ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

"16" липня 2019 р. Справа№ 911/2243/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Остапенка О.М.

суддів: Отрюха Б.В.

Грека Б.М.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року

у справі № 911/2243/18 (суддя Наріжний С.Ю.)

за заявою ТОВ "Спектр-Агро"

до Приватного підприємства "Трубіж Агро"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського Київської області від 11.06.2019 року у справі №911/2243/18 заяву ГУ ДФС у Київській області з кредиторськими вимогами до боржника задоволено частково. Визнано грошові вимоги ГУ ДФС у Київській області до ПП "Трубіж Агро" у сумах: 3 842,00 грн. - 1 черга задоволення вимог кредиторів; 13 713,44 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів; 889 766,27 грн. - 6 черга задоволення вимог кредиторів (в ліквідаційній процедурі). В частині грошових вимог у сумі 170,00 грн. штрафу за ППР №0128725005 від 17.12.2018 року відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДФС у Київській області звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року у даній справі в частині невизнаних кредиторських вимог в розмірі 170,00 грн. та прийняти нове рішення, яким включити кредиторські вимоги у розмірі 216,49 грн. до реєстру кредиторів.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Отрюх Б.В., Грек Б.М.

Розглянувши апеляційну скаргу та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору

Відповідно до приписів Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.

Апелянтом в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду Київської області від 11.06.2019 року, яка прийнята за наслідками розгляду заяви ГУ ДФС у Київській області про визнання кредиторських вимог до боржника, за подання якої кредитором було сплачено 3 842,00 грн. (2х1921) судового збору згідно платіжного доручення №2314 від 23.04.2019 року.

Відповідно до п. 2.4 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 5 763,00 грн. (3842х150%).

Але, як вбачається із апеляційної скарги, скаржником, в порушення ст. 258 ГПК України, не подано жодних доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі, як і не зазначено про такі документи в додатках до скарги.

Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Крім того, згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 4 ст. 116 ГПК України).

Повний текст оскаржуваної апелянтом ухвали підписано 13.06.2019 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського Київської області від 11.06.2019 року є 24.06.2019 року (23.06.2019 року - вихідний день).

Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду 02.07.2019 року про що свідчить відмітка на конверті, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення.

В апеляційній скарзі міститься клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, в обґрунтування якого апелянт зазначає, що станом на 01.07.2019 року ним не отримано копію оскаржуваної ухвали.

В силу положень ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 ГПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

В порядку, передбаченому ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідні докази, повинні подаватись до суду в оригіналі або в належним чином засвідченій копії і у випадку подання копії такого доказу, така копія має бути засвідчена належним чином, зокрема, відповідати вимогам п. 5.27 Національного стандарту України Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003).

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваної ухвали направлено учасникам справи 18.06.2019 року, про що свідчить відповідна відмітка канцелярії Господарського суду Київської області на зворотньому боці останнього аркушу ухвали.

Згідно із п.п. 1,2 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 року № 958, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Таким чином, з огляду на нормативи УДППЗ „Укрпошта" щодо доставки поштових відправлень в межах міста Києва, копія оскаржуваної ухвали повинна була надійти на адресу скаржника не пізніше 24.06.2019 року.

Разом з тим, до апеляційної скарги не надано жодних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин щодо неотримання копії ухвали саме станом на 01.07.2019 року, зокрема не додано копії журналу вхідної кореспонденції.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, представник скаржника був присутній в судовому засіданні 11.06.2019 року, про що свідчить протокол судового засідання від 11.06.2019 року та вступна частина оскаржуваної ухвали.

Відповідно до ст. 42 ГПК України учасники справи користуються рівними процесуальними правами, мають право знайомитися з матеріалами справи, та зобов`язанні добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Колегія суддів враховує, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. зокрема, через Єдиний державний реєстр судових рішень, а особливо в даному випадку, коли саме скаржник зацікавлений в оперативному вирішенні питання щодо вчасного подання апеляційної скарги, оскільки саме він не погоджується з ухвалою суду першої інстанції і ставить під сумнів її законність.

Як встановлено судом, оскаржувану ухвалу оприлюднено в Єдиному державному реєстрі судових рішень 18.06.2019 року.

В свою чергу, можливість отримання копії даної ухвали з часу підписання повного її тексту та подання апеляційної скарги в установлений законом строк залежала виключно від волевиявлення скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

Судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Однак, будучі обізнаним про прийняття судом оскаржуваної ухвали ще в судовому засіданні та маючи доступ до Єдиного державного реєстру судових рішень, скаржником не наведено достатніх обґрунтувань поважності причин пропуску встановленого законом строку на подання апеляційної скарги та не надано доказів на підтвердження відповідних обставин неотримання відповідної ухвали.

Таким чином, дослідивши подану заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції визнав наведені доводи та причини в її обґрунтування неповажними.

Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

За викладених вище обставин, апеляційна скарга ГУ ДФС у Київській області на ухвалу Господарського суду Київської області від 11.06.2019 року підлягає залишенню без руху у зв`язку з визнанням причин пропуску строку на подання апеляційної скарги неповажними, а також неподанням доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема надати докази сплати судового збору у розмірі 5 763,00 грн., а також вказати інші підстави для поновлення вказаного строку з відповідними доказами на їх підтвердження.

Окрім наведеного, судова колегія звертає увагу скаржника, що у прохальній частині апеляційної скарги мітиться невідповідність пунктів 4 та 5 стосовно розміру кредиторських вимог, які не визнані судом першої інстанції, та вимог, які апелянт просить включити до реєстру вимог кредиторів, відтак у разі подання заяви про усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині даної ухвали, апелянту необхідно уточнити вимоги прохальної частини поданої ним апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 234, 255, 256, 258, 260 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на ухвалу господарського суду Київської області від 11.06.2019 року у справі № 911/2243/18 залишити без руху.

2. Надати Головному управлінню Державної фіскальної служби у Київській області строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

3. Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 2 її резолютивної частини строк.

4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.

Головуючий суддя О.М. Остапенко

Судді Б.В. Отрюх

Б.М. Грек