Ухвала

Іменем України

11 липня 2019 року

м. Київ

справа № 1006/5366/12

провадження № 61-12244ск19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Коротенка Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 22 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року в справі за скаргою Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на дії головного державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тужикової Алли Володимирівни, заінтересована особа - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року Фірма «Т.М.М.» - Товариство з обмеженою відповідальністю звернулася до суду із зазначеною скаргою, в якій просила визнати неправомірними дії головного державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тужикової А. В. з винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 22 січня 2019 року та скасувати її; зобов`язати державного виконавця поновити виконавче провадження № 39145366 та всі встановлені обмеження щодо боржника; зобов`язати державного виконавця передати виконавче провадження № 39145366 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Скарга обґрунтована тим, що на виконанні у Бородянському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області перебував виконавчий лист від 29 липня 2013 року № 1006/5366/12, виданий Бородянським районним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 8 733 999,50 грн. У зв`язку із отриманням заяви стягувача від 14 грудня 2018 року про погашення заборгованості в повному обсязі, головним державним виконавцем Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тужиковою А. В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» від 22 січня 2019 року. Однак, Фірмою «Т.М.М.» - Товариством з обмеженою відповідальністю вказана заява не направлялася і головний державний виконавець не здійснив перевірку виконання боржником рішення суду. Крім того, головний державний виконавець не мав права виносити постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки ухвалою Бородянського районного суду Київської області від 05 вересня 2018 року скасовано постанову старшого державного виконавця від 14 серпня 2018 року про передачу виконавчого провадження № 39145366 до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області та постанову виконуючого обов`язки директора Департаменту державної виконавчої служби Міського управління юстиції від 10 серпня 2018 року про передачу виконавчого провадження до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області. Враховуючи наведене, скаржник просив скаргу задовольнити.

Бородянський районний суд Київської області ухвалою від 22 лютого 2019 року скаргу задовольнив частково. Визнав неправомірними дії головного державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тужикової А. В., пов`язані з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження від 22 січня 2019 року у виконавчому провадженні № 39145366. Визнав неправомірною та скасував постанову головного державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тужикової А. В. від 22 січня 2019 року про закінчення виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 39145366. Зобов`язав головного державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тужикову А. В. відновити виконавче провадження № 39145366 та всі встановлені обмеження щодо боржника ОСОБА_1 . Зобов`язав головного державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тужикову А. В. вирішити питання щодо передачі виконавчого провадження № 39145366 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві відповідно до ухвали Бородянського районного суду Київської області від 05 вересня 2018 року. В решті скарги відмовив.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що постанову про закінчення виконавчого провадження прийнято з порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем не перевірено виконання зобов`язань боржником, не враховано ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 05 вересня 2018 року, відповідно до якої він мав передати виконавче провадження відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Київський апеляційний суд постановою від 04 червня 2019 року ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 22 лютого 2019 року в частині зобов`язання головного державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тужикової А. В. вирішити питання щодо передачі виконавчого провадження № 39145366 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві відповідно до ухвали Бородянського районного суду Київської області від 05 вересня 2018 року скасував та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні скарги відмовив. В іншій частині ухвалу суду залишив без змін.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що зобов`язання головного державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тужикову А. В. вирішити питання щодо передачі виконавчого провадження № 39145366 до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві відповідно до ухвали Бородянського районного суду Київської області від 05 вересня 2018 року виходить за межі предмету розгляду даної скарги, оскільки питання щодо визнання бездіяльності вказаного державного виконавця скаржником не порушувалося, а тому ухвала суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню. В іншій частині ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

03 липня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 22 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та порушення процесуального права, що регулює відносини примусового виконання судових рішень та порядок судового контролю за виконанням судових рішень, призводить до неоднозначного формування судової практики, що проявляється в різному правовому обґрунтуванні висновків за результатами розгляду спорів у подібних правовідносинах, а тому касаційний розгляд даної скарги може мати фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, зокрема в частині можливості судами втручатися в дискреційні повноваження державних виконавців в межах частини другої статті 451 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та скасовувати прийняті ними рішення у формі постанов. Судами першої та апеляційної інстанцій в результаті порушення процесуального права було обмежено права боржника на справедливий та безсторонній розгляд справи, що забезпечується принципами верховенства права та рівності всіх учасників перед судом та законом. Тому, зважаючи на вкрай визначальний вплив оскаржуваних судових рішень на ОСОБА_1 , який виступав у зазначеному виконавчому провадженні в якості боржника - забезпечення можливості касаційного перегляду судових рішень, які мають виняткове значення для нього, є запорукою реалізації права звернення до суду за захистом своїх прав та можливості реалізувати право на касаційне оскарження судових рішень.

У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN, № 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів державної виконавчої служби, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не має значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Ухвалені судами у справі рішення та їх мотиви, з огляду на викладені заявником у касаційній скарзі аргументи, не свідчать, що рішення касаційного суду за наслідками розгляду касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики, що є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження відповідно до частини четвертної статті 394 ЦПК України.

Керуючись статтями 260, 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Бородянського районного суду Київської області від 22 лютого 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 червня 2019 року в справі за скаргою Фірми «Т.М.М.» - Товариства з обмеженою відповідальністю на дії головного державного виконавця Бородянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Тужикової Алли Володимирівни, заінтересована особа - ОСОБА_1 .

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: А. Ю. Зайцев

С. Ю. Бурлаков

Є. В. Коротенко