Ухвала

11 липня2019 року

м. Київ

справа № 752/5986/16-ц

провадження № 61-23787св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В., Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року в складі колегії суддів: Іванченка М. М., Рубан С. М., Желепи О. В.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У квітні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що 31 березня 2011 року передала відповідачці грошові кошти в розмірі 6 200,00 доларів США в рахунок придбання автомобіля марки Honda, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 02 квітня 2011 року відповідач надала їй довіреність на користування вказаним автомобілем, проте після закінчення строку її дії вона не була продовжена. Крім того зазначає, що на вказаний автомобіль накладений арешт постановою державного виконавця ВДВС Голосіївського РУЮ в м. Києві, а тому відповідач не мала змоги укласти з нею договір купівлі-продажу автомобіля.

Враховуючи наведене, позивачка просила стягнути з відповідача на свою користь безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 6 200,00 доларів США, що в еквіваленті становить 157 997,00 грн.

Заочним рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 157 997,00 грн та судовий збір у розмірі 1 579,97 грн, а всього 159 576,97 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач безпідставно отримала грошові кошти від позивача, а тому вони відповідно до положень статті 1212 ЦК України підлягають поверненню.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року заочне рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог, апеляційний суд виходив із того, що між сторонами виникли договірні правовідносини, що виключає можливість застосування до спірних правовідносинах положень статті 1212 ЦК України.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиції інших учасників

У березні 2017 року ОСОБА_1 подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. Ухвалюючи оскаржуване рішення апеляційний суд не застосував наслідки статті 1212 ЦК України з підстав укладення між сторонами у справі договору купівлі-продажу автомобіля, проте не взяв до уваги, що така угода відповідно до вимог закону укладається виключно в письмовій формі, натомість такий договір сторони між собою не укладали, а відповідачка надала їй лише довіреність на управління автомобілем із правом продажу, що унеможливлює набуття права власності на автомобіль. Таким чином, відповідачка привласнила собі грошові кошти та продовжує користуватися автомобілем.

У травні 2017 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє ОСОБА_3 , подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення на касаційну скаргу, в яких просила касаційну скаргу відхилити, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 березня 2017 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів»), за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У травні 2018 року Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ зазначену справу передано до Верховного Суду.

Відповідно до підпунктів 2.3.2, 2.3.4, 2.3.13, 2.3.49 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30, зі змінами та доповненнями, постанови Пленуму Верховного Суду від 24 травня 2019 року № 8 «Про здійснення правосуддя у Верховному Суді» та рішення зборів суддів Касаційного цивільного суду від 28 травня 2019 року № 7 «Про заходи, спрямовані на своєчасний розгляд справ і їх вирішення у розумні строки», у зазначеній справі призначено повторний автоматизований розподіл.

06 червня 2019 року справу розподілено судді-доповідачу.

Позиція та висновки Верховного Суду

Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частинами третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя із складу суду дійшов такого висновку. Про призначення справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду.

Виходячи з викладеного, зважаючи на те, що під час проведення попереднього розгляду справи не встановлено обставин, передбачених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду.

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Керуючись статтями 401, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно набутих коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду м. Києва від 23 лютого 2017 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко