532/947/19

2-а/532/37/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2019 р. м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Тесленко Т. В.

за участю секретаря

судового засідання Климченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кобеляки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти 2 БПП в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Коваля Ігоря Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В:

19 квітня 2019 року до Кобеляцького районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора роти 2 БПП в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Коваля Ігоря Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

24 квітня 2019 року ухвалою судді було відкрито провадження в справі та призначено її розгляд в підготовче засідання за правилами загального позовного провадження на 03.06.2019.

03.06.2019 в підготовче засідання сторони не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про час і місце слухання справи: позивач надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав, прохав задовольнити, не заперечував проти закриття підготовчого засідання та призначення справи до розгляду по суті; відповідач Коваль І. В. надіслав суду відзив на позов, в якому прохав проводити розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою суду від 03.06.2019 закрите підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті на 15.07.2019.

Позивач вказував, що адміністративне стягнення застосоване безпідставно та не відповідає фактичним обставинам справи, а постанова є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, тому прохав скасувати постанову серії ДП18 № 545763 від 09.04.2019 про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч. 2 ст. 122 КУпАП та ч. 1 ст. 126 КУпАП, зафіксоване не в автоматичному режимі.

В судове засідання сторони не з`явилися: позивач ОСОБА_1 надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримав заявлені вимоги, прохав задовольнити; відповідач Коваль І. В. на минуле засідання надіслав суду відзив на позов, в якому прохав проводити розгляд справи за його відсутності, в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суд, розглянувши, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.2 ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В постанові серії ДП18 за № 545763 від 09 квітня 2019 року зазначено, що ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ст. 36, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, оскільки він о 12 год 42 хв 09.04.2019 на 125 км а/ш Н-31 Дніпро-Царичанка-Решетилівка, керуючи транспортним засобом марки VOLKSWAGEN Passat, н/з НОМЕР_1 та рухаючись по другорядній дорозі на перехресті нерівнозначних доріг, повертаючи ліворуч не надав переваги в русі транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, та при перевірці доументів не пред`явив посвідчення водія, свідоцтва про реєстрацію автомобіля, чим порушив п. 16.11, 2.4а ПДР України та вчинив адміністративні правопорушення, за що на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 425,00 грн (а.с. 3).

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП, порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно ч. 1 ст. 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"),тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За п. 2.4. Постанови КМУ від 10.10.2001 № 1306 «Про Правила дорожнього руху», на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також: а) пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1 (посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса).

Відповідно до п. 16.11 Постанови КМУ від 10.10.2001 № 1306 «Про Правила дорожнього руху», на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Позивач зазначав у позові, що подія та склад адміністративного правопорушення за ч.2 ст.122 та ч. 1 ст. 126 КУпАП відсутні, оскільки жодних порушень правил дорожнього руху він не вчиняв, про що він вказав інспекторові на місці зупинки, який перш за все попрохав пред`явити документи, а лиш потім, коли ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що поліцейський не має права вимагати надання документів без здійснення правопорушення, вказав вчинене ним правопорушення, однак не відреагувавши на пояснення та заперечення водія, склав постанову, яку не надав позивачеві для ознайомлення та підпису, а також не надав ознайомитися з посвідченням працівника поліції.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи показаннями засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, в тому числі і відеозаписом з нагрудної камери відеоспостереження працівника патрульної поліції.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 10.11.2015 року за № 1408/27853 затверджена Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі - Інструкція).

Зазначеною Інструкцією передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка (п. 9 Інструкції).

Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (п. 10).

Згідно зі ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Однак, ч. 5 ст. 258 КУпАП передбачає, якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Як вказано в позові, інспектор поліції не прийняв до уваги пояснення ОСОБА_1 про те, що він не порушував правила дорожнього руху, тобто відповідач не взяв до уваги докази, які позивач йому надавав та мав намір надати (заслухати свідків), а склав постанову про накладення адміністративного стягнення, чим порушив ч. 5 ст. 258 КУпАП, оскільки позивач на місці зупинки оспорив допущені порушення і адміністративне стягнення, що на нього наклав інспектор поліції.

Беручи до уваги викладене вище, суд дійшов висновку, що інспектором Коваль І. В. не дотримано вимоги чинного законодавста та позбавлено ОСОБА_1 можливості скористатися своїми правами на захист.

Достатньою та необхідною правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ПДР є наявність в її діях (бездіяльності) відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами.

В цьому випадку відповідачем не надано жодних доказів дотримання вказаної вище процедури.

Відеозапис адміністративного правопорушення, який наданий відповідачем, не є належним доказом у справі, оскільки не внесений до постанови серії ДП18 №545763 від 09.04.2019 як додаток.

Суд вказує, що відповідно до принципу презумпції невинуватості щодо особи, яка підозрюється у вчиненні злочину або правопорушення, припускається невинність до того часу, поки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому законодавством, і встановлено вироком суду, який набрав законної сили.

Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі "Аллене де Рібермон проти Франції" підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.

Отже, із зазначених обставин справи видно, що в даному випадку відсутня належна доказова база, яка підтверджує факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення та як наслідок обґрунтовує правомірність притягнення його до адміністративної відповідальності, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваної постанови про накладення адміністративного стягнення та необхідності її скасування.

Тому, суд вважає за потрібне скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 545763 від 09.04.2019, що винесена стосовно ОСОБА_1 інспектором роти 2 БПП в м. Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Коваль Ігорем Васильовичем від 09.04.2019 на підставі ст. 36, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП та провадження у вказаній справі закрити.

Відповідно ст. 139 КАС України судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому КМУ.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 77, 139, 242-246, 286 КАС України, ст.ст. 247, 251, 258, 289, 293 КУпАП, суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до інспектора роти 2 БПП в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Коваля Ігоря Васильовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 545763 від 09.04.2019, що винесена стосовно ОСОБА_1 інспектором роти 2 БПП в м.Кременчук Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Коваль Ігорем Васильовичем від 09.04.2019 на підставі ст. 36, ч. 2 ст. 122, ч. 1 ст. 126 КУпАП, якою на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн, та провадження у вказаній справі закрити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до або через відповідний суд в порядку ст. 295 КАС України.

Апеляційні скарги на судові рішення у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку ст. 286 КАС України.

15.07.2019 виготовлено повне судове рішення.

Суддя