Справа № 592/6618/16-к

Провадження № 1-кп/592/336/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м.Суми у складі:

головуючого судді Чернобая О.І.,

за участю секретаря судового засідання Павлович Ю.С.,

прокурора Петренка А.О.,

захисника Касатської Ю.А.,

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42016200000000167 від 02.06.2016 року по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Нікополь, Дніпропетровської області, гр-ки України, українки, з вищою освітою, не заміжньої, працюючої старшим державним інспектором сектору митного оформлення Тростянецького митного поста Центральний Сумської митниці, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,

за ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України,

В С Т А Н О В И В :

Органами досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що наказом начальника Сумської митниці ДФС № 165-о від 27.02.2015 року вона була переведена з посади головного державного інспектора митного поста "Юнаківка" Сумської митниці ДФС на посаду головного державного інспектора митного поста "Суми-центральний" Сумської митниці ДФС з 02.03.2015 року, а наказом № 975-о від 01.09.2015 року була переведена з 07.09.2015 року на посаду головного державного інспектора відділу персоналу Сумської митниці ДФС.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.2 Закону України "Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів" органи доходів і зборів віднесено до правоохоронних органів.

Згідно посадової інструкції головного державного інспектора митного поста "Суми-центральний" Сумської митниці ДФС та "Порядку виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа", ОСОБА_1 обіймаючи посаду головного державного інспектора митного поста "Суми-центральний" у відповідності до положень Примітки 1 до статті 364 КК України була службовою особою.

Таким чином, ОСОБА_1 , як службова особа обвинувачується слідством у вчиненні тяжкого умисного злочину в травні 2015 року за наступних обставин:

Директором Приватного підприємства "АБВ Група" ОСОБА_2 , яке є представником (декларантом) підприємства ТОВ "Захід Ексімп" (для проведення процедури митного оформлення до митного поста "Суми- центральний" Сумської митниці ДФС - 26.05.2018 подано 2 (два) комплекти митних документів:

митну декларацію за № 805130000/2015/005874 та інші документи: Контракт № 27/03/2015 від 27.03.2015; Інвойс № 00220 від 12.05.2015; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4; Висновок №970 експертного авто-товарознавчого дослідження від 25.05.2015; а також Сертифікат відповідності № UA1.193.0027449-15 від 25.05.2015,

митну декларацію за № 805130000/2015/005879 та інші документи: Контракт № 27/03/2015 від 27.03.2015; Інвойс № 00212 від 06.05.2015; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5; Висновок №972 експертного авто-товарознавчого дослідження від 25.05.2015; а також Сертифікат відповідності № UA1.193.0027428-15 від 25.05.2015, до яких, як вважають органи досудового розслідування було внесено недостовірні відомості щодо опису, маркування та інших розпізнавальних особливостей товару, який згідно вказаних документів звозиться на митну територію України, а саме про те, що обидва зазначені у вказаних документах вантажні автомобілі, відповідно : 1) марки "DAF" моделі CF75.310 номер шасі НОМЕР_1 та 2) марки "DAF" моделі CF 75.310 номер шасі НОМЕР_2 , є "Тягачами сідельними для перевезення напівпричепів, що використовувався", 2006 року випуску, кожний автомобіль обладнано дизельним двигуном об`єм циліндрів двигуна 9 200 см3. Крім того, у вказаних документах, як вважають органи досудового розслідування безпідставно, в порушення вимог Наказу Міністерства доходів і зборів України № 15 від 14.01.2014, яким затверджено "Пояснення до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності" ( далі -УКТ ЗЕД) обидва зазначені вантажні автомобілі віднесено до групи товарів "8701209000" згідно УКТ ЗЕД як "Трактори" ("тягачі") колісні для напівпричепів, що використовувались.

Декларантом, виходячи із задекларованої митної вартості, зазначеного у митній декларації №805130000/2015/005874 товару (вантажного автомобіля марки "DAF" моделі CF 75.310 номер шасі НОМЕР_1 , 2006 р.в.), яка визначена у розмірі 2 480 Євро, здійснено розрахунки та до державного бюджету України за його розмитнення сплачено (за кодом УКТ ЗЕД 8701209000) ввізне мито у сумі 7 201, 45 грн., компенсаційне мито у сумі 3 600, 73 грн. та ПДВ у сумі 16 563, 34 грн., а всього, таким чином, за ввезення (імпорт) на митну територію України одного вказаного вантажного транспортного засобу нараховано та сплачено до державного бюджету податки, збори та інші обов`язкові митні платежі на загальну суму 27 365, 52 грн.

Як зазначено в обвинуваченні, автомобіль із номером шасі НОМЕР_1 відповідає типу FAGCF 75, 14.08.2004 року випуску, а 4-й символ VIN коду "А" транспортного засобу марки "DAF" відповідає за тип "вантажний автомобіль", та, за таких обставин, відповідно до УКТ ЗЕД автомобіль відповідає характеристикам групи товарів "8704219900", "Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувались".

Як вважають органи досудового розслідування за таких обставин, відповідно до визначеного законом порядку (за кодом УКТ ЗЕД 8704219900) за розмитнення вказаного вантажного транспортного засобу до державного бюджету України підлягали до сплати наступні обов`язкові митні платежі, а саме ввізне мито у сумі 10 921, 88 грн., компенсаційне мито у сумі 5 460, 94 грн., акциз у сумі 352 184, 32 грн. та ПДВ - у сумі 95 557, 19 грн. Всього, таким чином, на думку слідства, до нарахування і сплати до державного бюджету підлягали податки, збори та інші обов`язкові митні платежі на загальну суму 464 124, 33 грн. Різниця у платежах за вказаний автомобіль складає 436 758,81 грн. (464 124, 33 - 27 365, 52)

Службовими особами вказаних підприємств, виходячи із задекларованої митної вартості, вказаного у другій митній декларації №805130000/2015/005879, товару (вантажного автомобіля марки "DAF" моделі CF 75.310 номер шасі НОМЕР_2 , 2006 р.в.), яка також визначена у розмірі 2 480 Євро, здійснено розрахунки та до державного бюджету України за його розмитнення сплачено (за кодом УКТ ЗЕД 8701209000) ввізне мито у сумі 7 201, 45 грн., компенсаційне мито у сумі 3 600, 73 грн. та ПДВ у сумі 16 563, 34 грн., а всього, таким чином, за ввезення (імпорт) на митну територію України і другого вказаного вантажного транспортного засобу також нараховано і сплачено до державного бюджету податки, збори та інші обов`язкові митні платежі на аналогічну загальну суму 27 365, 52 грн.

Як зазначено в обвинуваченні автомобіль із номером шасі НОМЕР_2 відповідає типу FAGCF 75, 07.10.2003 року випуску, а 4-й символ VIN коду "А" транспортного засобу марки "DAF" відповідає за тип "вантажний автомобіль", та, за таких обставин автомобіль відповідає характеристикам групи товарів "8704219900" згідно УКТ ЗЕД "Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів, що використовувались".

Тому на думку органів досудового розслідування відповідно до визначеного законом порядку (за кодом УКТ ЗЕД 8704219900) за розмитнення вказаного вантажного транспортного засобу до державного бюджету України підлягали до сплати наступні обов`язкові митні платежі, а саме ввізне мито у сумі 9 829, 27 грн., компенсаційне мито у сумі 4 914, 64 грн., акциз у сумі 352 184, 32 грн. та ПДВ - у сумі 93 044, 19 грн., а всього, до нарахування і сплати до державного бюджету підлягали податки, збори та інші обов`язкові митні платежі на загальну суму 459 972, 42 грн. Отже, різниця у платежах за вказаний автомобіль складає 432 606,9 грн. (459 972, 42 - 27 365, 52).

В обвинуваченні вказано, що загальна сума несплачених обов`язкових митних платежів за ввезення обох вказаних автомобілів складає 869 365,71 грн.

В обвинуваченні також зазначено, що головний державний інспектор митного поста "Суми- центральний" Сумської митниці ДФС ОСОБА_1 , являючись посадовою особою правоохоронного органу і будучи, таким чином, представником влади та службовою особою, діючи умисно, використовуючи надану їй владу та своє службове становище всупереч інтересам служби та в інтересах ТОВ "Захід Ексімп", діючи незаконно, не вжила усіх необхідних дій, зокрема умисно не виявила наявні невідповідності між задекларованими даними у товарно- супровідних митних документах на транспортні засоби та реальною їх комплектацією, не здійснила усіх необхідних та достатніх митних формальностей, не провела митного огляду та не забезпечила належну ідентифікацію автомобілів, за наявності підстав не провела фактично їх митний огляд та не визначила їх достовірну митну вартість. Унаслідок чого до бюджету та державних цільових фондів не надійшли кошти у виді податків та інших обов`язкових митних платежів на загальну суму 869 365,71 грн.

Згідно обвинувачення, ОСОБА_1 , в період часу з 16 год. 25 хв. і до 17 год. 22 хв. у приміщенні свого службового кабінету на митному посту "Суми- Центральний" Сумської митниці ДФС за адресою: Сумська область, м. Суми, зул. Воровського, 24, умисно незаконно, знаючи про невідповідність відомостям, які вказані в декларації №805130000/2015/005874, фактичному типу транспортного засобу провела митне оформлення документів щодо нібито ввезення на митну територію України вантажного автомобіля (тягача сідельного для перевезення напівпричепів, що використовувався) марки "DAF" моделі FT CF 75.310 номер шасі НОМЕР_1 , 2006 р.в. та внесла до інформаційних баз даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної Фіскальної Служби України (ЄАІС ДФСУ) та програмно-інформаційного комплексу (ПІК) "Інспектор-2006", які встановлені на комп`ютерному обладнанні на робочому місці інспектора митного посту "Суми-центральний" Сумської митниці ДФС, завідомо недостовірні відомості про нібито проведення у зазначений день митного огляду та, відповідно, щодо підтвердження відповідності оглянуто транспортного засобу відомостям щодо нього у поданих митних документах, а також щодо подальшого митного оформлення зазначеного вантажного транспортного засобу, а саме внесла відомості про «Проведення митного огляду товарів», і тим самим підтвердила недостовірний тип транспортного засобу.

В обвинуваченні також зазначено, що під час здійснення митного оформлення за митною декларацією №805130000/2015/005874, ОСОБА_1 , діючи в інтересах ТОВ «Захід Ексім» та ПП «АБВ Група», з метою штучного підтвердження відповідності транспортного засобу поданим декларантом документам, приховування факту її незаконної діяльності в інтересах зазначених товариств з використанням влади і службового становища, у будівлі митного посту «Суми - Центральний» Сумської митниці ДФС, за адресою м. Суми, вул. Воровського, 24, умисно, без фактичного проведення митного огляду транспортного засобу DAF CF75.310 номер шасі НОМЕР_1 , поданого за електронною митною декларацією №805130000/2015/005874, у проміжок часу з 16 год. 30 хв. по 16 год. 44 хв. у підсистемі ЄАІС - АСМО, склала завідомо неправдивий акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу. До зазначеного акту внесла завідомо неправдиві відомості про те, що 26.05.2015 нею здійснено митний огляд вказаного транспортного засобу. За наслідками огляду встановлено, що, автомобіль DAF CF 75.310 номер шасі НОМЕР_1 є тягачем сидельним для перевезення напівпричепів, що використовувався, призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального користування. У ході огляду порушень та невідповідностей не виявлено.

Крім того, у акті зазначено, що при проведенні митного оформлення були присутні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

В обвинуваченні також вказано, що по завершенню складання завідомо неправдивого акту огляду ОСОБА_1 зберегла його в АСМО, тобто здійснила видачу завідомо неправдивого офіційного документу шляхом випуску його для використання невизначеного кола осіб через доступ до АСМО. Крім цього, ОСОБА_1 , з 16 год. 52 хв. і до 17 год. 38 хв. у той же день 26.05.2015 у тому ж приміщенні, також діючи незаконно, в межах єдиного злочинного умислу, знаючи про невідповідність відомостям, які вказані в декларації № 805130000/2015/005879, фактичному типу транспортного засобу, провела митне оформлення документів щодо нібито ввезення на митну територію України вантажного автомобіля марки "DAF" моделі FT CF 75.310 номер шасі НОМЕР_2 , 2006 р.в., на підставі іншої, поданої у той же день, декларації № 805130000/2015/005879, внесла до інформаційних баз даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи завідомо недостовірні відомості щодо підтвердження відповідності транспортного засобу відомостям щодо нього у поданих митних документах, а також щодо подальшого митного оформлення зазначеного вантажного транспортного засобу, а саме внесла відомості про "Прийняття митної декларації до митного оформлення - реєстрації митної декларації - Контролю із застосуванням системи управління ризиками - Повідомлення про необхідність пред`явлення товарів - Завершення митного оформлення", і тим самим підтвердила недостовірний тип транспортного засобу.

Внаслідок цих дій ПП "АБВ Група", яке є представником (декларантом) підприємства ТОВ "Захід Ексімп", сплачено менше податків та інших платежів при ввезенні в Україну згаданих автомобілів ніж повинен був сплатити, а різниця склала 869 365,71 грн.

Як вказано в обвинуваченні за таких обставин, внаслідок вищезазначених умисних протиправних дій головного державного інспектора митного поста "Суми-центральний" Сумської митниці ДФС ОСОБА_1 , охоронюваним законом державним інтересам заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 869 365, 71 грн., що більше ніж у 250 разів (у 1 427, 53 рази) перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян встановлений на час скоєння злочину, тобто спричинено тяжкі наслідки.

Органами досудового розслідування вищеописані дії ОСОБА_1 кваліфіковано:

- за ч. 2 ст. 364 КК України (в редакції Закону №1261-IV від 13.05.2014) як зловживання владою або службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної або юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки;

- за ч.1 ст. 366 КК України як службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, які полягли у внесенні 26.05.2015 року завідомо неправдивих відомостей до програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України за наслідками оформлення митних декларацій 42805130000/2015/005874, 805130000/2015/005879, а також у складанні та видачі завідомо неправдивих офіційних документів у виді акту про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі від 26.05.2015 року за митною декларацією №805130000/2015/005874.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 по пред`явленому їй обвинуваченню за ч. 2 ст. 364, ч.1 ст. 366 КК України винною себе не визнала і суду показала, що на момент інкримінованих їй кримінальних правопорушень вона працювала головним державним інспектором митного поста "Суми-центральний" Сумської митниці ДФС. Вона проводила митне оформлення двох інкримінованих їй в провину "сідлових тягачів". Представник фірми, який є декларантом надав їй оригінали документів у яких було вказано, що це "сідлові тягачі" з відбитками на них штампів Лвівської митниці, що транспортні засоби перебувають під митним контролем з 23.05.2015 року. Цими штампами Лвівська митниця засвідчила, що в Україну в`їхало саме два "сідлових тягача", які зазначені у наданих документах. Серед документів було дві декларації на транспортні засоби, свідоцтва про їх реєстрацію /закордонні/, рахунки-фиктури, сертифікати коду відповідності КТЗ, що це є "сідловими тягачами" та надано два висновоки експерта-товароведа про вартість цих трансопртних засобів /для визначення суми митних платежів/. І в усіх цих документах було вказано, що ці два транспортні засоби є "сідловими тягачами". Митне оформлення вона здійснювала за допомогою програмно-інформаційного комплексу "Інспектор 2006", який сам генерує форму митного контролю, що саме потрібно перевіряти по деклараціях і які саме процедури потрібно провести. По митній декларації №805130000/2015/005874, яка інкримінується в провину на "сідловий тягач" марки "DAF" моделі CF75.310 номер шасі НОМЕР_1 , система згенерувала, що потрібно було провести чотири форми митного контролю: 1) перевірку поданих товаро-супровідних та транспортних документів (на предмет розбіжностей відомостей); 2) контроль правильності визначення митної вартості /вона звіряла все про що зазначено в ст.190 ПК України в Інвойсі "рахунок-фактуру" із висновком наданої автотоварознавчої експертизи щоб ця ціна не була нижчою від зазначеної в локальній базі даних де мається інформація по якій ціні проводилось митне оформлення аналогічних товарів в інших митницях; 3) провести митний огляд транспортного засобу. У зв`язку з чим вона особисто із представником управління аналізу ризиків та протидії митним правопорушенням ОСОБА_4 , представником управління адміністрування митних платежів ОСОБА_5 , старшим оперуповноваженим по особливо важливим справам оперативного управління ДФС у Сумській області Курлуковим, тобто з трьома посадовими особами провела огляд вказаного "сидельного тягача" про що був складений відповідний акт; 4) здійснила фотографування цього транспортного засобу "сідлового тягача" на якому був пристрій для счеплення причипів, була укорочена база, що і дало їй підставу кваліфікувати цей транспортний засід як "сідловий тягач".

У цей же день вона здійснила митне оформлення ще по одній митній декларації № 805130000/2015/005879 теж на «сідловий тягач» марки "DAF", моделі CF 75.310, номер шасі НОМЕР_2 . Та по цій декларації системою було згенеровано лише дві форми митного контролю: 1) перевірку поданих товаро-супровідних та транспортних документів (на предмет розбіжностей відомостей); 2) контроль правильності визначення митної вартості /як і по першій декларації/. По цій декларації системою не було згенеровано проведення огляду транспортного засобу і його фотографування, тому вона його не оглядала і не фотографувала, оскільки не було для цього підстав, а перевіряла тільки документи. Митний огляд проводиться на підставі спрацювання автоматизованої системи аналізу і управління ризиками "Інспектор 2006". Класифікація транспортних засобів здійснюється на підставі Закону України "Про митні тарифи" де зазначаються коди. У відповідності зі ст.69 МК митниця не визначає код, а перевіряє правильність його визначення, який вказаний у декларації. Усі документи подавались декларантом в оригіналі з "мокрими" печатками". У подальшому в МРЕВ ДАІ ці два транспортні засоби були зареєстровані саме як "сідлові тягачі". Надані документи і один із транспортних засобів оглядали окрім неї також усі учасники огляду.

Таким чином, не визнаючи своєї вини обвинувачена під час судового розгляду повністю спростовувала пред`явлене їй обвинувачення.

Сторона обвинувачення надаючи свої докази зазначала, що вина обвинуваченої органами досудового розслідування доведена у повному обсязі і прокурор протягом усього судового провадження стверджував про доведеність вини та орієнтував суд на винесення обвинувального вироку вказавши, що тільки такий вирок буде законним і справедливим, тим самим прокурор своїми важилямі державного обвинувача намагався схилити суд до розгляду кримінального провадження з обвинувальним ухилом, що є неприпустимим.

Так, Європейський суд з прав людини висловив свою усталену практику у своєму рішенні "Газета -центр" проти України" (Заява № 16695/04 від 15.07.2010 року) (п.33) "правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться" (Де Куббер проти Бельгії від 26.10.1984 р. п.26). На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти в громадськість. ( "Ветштайн проти Швейцарії", "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998 р. п.45)

Крім того, стаття 6 § 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб "при виконанні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що підсудний скоїв злочин, оскільки обов`язок доведення лежить на обвинуваченні". (Barbera, Messegue and Jabardo v.Spain, no. 10590/83, рішення від 06.12.1988 р.)

Тому суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість відносно сторони захисту і обвинувачення, створив їм під час судового розгляду усі необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків стосовно змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими кримінальним процесуальним законодавством.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Статтею 17 КПК України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Відповідно до змісту ст. 92 КПК України обов`язок доказування покладений на прокурора.

Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до ст. 94 цього Кодексу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1954 року кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону.

Обвинувальний вирок може бути постановлений судом лише в тому випадку, коли вина обвинуваченої особи доведена поза розумним сумнівом.

Суд зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог Конституції України, міжнародних договорів, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, тобто з урахуванням рішень Конституційного Суду України та практики Європейського суду з прав людини, ст. 62 Конституції України (презумпція невинуватості) та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253).

Однак, у даному судовому провадженні, стороною обвинувачення не дотримано вищеперелічених норм ст.ст.2, 17 КПК України, ст.6 Конвенції та вищевказаної практики Європейського суду з прав людини.

З метою перевірки доводів сторони обвинувачення щодо доведеності, як на їх погляд вини ОСОБА_1 , судом були досліджені надані прокурором докази, а саме:

Так, допитаний у судовому засіданні свідок сторони обвинувачення ОСОБА_4 суду показав, що він працює старшим інспектором митного поста "Суми-Юнаківка". Станом на 2015 рік вин працював головним інспектором відділу по боротьбі із контрабандою. Він брав особисту участь разом з обвинуваченою ОСОБА_1 в огляді автомобіля, марку не пам`ятає, але кабіна була без причепа на короткій базі. До цього автомобіля причеплювався причеп. Позаду на рамі автомобіля був причепний засіб до якого причеплювався причіп.

Під час допиту, свідку ОСОБА_4 судом були пред`явлені спочатку фото надані прокурором та зроблені під час огляду автомобілів при тимчасовому доступі на яких були зображені вантажні автомобілі, які зі слів прокурора розмитнювала обвинувачена, але свідок пояснив, що не ці автомобілі розмітнювала ОСОБА_1 та не ці автомобілі вони з нею оглядали. /т.2 а.п.17; 31; 72; 91/

Після чого, свідку були пред`явлені фото транспортного засобу надані стороною захисту та отримані ними від Сумської митниці на адвокатський запит і свідок з впевненістю вказав, що саме цей автомобіль з кабіною, короткою базою і причепним засобом він оглядав разом з ОСОБА_1 під час розмитнення. /т.2 а.п.193/

Таким чином, свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні спростував обвинувачення і повністю підтвердив показання обвинуваченої в тій частині, що вона розмитнювала і оглядала саме "сідловий тягач", а не вантажний автомобіль.

Свідок сторони обвинувачення ОСОБА_5 суду показав, що на момент допиту він працює заступником начальника Управління адміністрування митних платежів - начальнком відділу контролю митної вартості та адміністрування митних платежів. Станом на 2015 рік він працював завідувачем сектору митної вартості. На той момент в його обов`язки входило перевірка рівня заявленої митної вартості. Він був присутнім при розмитненні та огляді ОСОБА_1 транспортного засобу, який інкримінується їй в провину. ОСОБА_1 також фотографувала цей транспортний засіб. Автомобіль складався з "голови", короткої рами, на якій був причепний пристрій для чіпляння причепів. Він підписував акт огляду цього транспортного засобу. Також додав, що згідно поданих оригіналів документів, які він теж оглядав, "сідловий тягач" заїхав в Україну як "тягач сідловий", розмитнювався у них як "тягач сідловий" та в подальшому був поставлений на облік в МРЕВ ДАІ саме як "тягач сідловий". А чому через рік цей автомобіль став вантажним - це питання не до них.

Під час допиту свідку ОСОБА_5 судом також були пред`явлені фото вантажних автомобілів, які оглядались особисто прокурором під час тимчасового доступу і він в категорічній формі пояснив, що не ці автомобілі розмитнювала ОСОБА_1 і не ці автомобілі оглядав він разом з нею. /т.2 а.п.17; 31; 72; 91/

Після чого йому були пред`явлені фото надані стороною захисту на яких зображений "сідловий тягач" і він з впевненістю вказав, що саме такий автомобіль він оглядав з ОСОБА_1 і що саме такий автомобіль вона розмитнювала. /т.2 а.п.193/

Таким чином, свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердив, що обвинувачена розмитнювала і оглядала саме "тягач сідловий", а не вантажний автомобіль і теж спростував обвинувачення.

Свідок обвинувачення ОСОБА_6 суду показав, що на момент допиту він знаходиться на пенсії, а у 2015 році працював старшим оперуповноваженим з особливо важливих справ відділу викриття кримінальних правопорушень у митній сфері ДФС у Сумській області /податкова поліція/. У них була повна база "Інспектор 2006" по якій виявляли можливі ризики по різним угодам. ТОВ «Захід Ексім» було зареєстроване у Луцьку, а митні процедури проходили на Сумській митниці, тобто була нелогічність маршруту. Тому їхнім відділом було підготовлено орієнтування для митниці про можливі ризики і залучення їхніх співробітників у якості спостерігачів при здійсненні розмитнень вказаним підприємством. По телефону йому було повідомлено, що на митницю надійшли транспортні засоби ТОВ «Захід Ексім» і він виїхав на Сумську митницю на пост Центральний. Там для розмитнення стояли «сідлові тягачі», а саме «голова», коротка база без нічого, належні вказаному підприємству. Позаду на рамі стояло «сідло» - причепний пристрій. Він спостерігав, як ОСОБА_1 перевіряла декларації звіряючи з транспортним засобом, тобто вона перебувала безпосередньо біля нього і тягача. По закінченню митних процедур він поїхав у свій відділок. Він розписався в акті огляду, складеному ОСОБА_1 .

Ці два автомобілі, які інкримінуються ОСОБА_1 в провину у подальшому після розмитнення були поставлені на облік в МРЕВ ДАІ у Броварах як «сідлові тягачі». Потім ці обидва автомобілі були зняті з обліку в МРЕВ ДАІ і довчий час не ставились на облік, тому вони не знали де їх шукати. Коли вони в ході проведених оперативних заходів знайшли ці автомобілі, то вони вже були переобладнані під вантажні з кузовами і стояли без номерних знаків. На Сумській митниці, коли їх розмитнювала ОСОБА_1 , то у нього не викликало ніяких сумнівів, що це «сідлові тягачі», оскільки він їх бачив особисто.

Під час допиту свідку ОСОБА_6 були пред`явлені фото вантажних автомобілів, наданих прокурором та зроблених під час огляду /т.2 а.п.17; 31; 72; 91/ і свідок у категорічній формі сказав, що це не ті автомобілі, які розмитнювала ОСОБА_1 , після чого оглянувши фото транспортного засобу «сідлового тягача» наданих стороною захисту пояснив, що на фото зображений саме той «сідловий тягач», який розмитнювала ОСОБА_1 і в огляді якого він брав особисту участь. /т.2 а.п.193/

Судом, за клопотанням сторони обвинувачення у якості свідка був допитаний ОСОБА_7 з метою з`ясування питання чи були на момент виконання ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до документів Сумської митниці в базі даних "Інспектор 2006" фото "сідлового тягача" надані стороною захисту і з цього приводу свідок повідомив, що на момент допиту він є фізичною особою підприємцем і займається митною брокерською діяльністю. Станом на 2015 рік він працював головним державним інспектором митного поста "Суми-Центральний". Йому пред`являлась ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до вказаних документів і він надавав співробітникам правоохоронних органів такий доступ, та поліція вилучила усі документи, які їм були потрібні. На момент цього доступу в базі даних "Інспектор 2006" знаходились фотографії "сідлового тягача" зроблені обвинуваченою ОСОБА_1 , які потім надавались митницею на запит її захисника. Однак, співробітники правоохоронного органу під час тимчасового доступу не вилучали цих фотознімків і навіть не цікавились ними, з яких причин він не знає, хоча доступ до цих фотознімків їм теж надавався. Він роздруковував усі документи з бази даних, які просили співробітники поліції. Крім того, з впевненістю додав, що фотознімки в базі даних були саме "тягача сідлового" марки DAF.

Таким чином свідок ОСОБА_7 на запитання прокурора підтвердив у судовому засіданні, що ті фотознімки "сідлового тягача", які були надані стороні захисту на їх запит були роздруковані саме з бази даних "Інспектор 2006" і підтвердив, що ці фотознімки вносились до вказаної бази ще у 2015 році, під час розмитнення транспортного засобу.

Судом, за клопотанням прокурора у якості свідка був ще допитаний заступник начальника Сумської митниці ОСОБА_8 про обставини направлення супровідного листа за його підписом /т.2 а.п.192-193/ з долученими до нього фотознімками "сідлового тягача" на адвокатський запит і з цього приводу свідок пояснив, що дійсно він підписував цей супровідний лист до якого були долучені вказані фотознімки. Ці фото "сідлового тягача" були роздруковані з бази даних "Інспектор 2006" Сумської митниці на посту "Центральний". Про обставини розмитнення "сідлових тягачів" по яким розглядається кримінальне провадження йому нічого не відомо, оскільки на той час він працював інспектором митного поста "Бачівськ" - Глухів.

Таким чином, під час допиту свідок ОСОБА_8 теж підтвердив, що фотознімки "сідлового тягача" надані суду стороною захисту були отримані нею від Сумської митниці та дійсно були роздруковані з бази даних "Інспектор 2006" митного поста "Суми-Центральний".

За клопотанням прокурора, судом був допитаний ще один свідок - заступник начальника митного поста "Суми-Центральний" ОСОБА_9 , який був виконавцем запиту захисника про надання спірних фотографій з бази даних митниці з метою з`ясування питання звідки взялись ці фотознімки і під час допиту свідок суду повідомив, що на той час він був керівником посту "Суми Центральний" де працювала ОСОБА_1 . Коли надійшов вказаний запит захисника, то були роздруковані фотографії "сідлового тягача" з бази даних "Інспектор 2006" та був підготовлений супровідний лист, який підписав ОСОБА_8 і далі ці фотознімки були направлені на адресу адвоката. Вказані фотознімки були роздруковані саме з бази даних "Інспектор 2006". На запитання пояснив, що до бази даних ці фотознімки були прикріплені 16.06.2015 року, а відомості до ЄРДР по даному кримінальному провадженню були внесені майже через рік - 02.06.2016 року. Також пояснив, що на момент надання тимчасового доступу співробітникам правоохоронних органів до вказаної бази даних, ці фотознімки в ній були, але чому вони їх не вилучили не відомо.

Таким чином, вже третій свідок ОСОБА_9 , який теж допитувався за клопотанням прокурора підтвердив у судовому засіданні той факт, що надані суду стороною захисту фотознімки "тягача сідлового" були роздруковані саме з бази даних "Інспепктор 2006" і були прікріплені до цієї базі ще за рік до внесення відомостей до ЄРДР.

Допитаний у якості свідка по відеоконференції ОСОБА_12 , мешканець Луцького району суду показав, що на момент допиту він перебуває на пенсії. З вересня 2014 року і десь до 1, 2 чи 3 березня 2015 року він, як експерт-товарознавець видавав для митниць довідки про тип автомобіля, кузов, марку, об`єм та тип двигуна, кількість місць. Приблизно 21-22 серпня 2015 року йому зателефонували з Сумської ДФС і спитали чи надавав він довідку на автомобіль БМВ. Він сказав, що після березня 2015 року не видавав. До нього приїжджав слідчий із Сум, допитував його, показував від його імені довідки датовані травнем-червнем 2015 року. Він повідомив, що цих довідок не видавав та не підписував їх. Слідчий відібрав у нього зразки підпису. Довідок про вартість автомобілів він взагалі не видавав, а видавав тільки про тип. До нього ніхто не звертався з проханнями щоб він видав довідку про тип транспортного засобу щоб замість "тягача" вказав "грузовий".

Тобто, свідок ОСОБА_12 для даного кримінального провадження пояснив тільки те, що приблизно після 3 березня 2015 року довідок, як експерт, він не видавав.

У судовому засіданні за клопотанням прокурора також був допитаний у якості свідка старший судовий експерт Сумського відділення ХНДЕКЦ ім. засл.проф. М.С.Бокаріуса ОСОБА_13 , який суду надав показання про те, що 22.04.2016 року він виїжджав у відрядження в м.Тернопіль на виконання постанови прокурора про огляд автомобілів. Там він оглядав два автомобілі марки DAF CF 75.310, які перебували в різних місцях. Оглядав автомобілі на відповідність до їх VIN-кодів, типу транспортного засобу та якої вони були комплектації. При цьому він не досліджував питання чи перебивались на цих автомобілях VIN-коди, та не звертався із запитом до заводів виробників щодо типу автомобіля під цими VIN-кодами, оскільки не слідчим, ні прокурором такі питання йому не ставились. Оглянуті ним автомобілі були вантажними. Крім того, на запитання свідок додав, що при постановці на облік в МРЕВ ДАІ відповідальна особа та експерт НДЕКЦ по спеціальній програмі, по останнім п`яти цифрам VIN-коду встановлюють тип автомобіля та інші дані, після чого виходять до автомобіля і перевіряють його відповідність даним з компьютера.

Тобто, свідок пояснив, тільки те, що майже через рік після розмитнення по факту він бачив, що пред`явлені йому для огляду автомобілі були вантажними.

На підставі вищенаведених показань перелічених свідків сторони обвинувачення вбачається, що жоден свідок не підтвердив жодного пункту висунутого проти ОСОБА_1 обвинувачення, а навпаки свідки ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 , які були присутніми разом з ОСОБА_1 під час проведення митного оформлення та огляду транспортного засобу, який інкримінується їй в провину, під присягою та будучи попередженими судом про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показань, підтвердили, що ОСОБА_1 провела розмитнення і оглядала саме "сідловий тягач", а не вантажний автомобіль про який намагається довести сторона обвинувачення.

А свідки, які допитувались за клопотанням прокурора ОСОБА_8 і ОСОБА_9 також під присягою підтвердили суду, що фотознімки, які були надані суду стороною захисту дісйно були роздруковані з бази даних "Інспектор 2006" поста "Суми-Центральний", а свідок ОСОБА_7 теж під присягою підтвердив, що ці фотознімки перебували в базі даних на момент проведення тимчасового доступу співробітниками правоохоронного органу і ними не вилучались.

Крім того, свідок ОСОБА_9 також підтвердив, що ці фотознімки до бази даних "Інспектор 2006" були прікріплені ще за рік до внесення відомостей до ЄРДР по даному факту.

А свідок - судовий експерт ОСОБА_13 підтвердив у суді, що при проведенні експертизи ні слідчим, ні прокурором йому навіть не ставилось на вирішення запитання чи перебивались VIN-коди на оглянутих ним вантажних автомобілях, хоча це було першочерговим завданням органів досудового розслідування встановити чи вносились зміни у VIN-коди, номера чи агрегати вантажних автомобілів про розмитнення яких наполягає сторона обвинувачення.

Під час судового розгляду стороною обвинувачення заявлялось клопотання про виклик у судове засідання і допит у якості свідка ОСОБА_15 на якого згідно відомостей МРЕВ ДАІ були зареєстровані спірні два автомобілі. /т.3 а.п.110/

Однак, у задоволенні даного клопотання прокурору було відмовлено, оскільки про наявність цього свідка органам досудового розслідування було відомо ще під час досудового розслідування після отримання відповіді з МРЕВ ДАІ на їх запит, тому у слідства була можливість допитати цю особу як свідка, тим паче, що обвинувачена не визнавала своєї вини і під час досудового розслідування.

Але органи слідства не вживали заходів щодо допиту не тільки цього свідка, а й іншіх свідків, на допит яких їх зобов`язував слідчий суддя та у прискореному порядку спрямували обвинувальний акт до суду.

Тому клопотання прокурора про допит свідка ОСОБА_15 направлене виключно на збирання під час судового розгляду нових доказів обвинувачення з метою усунути виявлені у судовому засіданні прогалини слідства, що є неприпустимим.

Крім показань свідків, судом також були дослідженні у судовому засіданні та ретельно проаналізовані надані стороною обвинувачення письмові докази, а саме:

На підтвердження обвинувачення, прокурором у якості письмового доказу був наданий "Акт про проведення огляду (переогляду) транспортних засобів…." від 26.05.2015 року по митній декларації №805130000/2015/005874 на "сідловий тягач" марки "DAF" моделі CF 75.310, номер шасі НОМЕР_1 у який за твердженнями прокурора обвинувачена внесла завідомо неправдиві відомості щодо типу транспортного засобу. /т.1 а.п.83/

На підтримання того, що до цього акту обвинувачена внесла завідомо неправдиві відомості прокурор послався тільки на те, що через рік правоохоронними органами було виявлено, що під цим же VIN-кодом НОМЕР_1 значиться зовсім інший вантажний автомобіль.

Однак, твердження прокурора щодо наявності неправдивих відомостей у вказаному акті були спростовані дослідженими у судовому засіданні доказами.

З Акту вбачається, що при огляді автомобіля, окрім обвинуваченої також були присутні агент /брокер/ з митного оформлення товарів ОСОБА_2 , начальник відділу МТР та МВ УАМП ОСОБА_3 , головний державний інспектор ОСОБА_4 та старший о/у ДФС ОСОБА_6 , які підписали даний акт.

Допитані у судовому засіданні у якості свідків з боку обвинувачення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_6 під присягою суду показали, що вони особисто були присутніми при огляді даного автомобіля і після пред`явлення кожному з них фотографій "вантажних автомобілів" наданих прокурором та "сідлового тягача" наданого стороною захисту усі в категоричній формі заявили, що обвинувачена разом з ними оглядала і склала цей Акт саме про "тягач сідловий".

Крім того, у пункті 10 акту вказано, що проводилось фотографування 6 кадрів.

Під час тимчасового доступу до документів, які перебували в базі даних "Інспектор 2006" органами досудового розслідування вказані фотознімки не вилучались, хоча на той час перебували в цій базі даних.

А під час судового провадження стороною захисту було надано суду 5 фотознімків із зображенням транспортного засобу "тягача сідлового" з VIN-кодом НОМЕР_1 , які були отримані на адвокатський запит від Сумської митниці. /т.2 а.п.192-193/

У судовому засіданні прокурор піддав сумніву, що ці фотознімки були отримані саме з бази даних митниці.

У зв`язку з чим, за клопотанням прокурора, у судовому засіданні були допитані у якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 і ОСОБА_7 , які під присягою підтвердили, що ці фотознімки, надані захистом, були роздруковані саме з бази даних "Інспектор 2006", а свідок ОСОБА_7 ще й підтвердив, що ці фотознімки до даної бази даних були прикріплені 16.06.2015 року, а відомості до ЄРДР по даному кримінальному провадженню були внесені майже через рік - 02.06.2016 року.

Прокурором також піддавалось сумніву роздрукування цих фотознімків з бази даних ще й із-за того, що в Акті вказано, що було зроблено 6 фотознімків, а надано суду тільки 5 фото і на наданих фотознімках не зображена дата виготовлення фото.

Однак, такі сумніви прокурора не мають під собою ніякого підґрунтя.

Тим паче, що із наданого на запит суду від Сумської митниці "скрину екрана" бази даних "Інспектор 2006" за клопотанням учасників судового провадження вбачається, що вищевказані фото "сідлового тягача" були внесені до цієї бази даних саме 16.06.2015 року, тобто ще за рік до внесення відомостей до ЄРДР за даним фактом. /т.3 а.п.85-86/

А відносно ТОВ "Захід-Ексім" відомості до ЄРДР щодо ухилення від сплати податків були внесені 07.07.2015 року, тобто також майже через місяць після прикріплення фото до бази даних. /т.1 а.п.192/

Ця роздруківка підтверджує також і показання свідка ОСОБА_7 , який суду показав, що ці фотознімки були внесені до бази даних саме цієї дати і спростовує усі сумніви висунуті стороною обвинувачення щодо наявності цих фото в базі даних.

У судовому засіданні прокурором заявлялось клопотання про допит у якості свідка брокера ОСОБА_2 , який також підписував вказаний Акт огляду.

Однак судом, було відмовлено у задоволенні цього клопотання, оскільки під час досудового розслідування цей свідок не допитувався та клопотання прокурором було заявлене не з метою перевірки якихось даних у кримінальному провадження, а заявлялось як збирання нових доказів під час судового провадження і оскільки під час досудового розслідування органи слідства мали можливість і повинні були допитати у якості свідка ОСОБА_2 , т.я. про це заявлялось клопотання сторони захисту у задоволенні якого слідчий двічі відмовив. Після чого захисник оскаржив постанову слідчого про відмову до слідчого судді, який скасував її. Однак слідчий все одно не допитав у якості свідків не ОСОБА_2 , не інших осіб, які підписували цей же акт, а спрямував обвинувальний акт до суду.

В свою чергу, клопотання сторони захисту про допит у якості свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 і ОСОБА_6 було задоволене і ці особи були допитані судом, оскільки під час досудового розслідування адвокат заявляла це ж клопотання слідчому, але слідчим воно було безпідставно відхилено, що підтверджується ухвалою слідчого судді, якою була скасована постанова слідчого. Однак, після її скасування слідчий все одно не допитав вказаних свідків, а спрямував кримінальне провадження до суду. /т.1 а.п.75-78; 79-82/

У судовому засіданні стороною захисту не заявлялось клопотання про допит у якості свідка брокера ОСОБА_2 через труднощі його явки до суду, що затягне розгляд кримінального провадження на невизначений довготривалий строк та те, що декларант ОСОБА_2 подавав на розмитнення пакет оригіналів документів у яких було зазначено, що спірні транспортні засоби є "сідловими тягачами", тому нічого нового суду повідомти не зможе.

Таким чином, версія сторони обвинувачення щодо внесення до вказаного Акту огляду транспортного засобу завідомо неправдивих відомостей обвинуваченою була повністю спростована у судовому засіданні вищенаведеними доказами.

Крім того, у якості письмового доказу на обґрунтування обвинувачення прокурором була надана відповідь від дилера DAF в Україні ТОВ "Трак Центр ЛТД" на прокурорський запит у якій зазначено, що "…четвертий знак у номері шасі визначає тип транспортного засобу. Завод DAF використовує три визначення: Т-TRACTOR - сідловий тягач; В-BUS-автобус; А-TRUCK-вантажівка або шасі..." /т.1 а.п.198-199/

І оскільки у спірних двох транспортних засобах з номерами шасі НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , які інкримінуються обвинуваченій в провину четвертий знак "А" то сторона обвинувачення зробила висновок, що ці два автомобіля є вантажними.

Вказаний лист був отриманий прокуратурою Сумської області 19.08.2015 року. /т.1 а.п.199/

Із запиту прокурора на отримання цієї відповіді від ТОВ "Трак Центр ЛТД" вказано, що запит надається у зв`язку з тим, що співробітники Сумської митниці "…знаючи про те, що на митне оформлення надані підроблені документи не вжили заходів до коригування коду класифікації товарів…".

З приводу даного запиту суд вважає за необхідне зазначити, що цей запит свідчить про порушення прокурором презумпції невинуватості, оскільки ним під час досудового розслідування фактично вже були звинувачені посадові особи Сумської митниці в умисному розмитненні по підробленим документам, що є неприпустимим та є грубим порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Презумпція невинуватості - об`єктивне правоположення. Це вимога закону, яка звернена до всіх громадян, посадових осіб, державних і громадських організацій, до суспільної думки в цілому. Саме тому закон вимагає, що поводження з особою, вина якої у вчиненні кримінального правопорушення не встановлена обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, має відповідати поводженню з невинуватою особою.

Та на такі випадки порушення презумпції невинуватості органами досудового розслідування постійно вказує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях проти України.

Майже через рік - 02.06.2016 року слідчим прокуратури були виділені матеріалі кримінального провадження відносно ОСОБА_1 в окреме провадження, яке вподальшому було спрямоване до суду. /т.1 а.п.192-195; 197/

Тобто, підставою для притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності фактично став лист-відповідь ТОВ "Трак Центр ЛТД", оскільки тільки після його отримання органи досудового розслідування виділили відносно неї матеріали в окреме провадження, у якому пред`явили їй обвинувачення та обвинувальний акт спрямували до суду.

Таким чином, суть обвинувачення ОСОБА_1 зводиться до того, що під час розмитнення вищевказаних двох транспортних засобів, отримавши пакет оригіналів документів на ці транспортні засоби у яких було зазначено, що це "сідлові тягачі" та не зважаючи на це позначення, за версією обвинувачення вона зобов`язана була перевірити четвертий знак номера шасі, яким був знак "А" та тим самим встановити, що це вантажний автомобіль.

При цьому сторона обвинувачення не зазначає у який саме спосіб обвинувачена повинна була перевірити це та не вказують на підставі якого нормативного акту вона була зобов`язана це зробити.

Обвинувачення ОСОБА_1 щодо обов`язку проводити вказану перевірку документів не знайшло свого підтвердження у судовому засіданні.

Так, під час проведеного органами досудового розслідування тимчасового доступу до документів з бази даних "Інспектор 2006" Сумської митниці - 17.09.2015 року слідством вилучались по двом деклараціям розмитнення транспортних засобів, які інкримінуються в провину обвинуваченій: митні декларації; сертифікати відповідності; копії техпаспортів /закордонні/; інвойси та висновки експертів./ т.3 а.п.150-151/

Однак, прокурором сертифікати відповідності та копії техпаспортів суду навмисно надані не були, оскільки вони піддавали б сумніву пред`явлене обвинувачення.

Хоча відповідно до вимог ч.2 ст.9 КПК України прокурор, … зобов`язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують …, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

А частиною 1 вказаної статті 9 КПК передбачено, що під час кримінального провадження … прокурор, … зобов`язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Не надання прокурором вказаних документів, які зберігаються у нього в матеріалах кримінального провадження свідчить про явний упереджений підхід до судового розгляду з метою щоб суд не зміг всебічно дослідити усі обставини кримінального провадження та прийняти законне і обґрунтоване рішення.

Тому стороною захисту у судовому засіданні були надані суду ці документи з яких вбачається наступне:

Два технічних паспорти на транспортні засоби /закордонні/ з номерами шасі НОМЕР_2 та НОМЕР_1 . /т.2 а.п.150-151/

В обох техпаспортах вказано, що це транспортні засоби « TRACTOR » марки DAF моделі CF 75.310 /де 310 це потужність двигуна/.

При цьому у жодному техпаспорті не має міжнародної помітки чи позначення, що це вантажні автомобілі (TRUCK).

«TRACTOR » згідно листа ТОВ "Трак Центр ЛТД" означає сідловий тягач.

Тим паче, що ці два техпаспорти видавались не в Україні, а видавались у Мадриді.

З чого слідує, що в Україну вказані два транспортні засоби заїхали із технічними паспортами як "сідлові тягачі".

На звороті кожного техпаспорта також зазначені реквізити продавця UAB «Sutora» та покупця ТОВ «Запад ЕксИмп», а також зазначено, що кожен з цих транспортних засобів є «тягачем сідловим» марки DAF моделі CF 75.310.

На кожному техпаспорті стоять штампи Лвівської митниці про їх в`їзд в Україну 23.05.2015 року.

Ці штампи означають, що співробітники Лвівської митниці перевіряли документи і звіряли їх з самими транспортними засобами та дозволили в`їзд в Україну цим транспортним засобам, саме як «сідловим тягачам», і що саме «сідлові тягачі» перебували під митним контролем України.

У випадку, якби в Україну замість «сідлових тягачів» в`їхали «вантажні автомобілі TRUCK», по підробленим документам, як стверджує сторона обвинувачення, то співробітники Лвівської митниці склали б про це відповідні адміністративні протоколи та направили б на розгляд до суду за порушення митного законодавства, або відомості про це були б внесені до ЄРДР, чого зроблено не було.

Та стороною обвинувачення не надано вироків суду стосовно співробітників Лвівської митниці, які б на думку обвинувачення могли перебувати у змові з власниками транспортних засобів.

На Сумську митницю вказані обидва транспортні засоби були доставлені для розмитнення 26.05.2015 року, тим самим починаючи з 23.05.2015 року їх неможливо було переобладнати з «сідлових тягачів» на «вантажні автомобілі».

Також стороною захисту, замість прокурора, було надано два «Сертифікати відповідності» від 25.05.2015 року кожен та у яких зазначено, що кожен транспортний засіб є «тягачем сідельним». /т.2 а.п.148-149/

З сертифікатів вбачається, що вони були видані на підставі актів ідентифікації від 25.05.2015 року, що свідчить про встановлення відповідності розпізнаваного предмета /у даному випадку транспортного засобу/ своєму образу (знаку).

Стороною обвинувачення була надана доповідна записка голови комісії Сумської митниці складена за результатами службової перевірки дотримання вимог законодавства у тому числі по митному оформленню головним державним інспектором ОСОБА_1 з якої вбачається, що по митній декларації № 805130000/2015/005874 від 26.05.2015 року по розмитненню транспортного засобу з номером шасі НОМЕР_1 спрацював згенерований АСАУР профіль ризику 203-1 "Проведення повного митного огляду з розкриттям до 100 відсотків пакувальних місць та поглибленим обстеженням транспортного засобу з метою перевірки відповідності кількості та опису товару і транспортних засобів даним, зазначеним у митній декларації". У коментарії до даних профілів ризику зазначено, що можливе заявлення неправдивих відомостей про країну придбання товару, надання документів із неправдивими відомостями з метою зменшення бази оподаткування.

У висновку також зазначено, що митні формальності були здійснені, код товару був підтверджений на підставі документів, поданих до митного оформлення: інвойсу, контракту, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, сертифікату відповідності, висновку експертного авто товарознавчого дослідження № 970 від 25.05.2015 року. Митний огляд проводився із залученням фахівців профільних підрозділів. Результати митного оформлення були зафіксовані в Акті про проведення митного огляду. Під час митного огляду здійснювалось фотографування у кількості 6 кадрів. І по цій декларації комісією з перевірки було також зазначено, що наданими документами та візуальним обстеженням транспортного засобу (наявності зчіпного пристрою для перевезення напівпричепів, укорочена база транспортного засобу, вивід гальмівного приводу до напівпричепу і наявність розетки для підключення їх систем) підтверджують, що заявлений до митного оформлення транспортний засіб є "сідельний тягач" та правильність класифікації задекларованих транспортних засобів підтверджена свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу органами ДАІ України, як спеціалізований сідловий тягач (№ свідоцтва НОМЕР_3 ).

По другому транспортному засобу з номером шасі НОМЕР_2 аналогічними документами також було підтверджено, що це «сідловий тягач ». /т.1 а.п.222-227/

Однак, за наслідками проведення вказаної перевірки ОСОБА_1 була оголошена догана, яку вона оскаржила у судовому порядку та із наданого стороною захисту рішення Сумського окружного адміністративного суду від 28.07.2016 року вбачається, що наказ про оголошення догани був визнаний протиправним та був скасований. /т.2 а.п.153-154/

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2016 року рішення суду першої інстанції було залишене без змін. /т.2 а.п.156-158/

У вказаних рішеннях судів як першої, так і апеляційної інстанцій судами було встановлено, що Порядком № 650 щодо контролю за правильністю коду товару не передбачений такий алгоритм дій як самостійне виявлення посадовою особою ПМО чи митного поста, ВМП з загальнодоступних джерел інформації відомостей, що можуть викликати сумніви у правильності визначення коду товару та вплинути на правильність класифікації товарів за УКГ ЗЕД, а тому відповідач /Сумська митниця/ розширено розтлумачив положення вищевказаного Порядку № 650 та вимагав від позивачки / ОСОБА_1 / здійснення дій, що виходять за межі її службових повноважень. Крім того, ОСОБА_1 під час здійснення митних формальностей не мала можливості перевірити ці відомості через мережу інтернет.

Вказаний Порядок 650 щодо алгоритму дій, які обвинувачена повинна була провести у даній ситуації був предметом дослідження судів обох інстанцій і судами було встановлено, що вона не повинна була перевіряти тип транспортного засобу по четвертому знаку через мережу інтернет, оскільки це не входило до кола її обов`язків.

А у даному судовому провадженні сторона обвинувачення звинувачує ОСОБА_1 саме у тому, що вона не перевірила четвертий знак номера шасі та не встановила тип транспортного засобу, який розмитнювала.

Вищевказаний Порядок 650 у судове засідання по даному кримінальному провадженню стороною обвинувачення не надавався, тому судом не досліджувався, у зв`язку з чим суд був позбавлений можливості перевірити алгоритм дій обвинуваченої.

Зазначені рішення судів адміністративної юрисдикції не мають преюдиційного значення по даному судовому провадженню, однак чинне кримінальне процесуальне законодавство не забороняє щоб обставини встановлені у цих рішеннях були враховані судом при ухваленні остаточного рішення, оскільки ті рішення некримінальних судів набрали законної сили, а сторона обвинувачення не надавала суду на дослідження вищевказаний Порядок 650.

Застосування преюдиції в кримінальному провадженні повинно узгоджуватися з конституційним положенням презумпції невинуватості (ст.62 Конституції України та ст.17 КПК) у зв`язку з чим якщо рішення некримінального суду закріплює певні преюдиційні факти на користь обвинуваченої, встановлює законність її дій, то воно повинно розглядатись як сумніви щодо винуватості.

Таким чином, суд враховує, вищевстановлені некримінальними судами обставини, що обвинувачена під час проведення митних формальностей не повинна була перевіряти четвертий знак номера шасі ні через мережу інтернет, ні через інші загальнодоступні джерела під час розмитнення двох транспортних засобів, які інкримінуються їй в провину.

Крім того, виходячі зі змісту частини 2 ст.338 МК України вбачається, що огляд товарів, транспортних засобів комерційного призначення може бути ідентифікаційним - за результатами застосування системи управління ризиками.

Огляд транспортних засобів повинен проводитись не в усіх випдаках, коли забажає інспектор, а тільки у випадках передбачених "Вичерпним переліком підстав, за наявності яких може проводитись огляд (переогляд) товарів, транспортних засобів комерційного призначення органами доходів і зборів України», Затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2012 р. № 467.

Тому, у даному випадку обвинувачена ОСОБА_1 провела ідентифікаційний огляд тільки одного транспортного засоби відносно якого спрацювала система управління ризиками.

У якості письмових доказів прокурором також було надано два протоколи огляду транспортних засобів від 25.02.2016 року з фототаблицями до них, які були отримані на виконання ухвал слідчих суддів про тимчасовий доступ і згідно яких у м.Тернополі, на територіях підприємств були оглянуті два транспортні засоби з номерами шасі НОМЕР_2 - який стояв без державних номерних знаків та НОМЕР_1 - теж стояв без державних номерних знаків і які були трьохосними бортовими та з кранами маніпуляторами. /т.2 а.п.9-19; 23-33/

Прокурор у судовому засіданні стверджував, що саме ці вантажні автомобілі розмитнювала ОСОБА_1 під виглядом «сідлових тягачів».

Однак, ні прокуроом, ні правоохоронними органами не було з`ясовано чому на момент огляду - 25.02.2016 року ці два транспортні засоби перебували без державних номерних знаків, оскільки суду таких відомостей прокурор не надавав.

Як зазначалось судом вище, допитаний у судовому засіданні у якості свідка старший оперуповноважений з особливо важливих справ відділу викриття кримінальних правопорушень у митній сфері ДФС у Сумській області /податкова поліція/ ОСОБА_6 у судовому засіданні показав, що розмитнені ОСОБА_1 два транспортні засоби спочатку були поставлені на облік в МРЕВ ДАІ як сідлові тягачі, після чого вони там були зняті з обліку і зникли на тривалий час будучі ніде не зареєстрованими і поліція довгий час не могла їх знайти, а коли знайшли їх на Західній Україні, то вони вже були переобладнані під вантажні автомобілі і стояли без номерних знаків.

Показання свідка ОСОБА_6 в тій частині, що виявлені спірні два транспортні засоби після зникнення знаходились без номерних знаків підтверджені вищезазначеними протоколами огляду цих транспортних засобів, проведених прокурором особисто.

З цього, можна дійти висновку, що версія оперативного співробітника податкової поліції ОСОБА_6 . щодо переобладнання цих транспортних засобів з сідлових тягачів на вантажні автомобілі після зняття з обліку в органах МРЕВ ДАІ дійсно може знайти своє підтвердження.

Але, органами досудового розслідування не призначались і не проводились відповідні експертизи для з`ясування питання чи вносились зміни в номера шасі виявлених та оглянутих прокурором вищевказаних двох вантажних автомобілей, оскільки ці вантажні автомобілі та «сідлові тягачі» мають одну й ту ж саму марку DAF та мають одну й ту ж саму серію CF 75 і вантажні автомобілі, які були оглянуті прокурором являються полегшеною версією автомобілів DAF "сімейства"CF 75.

Такий висновок судом зроблений на підставі загальнодоступної та загально відомої інформації стосовно цієї марки автомобілей з якої вбачається, що «У 2006 році сімейство CF оновилося аналогічно легкій серії LF. У серію CF75 входять шасі повною масою 18 (4х2), 26 (6х2 і 6х4) і 32 т (8х4), а також сідлові тягачі 4х2 повною масою 18 т (у складі автопоїзда - 40 т). Колісна база у шасі становить від 4,0 до 7,1 м, у сідлових тягачів - 3,25, 3,6 і 3,8 м.»

Ця інформація свідчить про те, що «сідловий тягач» фото, якого надано захистом і «вантажний автомобіль» фото якого надано прокурором належать до однієї й тієї ж самої моделі CF75, просто «вантажні автомобілі» фото яких надав прокурор це є різновидом даної серії та є легким автомобілем серії LF.

Після проведення огляду двох вантажних автомобілів, органами слідства була призначена комплексна судово-автотехнічна та автотоварознавча експертиза проведення якої було доручено експертам Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.Засл.проф.М.С.Бокаріуса, але був отриманий висновок не комплексної, а тільки авто-товарознавчої експертизи у висновку якої експерт пославшись на методичний посібник "Ідентифікаційні позначення вантажних автомобілів іноземного виробництва", Київ ДНДЕКЦ МВС України 2004 вказав, що згідно розшифровки ідентифікаційного номера шасі модель автомобіля наступна: А - тип ТЗ-дорожній тягач (вантажний автомобіль), а Т-сідельний тягач. /т.2 а.п.66; 76/

Однак, органами досудового розслідування і прокурором, як процесуальним керівником не було перевірено чи правильно експерт зазначив тип транспортного засобу, позначений знаком " А ", окрім позначення "дорожній тягач" дописав ще й "вантажний автомобіль" відповідно до "Ідентифікаційних позначень вантажних автомобілів іноземного виробництва", Київ ДНДЕКЦ МВС України 2004 на які послався у своєму висновку.

У вищезазначеному методичному посібнику "Ідентифікаційні позначення вантажних автомобілів іноземного виробництва", Київ ДНДЕКЦ МВС України 2004, на підставі якого експерт зробив свій висновок під знаком "А" значиться "дорожній тягач" і про вантажний автомобіль у цьому знаку не зазначено, з чого можна зробити обґрунтований висновок у тому, що експерт на власний розсуд до визначення "дорожній тягач" дописав ще й "вантажний автомобіль". /т.3 а.п.189-190/

Хоча "дорожній тягач" згідно офіційних визначень розшифровується як механічний дорожній транспортний засіб, який за своїми конструкцією та оснащенням призначений для буксирування напівпричепів, причепів чи платформ.

А вантажний автомобіль - це автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів.

Тобто, "дорожній тягач" і "вантажний автомобіль" це зовсім два різні види транспортних засобів, у зв`язку з чим під знаком "А" експерту не можна було дописувати на власний розсуд "вантажний автомобіль".

Сідловий тягач, який позначається на номері шасі під знаком «Т» - це вид тягача, який працює з напівпричепами, що приєднуються до машини за допомогою спеціального зчіпного механізму - сідла.

Тобто, "дорожній тягач" і "сідловий тягач" це тотожні поняття.

Під час проведення митних процедур по розмитненню вказаних двох транспортних засобів, обвинуваченій разом з пакетом інших документів також було надано два висновки експертного автотоварознавчого дослідження від однієї дати 25.05.2015 року під номерами № 972 та № 970 у яких було зазначено, що ці транспортні засоби є "сідловими тягачами" та була визначення їх вартість для розмитнення. /т.2 а.п.106-111; 114-119/

Сторона обвинувачення стверджувала у судовому засіданні, що ці два висновки були підробленими, зв`язку з чим за клопотанням прокурора був допитаний у якості свідка експерт ОСОБА_12 від імені якого складені ці висновки та який суду показав, що приблизно після 1, 2 чи 3 березня 2015 року експертиз він не проводив та інші довідки не складав.

Слідством по цим двом висновкам експертних досліджень була проведена комплексна експертиза (почерку, підписів та реквізитів документів) у висновку якої експертом зазначено, що питання чи ОСОБА_12 чи іншою особою виконаний підпис від його імені у вищезазначених висновках №№970 та 972 не вирішувалось у зв`язку з встановленням факту виконання досліджуваних підписів з використанням розмножувальної техніки, електрографічним способом друку та монтажу (технічна підробка). /т.2 а.п.123-134/

На підставі цього експертного висновку сторона обвинувачення стверджувала, що обвинувачена провела розмитнення транспортних засобів на підставі підроблених висновків.

З цього приводу суд зазначає, що при проведені митних процедур, обвинувачена не зобов`язана була та не мала можливості експертним шляхом перевірити справжність наданих їй висновків експерта про вартість автомобілів, а візуально встановити цю підробку не можливо, оскільки в оригіналах - висновки були з "мокрими печатками".

Крім того, стороною обвинувачення не було надано суду доказів на підтвердження обов`язку обвинуваченої перевіряти справжність наданих їй документів при проведенні митних процедур у тому числі експертним шляхом.

Стороною обвинувачення були надані суду тільки вищенаведені та проаналізовані судом докази й інших доказів надано не було.

Експертизи чи можна переобладнати сідловий тягач у вантажний автомобіль, органами досудового слідства не призначались та не проводились і у судовому засіданні таких клопотань стороною обвинувачення не заявлялось.

Крім того, стороною обвинувачення не встановлювались і не допитувались у судовому засіданні особи /водії/, які ввозили спірні транспортні засоби для розмитнення на Сумську митницю, оскільки доказів іншому прокурором надано не було.

Стороною обвинувачення під час досудового рорзслідування також не встановлювались і не допитувались власники вантажних авомобілів про те, який саме автомобіль вони ввозили на Сумську митницю, оскільки доказів іншому прокурором надано не було.

Тобто, на сьогодняшній день органами досудового розслідування так і не встановлено чи вносились зміни /перебивались/ VIN-коди на вантажних автомобілях на розмитнені яких наполягає прокурор, оскільки такі докази суду не надавались.

Таким чином, проаналізувавши усі обставини даного кримінального провадження та на підставі наданих сторонами кримінального провадження доказів, у судовому провадженні було встановлено, що на Україну через Львівську митницю спірні два транспортні засоби в`їхали як "сідлові тягачі".

На Сумську митницю декларантом був наданий пакет усіх необхідних для розмитнення документів серед яких були оригінали технічних паспортів на автомобілі видані у Мадриді, у яких було зазначено, що це «TRACTOR » та згідно листа офіційного діллера DAF в Україні ТОВ "Трак Центр ЛТД" означає "сідловий тягач", крім того, були надані оригінали сертифікатів відповідності у яких теж було зазначено, що це "сідлові тягачі", тому на підставі цих документів вони були розмитнені обвинуваченою як "сідлові тягачі".

Прі цьому, рішеннями некримінальних судів було встановлено, що обвинувачена не повинна була і не зобов`язана перевіряти ні через мережу інтернет, ні через інши джерела відповідність транспортного засобу четвертому знаку номера шасі.

Після чого, в МРЕВ ДАІ ці два транспортні засоби були зареєстровані як "сідлові тягачі".

Потім, через декілька місяців вони були зняті з обліку МРЕВ ДАІ.

Протягом тривалого часу перебували у розшуку податкової поліції.

А коли, майже через рік знову були виявлені у м.Тернополі, то вже були "вантажними автомобілями".

Та чи проводилось переобладнання вказаних транспортних засобів з "сідлових тягачів" у "вантажні автомобілі" органами досудового слідства по даному кримінальному провадженню не встановлювалось та відповідні заходи для цього не вживались, оскільки для інших висновків суду прокурором доказів не надавалось.

Тому, єдиною версією органів досудового розслідування залишилось те, що ці два транспортні засоби на Сумську митницю заїхали як "вантажні автомобілі" та обвинуваченою нібито були розмитнені на підставі підроблених документів як "сідлові тягачі" та по цій версії ОСОБА_1 було пред`явлене обвинувачення.

Однак, при судовому розгляді це обвинувачення не знайшло свого підтвердження і було спростоване проаналізованими судом вищенаведеними доказами.

Таким чином, Суд, безпосередньо, всебічно, дослідивши всі обставини кримінального провадження та оцінивши кожний наданий доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, а сукупність наданих стороною обвинувачення доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, прийшов до висновку про те, що досліджені докази не доводять «поза розумним сумнівом» вчинення обвинуваченою ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, оскільки стороною обвинувачення не надано суду жодних сукупних ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою для висновку щодо винуватості обвинуваченої, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне визнати обвинувачену невинуватою і виправдати її за відсутністю в її діях інкримінованих їй складів кримінальних правопорушень через недоведеність винуватості.

При цьому, всі наявні у даному кримінальному провадженні сумніви щодо доведеності обвинувачення згідно ст.62 Конституції України тлумачяться судом виключно на користь обвинуваченої, а обвинувачення відповідно до вимог закону повинно ґрунтуватися виключно на сукупності неспростованих та достовірних доказах.

У зв`язку з тим, що обвинувачена підлягає виправданню за відсутністю в її діях складу кримінальних правопорушень через недоведеність її винуватості, тому процесуальні витрати за проведення двох автотоварознавчих експертиз на загальну суму 5725 грн., в порядку ст. 124 КПК України стягненню з неї не підлягають.

Цивільний позов заявлений прокурором про стягнення з обвинуваченої на користь держави суми збитків у розмірі 1 018 304 грн. 53 коп. підлягає залишенню без розгляду на підставі ч.3 ст.129 КПК України.

Керуючись ст.ст. 2, 17, 91, 92, 94, 129, 370, 373, 374 КПК України, ст. 62 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за ч.2 ст.364, ч.1 ст.366 КК України та виправдати її у зв`язку з відсутністю в її діях даних складів кримінальних правопорушень через недоведеність винуватості поза розумним сумнівом.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Цивільний позов прокурора про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави суми збитків у розмірі 1 018 304 грн. 53 коп. - залишити без розгляду.

Процесуальні витрати за проведення двох автотоварознавчих експертиз на загальну суму 5725 грн. - компенсувати за рахунок держави.

На вирок суду може бути подана апеляція до Сумського апеляційного суду через Ковпаківський районний суд м. Суми протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя О.І. Чернобай