2-439/07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

15 лютого   2007 року          Дрогобицькиий міськрайонний суд  Львівської області

в складі :     головуючого                     Ванчака Л.А.

при секретарі                      Красневич Н.І,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до відділу освіти Дрогобицької міської ради , Дрогобицької міської ради про стягнення заборгованості по заробітній платі,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка просить постановити рішення , яким зобов'язати відділ освіти Дрогобицької міської ради провести донарахування до заробітної плати , а саме 30% надбавку за вислугу років в сумі 545 грн.73 коп., допомогу на оздоровлення за 2001-2002 роки в сумі 295 грн.63 коп.,304 грн.58 компенсації по втраті частини заробітної плати.

Стягнути з відділу освіти Дрогобицької міської ради , а у випадку недостатності коштів з Дрогобицької міської ради в її користь заборгованність по заробітній платі (за мінусом обов'язкових платежів в бюджет) в сумі 1006 грн.47 коп. , 60 грн. витрат по оплаті адвоката, а всього 1066 грн.47 коп.

В підтвердження позовних вимог покликається на те, що працює ІНФОРМАЦІЯ_1 і її педагогічний стаж становить 25 років.

Згідно ст.57 Закону України «Про освіту» від 23 березня 1996 року та Постанови Верховної Ради України про порядок введення в дію Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Про освіту» з 01 січня 1997 року щомісячна виплата надбавок до ставки заробітної плати педагогічним працівникам за вислугу років при стажі роботи понад три роки становить 10 відсотків , понад 10 років-20 відсотків та понад 20 років-30 відсотків , а з 01 січня 1998 року проводиться виплата допомоги на оздоровлення у розмірі місячного посадового окладу ( ставки заробітної плати ) при наданні щорічної відпустки та щорічна грошова винагорода в розмірі до одного посадового окладу ( ставки заробітної плати ) за сумлінну працю.

Постановою Верховної Ради України «Про стан, напрямки фінансування освіти в Україні» від 21 червня   2001    року   за   № 2551-Ш   Кабінету   Міністрів   України   рекомендовано   здійснити   виплати передбачені  ст.57 Закону України «Про освіту» ( надбавку за вислугу , щорічну  грошову винагороду та допомогу  на оздоровлення ) за  1997-2000 роки та визнано , що  зазначені виплати за   1997-2000  роки є державним боргом.

За період роботи 1997-2000 років їй було нараховано та виплачено лише заробітну плату. Надбавку до заробітної плати за вислугу років , допомогу на оздоровлення , індексацію та компенсацію від втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням терміну її виплати за цей період було стягнуто з відповідача згідно рішення суду.

За період з січня 2001 року по вересень 2002 року вищевказана надбавка та допомога на оздоровлення була виплачена їй частково.

Сума заборгованності надбавки за вислугу років становить 545 грн.73 коп..

Не виплачено їй в повному обсязі допомогу на оздоровлення при наданні щорічної відпустки за 2001-2002 роки , що становить 295 грн.63 коп. та компенсацію від втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати в сумі 304 грн.58 коп.

Адміністрація відділу освіти відмовляється вище вказані суми нарахувати та виплатити їй.

Вважає відмову адміністрації у нарахуванні та виплаті вищезазначених коштів з мотивів відсутності бюджетних асигнувань безпідставною оскільки при зміні системи та розмірів оплати праці у зв'язку зі змінами в організації праці , введення нових або зміні діючих умов оплати праці у бік погіршення роботодавець повинен був повідомити про це її не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження. Порушення цього строку є підставою для проведення виплат згідно з умовами визначеними законодавством.

2

Відмова адміністрації у виплаті належної їй заробітної плати на протязі п'яти років і невиплата її по даний час завдала їй значних моральних страждань , оскільки не може провести оплату комунальних послуг , за газ , світло , опалення , квартплату .Живе в постійному страху , що буде позбавлена можливості користуватися цими та іншими комунальними послугами , через їх відключення за несплату , а також не зможе забезпечити себе та сім'ю належним харчуванням , одягом та купити необхідні ліки.

В судовому засіданні позивачка підтримала повністю свої позовні вимоги, послалася на обставини, викладені в позовній заяві, яку просить задовольнити.

Представники відділу освіти Дрогобицької районної державної адміністрації, Дрогобицької районної ради проти заявленого позову та пояснили, що Державними бюджетами , міським бюджетом, на 1997 і по 2002 року не передбачено фінансування цих витрат, тому такі виплати вони не робили.

Заслухавши позивачку , представників відділу освіти та районної ради, дослідивши письмові докази , суд  вважає , що позов підлягає до задоволення , виходячи із наступних підстав.

Відповідно до ч. 7 ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно ч.І ст. 21 Закону України "Про оплату праці", працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору.

Згідно ст.57 Закону України «Про освіту» держава гарантує педагогічним працівникам виплату надбавок за вислугу років щомісячно у відсотках до посадового окладу ( ставки заробітної плати ) , залежно від стажу педагогічної роботи у таких розмірах: понад три роки-10 відсотків, понад 10 років-20 відсотків, понад 20 років-30 відсотків, а також допомогу на оздоровлення у розмірі щомісячного окладу ( ставки заробітної плати ) при наданні щорічної відпустки , які вводяться в дію відповідно з 01 січня 1997 року таз 01  січня 1998 року.

Судом встановлено, що всупереч      зазначених вимог закону, надбавки    за    вислугу    років    та допомоги на оздоровлення за 2001-2002 роки не проводилася.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.8 постанови №13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при вирішенні спорів про виплату премій, винагороди за підсумками роботи за рік, чи за вислугу років надбавок і доплат, необхідно виходити з з нормативно-правових актів, якими зазначено умови та розмір цих виплат.Працівники , на яких поширюються зазначені нормативно-правові акти, можуть бути позбавлені таких виплат лише у випадках і за умов, передбачених цими актами. З мотивів відсутності коштів у проведенні вказаних виплат може бути відмовлено лише в тому разі , коли вони обумовлені в зазначених актах наявністю певних коштів чи фінансування.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про оплату праці", суб"єкти організації праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Згідно ст. 9 Закону України, умови договорів про працю, які погіршують становище працівників порівняно з законодавством України про працю, є недійсними.

Таким чином, законом передбачено, що навіть при наявності угоди сторін в трудовий договір не можуть включатися такі умови, які погіршують становище працівника, тим більше умови, які дозволяють в односторонньому порядку власнику приймати рішення з питань оплати праці.

Визнаючи неконституційними окремі положення ст. ст. 58, 60 Закону України "Про державний бюджет України на 2001 рік", Конституційний Суд України у своєму рішенні від 20 березня 2002 року, по справі щодо пільг, компенсацій і гарантій, вказав, що положення ст. 28 Закону України "Про бюджетну систему України" щодо заборони Закону України про державний бюджет України вносити зміни до чинного законодавства, означає і неможливість зупинення дії чинних законів у частині встановлених ними пільг, компенсацій і гарантій, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня (ст. 48 Конституції України), який принаймі не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом (ч. З ст. 46 Конституції України), то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Згідно копії трудової книжки, позивачка дійсно працює в ІНФОРМАЦІЯ_2, на посаді вчителя.

Враховуючи наведене, суд вважає, що слід зобов"язати відділ освіти Дрогобицької міської ради провести позивачці донарахування до заробітної плати, а саме 30% надбавку за вислугу років в сумі 545 грн.73 коп. за період з січня місяця 2001 року і по серпень місяць 2002 року, допомогу на оздоровлення за цей же період в сумі 295 грн.63 коп., компенсацію від втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 304 грн.58 коп., та стягнути в його користь з Дрогобицької міської ради та відділу освіти виконавчих органів Дрогобицької міської ради заборгованість по заробітній платі ( за мінусом обов'язкових платежів в бюджет ) в сумі 1006 грн.47 коп. та 60,00 грн. витрат по оплаті допомоги адвоката, а всього 1066 грн.47 коп.

Правильність нарахування вказаних сум сторони не оспорюють.

Оскільки педагогічні працівники перебувають в трудових відносинах з відділом освіти Дрогобицької міської ради, то відділ освіти повинен самостійно відповідати за своїми фінансовими зобов"язаннями як працедавець.

3

Згідно ст. 39 Закону України "Про власність", в разі недостатності у державної установи коштів, відповідальність за її зобов'язання несе власник, тобто держава, в особі Дрогобицької міської ради Львівської області.

Керуючись ст. ст. 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. 115 КЗпП України, ст.57 Закону України «Про освіту», ст.48 Закону України «Про загальну середню освіту», постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 1998 року за № 2034, ст.ст 1 -3 "Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427, постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року за № 159 та "Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у   зв"язку з   порушенням термінів   її  виплати", суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Зобов"язати відділ освіти Дрогобицької міської ради провести ОСОБА_1 донарахування до заробітної плати, а саме 30% надбавку за вислугу років в сумі 545 грн.73 коп., допомогу на оздоровлення в сумі 295 грн.63 коп., компенсацію від втрати частини заробітної плати у зв"язку з порушенням термінів її виплати в розмірі 304 грн.58 коп. за період з січня місяця 2001 року по 01 серпня 2002 року.

Стягнути з відділу освіти Дрогобицької міської ради Львівської області в користь ОСОБА_1заборгованість по заробітній платі ( за мінусом обов'язкових платежів в бюджет ) в сумі 1006 грн.47 коп. та 60,00 грн. витрат по оплаті допомоги адвоката, а всього 1066 гривень 47 коп.

Стягнути з відділу освіти Дрогобицької міської ради Львівської області в дохід держави 51 грн. судового збору та 7 грн.50 коп. за інформаційно-технічне забезпечення.

У разі недостатності у відділі освіти Дрогобицької міської ради Львівської області коштів, відповідальність за її зобов"язання щодо виконання рішення покласти на власника - Дрогобицьку міську раду Львівської області, зобов'язавши виділити кошти на вищезазначені виплати.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області на протязі 10 днів шляхом подання заяви про апеляційне оскарження з послідуючим поданням апеляційної скарги на протязі 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                      Л.А.ВАНЧАК