ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"11" лютого 2010 р. м. Київ К-59918/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Головуючого Рецебуринського Ю.Й.
Суддів Гашицького О.В.
Мойсюка М.І.
Сороки М.О.
Штульмана І.В.
секретар судового засідання Аександрова Я.А.
розглянувши в судовому засіданні справу за касаційною скаргою ОСОБА_4
на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.2008р.
та на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 р.
за позовом ОСОБА_4
до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління
про визнання бездіяльності неправомірною та зобов’язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_4 (далі по тексту –позивач) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління (далі по тексту –відповідач) про визнання неправомірною бездіяльність відповідача щодо ненадання житла в м. АДРЕСА_1 та зобов’язання надати ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.08р., яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 р., у відкритті провадження в адміністративній справі відмовлено.
ОСОБА_4, не погоджуючись з прийнятими рішеннями у справі, звернувся з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалені рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень(п.7 ст. 3 КАС України).
Адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах (п. 6 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ч.1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суди першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано виходили з того, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з ненаданням ОСОБА_4 квартири, а предметом даного спору є право на житло, що виключає його розгляд в порядку адміністративного судочинства, оскільки не є публічно-правовим.
Зазначений висновок судів також співпадає з практикою розгляду справ Верховного Суду України.
Так, відповідно до постанови ВСУ від 13.05.08р. у справі № 21-2172 во 07 встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з незабезпеченням позивача житлом як військовослужбовця, звільненого в запас, у передбачений законодавством строк, а тому такий спір повинен розглядатися за правилами, встановленими ЦПК України.
Спір про захист права конкретної фізичної особи на одержання житла є приватноправовим. Держава, юридичні особи публічного права, у цьому випадку - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Чернігів Північного територіального квартирно-експлуатаційного управління, можуть виступати учасниками цивільних відносин (статті 2, 80 Цивільного кодексу України), і розгляд такого спору між ними проводиться за правилами цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 15 ЦПК установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, які виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Доводи касаційної скарги зроблених судами висновків не спростовують.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судами першої та апеляційної інстанцій прийняті законні та обґрунтовані рішення, а тому підстав для їх скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст.ст. 210-232 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія, –
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.08р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 р. відхилити.
Ухвалу Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.10.08р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2009 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.Й. Рецебуринський
Судді О.В. Гашицький
М.І. Мойсюк
М.О. Сорока
І.В. Штульман