Судове рішення #80296837

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАНИ

15 липня 2019 року

м. Київ

справа № 753/9504/19

провадження № 51-2732ск19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати

Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого Фоміна С.Б.,

суддів Ковтуновича М.І., Луганського Ю.М.,

розглянувши касаційну скаргу потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року, ухвалу Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 1 липня 2019 року,

встановив:

Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва від 15 травня 2019 року задоволено заяву про самовідвід слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва Лужецької О. Р. від розгляду справи № 753/9504/19 (№ 1-кс/753/3450/19) за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року частково задоволено подання виконуючої обов?язки голови Дарницького районного суду м. Києва про направлення судового провадження за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо суддів та працівників суду Дарницького районного суду м. Києва та Київського апеляційного суду до Верховного Суду для визначення її підсудності в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Ухвалою Верховного Суду від 3 червня 2019 року подання Київського апеляційного суду про направлення кримінального провадження за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів залишено без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року були задоволені заяви про самовідвід суддів Київського апеляційного суду Ігнатова Р. М., Кияшка О. А., Маліновського О. А. від участі в розгляді подання виконуючої обов?язки голови Дарницького районного суду м. Києва про направлення провадження за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з Дарницького районного суду м. Києва до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, у зв?язку з чим справа передана для здійснення повторного автоматизованого перерозподілу в порядку статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 1 липня 2019 року задоволено подання виконуючої обов?язки голови Дарницького районного суду м. Києва про направлення провадження за скаргою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань з Дарницького районного суду м. Києва до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, та справа направлена для розгляду до Деснянського районного суду м. Києва.

Потерпілі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вважають, що суди першої і апеляційної інстанції допустили істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, передбачені статтями 34 та 42 КПК, мотивуючи це тим, що подання виконуючої обов?язки голови Дарницького районного суду м. Києва не містить доказів неможливості утворення нового складу суду для розгляду скарги потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на бездіяльність слідчого СВ Дарницького УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Просять скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року про задоволення самовідводу судді, ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року про направлення справи до Верховного Суду для передачі її до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів, ухвалу Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року про задоволення самовідводів колегії суддів та ухвалу Київського апеляційного суду від 1 липня 2019 року про передачу справи до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції, посилаючись на частину 6 статті 9 КПК.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити у зв?язку з тим, що касаційна скарга подана на судові рішення, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку.

Згідно з частиною 2 статті 424 КПК ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених КПК.

Керуючись вимогами статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, Суд вважає, що рішення, які оскаржуються, а саме: ухвала Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року про задоволення самовідводу судді, ухвала Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року про направлення справи до Верховного Суду для передачі її до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів, ухвала Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року про задоволення самовідводів колегії суддів та ухвала Київського апеляційного суду від 1 липня 2019 року про передачу справи до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції не перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, а отже, не може бути предметом касаційного розгляду.

Дане рішення узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначає, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, не є абсолютним. Воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання (пункт 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Абрамова проти України» від 18 грудня 2018 року, заява № 41988/08; пункт 78 рішення у справі «Зубац проти Хорватії» від 05 квітня 2018 року, заява № 40160/12 та інші).

Встановлення законодавцем такого обмеження права на касаційне оскарження рішень суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до суду касаційної інстанції та створення умов для ефективного використання обмежених ресурсів судової влади.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 428 КПК суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Керуючись пунктом 1 частини 2 статті 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою потерпілих ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 15 травня 2019 року про задоволення самовідводу судді, ухвалу Київського апеляційного суду від 22 травня 2019 року про направлення справи до Верховного Суду для передачі її до іншого суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів, ухвалу Київського апеляційного суду від 24 червня 2019 року про задоволення самовідводів колегії суддів та ухвалу Київського апеляційного суду від 1 липня 2019 року про передачу справи до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

С.Б. ФомінМ.І. КовтуновичЮ.М. Луганський



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація