521св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2018 року у складі судді Луценко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року у складі колегії суддів:

Олійника В. І., Журби С. О., Кулішенка Ю. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості.

Позовна заява мотивована тим, що 30 травня 2016 року між нею та

ОСОБА_3 укладений договір позики, за умовами якого вона надала позичальнику кредит у розмірі 754 080,75 грн із терміном повного погашення заборгованості до 30 травня 2021 року.

На забезпечення виконання зобов`язань за договором позики 30 травня 2016 року укладено договір іпотеки, за умовами якого ОСОБА_3 передала

ОСОБА_1 в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 34,50 кв. м, житловою - 17,9 кв. м.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла і після її смерті заведено спадкову справу № 08/2016, яка зареєстрована в спадковому реєстрі за № 59319445.

03 серпня 2016 року позивач направила заяву № 22 приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бровченко М. О. з вимогою повідомлення спадкодавців померлої ОСОБА_3 про наявний борг у спадкодавця у розмірі 754 080,75 грн, та їх обов`язок задовольнити вимоги кредитора.

17 серпня 2016 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бровченко М. О. надала відповідачу довідку за місцем вимоги № 84/02-14, із якої вбачається, що станом на 17 серпня 2016 року ОСОБА_2 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3

11 квітня 2017 року приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Бровченко М. О. надала лист, із якого вбачається, що після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла одна особа, подавши відповідну заяву у встановлений шестимісячний строк. Права на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 станом на 11 квітня 2017 року не оформлювалися і не видавалося свідоцтво про право на спадщину.

Відповідач свої зобов`язання за договором позики не виконує, внаслідок чого станом на 04 липня 2017 року заборгованість складала 754 080,75 грн.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просила стягнути з

ОСОБА_2 на свою користь суму боргу за договором позики грошей

від 30 травня 2016 року шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 13 квітня 1993 року Першою київською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 20-8469, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 20 квітня 1993 року в книзі 11-31 за реєстровим № 106/31039, у розмірі суми боргу 754 080,75 грн.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено. У рахунок погашення заборгованості померлої ОСОБА_3 стягнуто з ОСОБА_2 , що проживає за адресою:

АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 за договором позики від 30 травня 2016 року у розмірі 754 080,75 грн, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 13 квітня 1993 року Першою київською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 20-8469, зареєстрованого Київським міським бюро технічної інвентаризації 20 квітня 1993 року в книзі 11-31 за реєстровим № 106/31039. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішення мотивоване тим, що зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту включаються до складу спадщини і підлягають застосуванню норми статей 1281, 1282 ЦК України щодо строків пред`явлення кредитором вимог до спадкоємців і порядку задоволення цих вимог кредитора, а тому є наявними підстави для задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру.

Постановою Київського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Оболонського районного суду

м. Києва від 01 жовтня 2018 року залишено без змін.

Постановляючи ухвалу про відхилення апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, який всебічно та повно з`ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи та заперечення сторін, дослідив надані сторонами докази та ухвалив законне і обґрунтоване рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2019 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, обґрунтовуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що 30 травня 2016 року між позивачем та ОСОБА_3 укладені договори позики та іпотеки, проте через два місяця

(31 липня 2016 року) боржниця померла, а вже через три дні представник позивача ОСОБА_4 звернувся до нотаріуса із заявою про відкриття спадщини, тобто про факт смерті боржника позивачу було відомо із 03 серпня 2016 року, проте до суду вона звернулася 17 липня 2017 року, оскільки кредитор із моменту коли дізнався про відкриття спадщини не пред`явив вимогу до спадкоємця, що прийняв спадщину у цей строк, то втратив право такої вимоги.

Станом на час розгляду вказаної справи у Верховному Суді від інших учасників справи не надходило відзивів на касаційну скаргу ОСОБА_2 .

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною п`ятою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Позиція Верховного Суду

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення заборгованості, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 01 жовтня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 26 грудня 2018 року призначити до судового розгляду

на 11 вересня 2019 року колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. В. Ступак

І. Ю. Гулейков

Г. І. Усик