ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

15.07.2019 Справа № 917/1161/19

Суддя Господарського суду Полтавської області Сірош Д.М., розглянувши матеріали позовної заяви Заступник військового прокурора Полтавського гарнізону Центрального регіону України в особі Міністерства оборони України в особі міністерства оборони України

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ»

2. Квартирно - експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України

про визнання недійсним договору № 1 від 14.11.2017 про спільну обробку

(використання) земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Полтавського гарнізону Центрального регіону України звернувся в суд з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «ЧБГ», Квартирно - експлуатаційного відділу м. Полтава Міністерства оборони України про визнання недійсним договору № 1 від 14.11.2017 про спільну обробку (використання) земельної ділянки.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

При цьому частиною 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позовна заява повинна містити, зокрема: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні, а також виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися.

В обґрунтування підстав для звернення з даним позовом прокурор зазначає, уповноважений орган, будучи обізнаним про порушення інтересів держави та використання земель не за цільовим призначенням, в суд з вимогою про визнання недійсним спірного договору протягом тривалого часу не звертався.

З приводу наведених доводів заявника суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з частиною четвертою статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Пункт 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

У відповідності до частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

2) у разі відсутності такого органу.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Так, Верховний Суд у постанові від 06.02.2019 у справі № 927/246/18 зазначив, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

У частині 4 статті 23 Закону "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

При цьому суд зауважує, що саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви для розгляду недостатньо. В такому разі, прокурор повинен надати належні та допустимі докази відповідно до вимог процесуального закону (наприклад, внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі статті 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків тощо).

Всупереч наведеному, зазначаючи про бездіяльність Міністерства оборони України, прокурор не підтверджує такий факт належними та допустимими доказами, в розумінні статей 76 - 77 Господарського процесуального кодексу України.

Також, слід зазначити, що прокурором визначено позивача - Міністерство оборони України, яке є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності та наявністю функцій щодо захисту майнових інтересів, який також не позбавлений можливості звернутися до суду з даним позовом.

Суд наділений правом залишити позовну заяву прокурора без руху, в порядку частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у випадку, якщо прокурором не зазначені підстави такого звернення, як це передбачено частиною 5 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, та надати можливість прокурору обґрунтувати підстави подання позову, або повернути таку позовну заяву, з посиланням на пункт 4 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо відсутні підстави для звернення прокурора до суду в інтересах держави або для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків у визначений судом спосіб.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суддя -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву без руху.

Надати Заступнику військового прокурора Полтавського гарнізону Центрального регіону України строк для усунення недоліків, який становить десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, але не пізніше 30.07.2019.

Встановити спосіб усунення недоліків у позовній заяві шляхом:

- надання письмового обґрунтування правових підстав пред`явлення даного позову Першим заступником військового прокурора Полтавського гарнізону Центрального гарнізону України (з урахуванням правових позицій Верховного Суду) та зазначенням об`єктивних причин, які перешкоджають зверненню з даним позовом безпосередньо Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів;

- надання належних та допустимих доказів на підтвердження бездіяльності Міністерства оборони України (з урахуванням правових позицій Верховного Суду).

Роз`яснити заявнику, що якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з такою заявою (частина 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України: http://pl.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.М. Сірош