Справа № 297/1804/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

       25 червня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді – Джуги С.Д.

суддів – Куштана Б.П., Собослоя Г.Г.

з участю секретаря :Чучки Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 25 квітня 2018 року, ухваленого суддею Гал Л.Л., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" про захист прав споживача, визнання недійсним кредитного договору від 02 листопада 2007 року.

в с т а н о в и в:

У липні 2015 року Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі ПАТ "Універсал Банк") звернулося в суд із зазначеним позовом до відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 10.07.2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11\557К-07 (надалі кредитний договір -1), згідно з яким позивач видав відповідачу кредит у сумі 150 000 доларів США під 12,5% річних. Крім того, 02.11.2007 року сторони: ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 уклали другий кредитний договір №06\2144К-07 (надалі кредитний договір -2), згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 100 000 доларів США.

У відповідності до пунктів 6.1.1, 6.1.4, 9.1, 9.2 та 10.3 вказаних кредитних договорів позичальник ОСОБА_1 зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені в ньому терміни, достроково погасити заборгованість по кредиту та процентах в повному розмірі, а також оплатити всі суми пені і штрафів, додатково сплатити пеню за кожен день прострочення платежу, сплатити штраф в розмірі 2% від суми кредиту за кожен випадок, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов даних кредитних договорів.

Після цього, позивач ПАТ «Універсал Банк» підписав з відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зміни до цих кредитних договорів, а саме:

- додаткову угоду №1 від 09.02.2009 року до кредитного договору -1;

- додаткову угоду №1 від 09.02.2009 року до кредитного договору -2;

- додаткову угоду №2 від 09.02.2009 року до кредитного договору -1;

- додаткову угоду №2 від 09.02.2009 року до кредитного договору -2;

- додаткову угоду №1 від 09.02.2009 року до договору іпотеки від 10.07.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. за реєстром № 1-3081;

- додаткову угоду №3 від 18.11.2010 року до кредитного договору -1;

- додаткову угоду №3 від 18.11.2010 року до кредитного договору -2;

- додаткову угоду №4 від 18.11.2010 року до кредитного договору -2;

- договір від 18.11.2010 року про розірвання договору іпотеки від 10.07.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. за реєстром № 1-3081;

- договір від 18.11.2010 року про внесення змін до Іпотечного договору від 02.11.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. за реєстром № 2-4037;

- договір іпотеки від 18.11.2010 року посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. за реєстром № 3893;

- додаткову угоду №4 від 02.11.2011 року до кредитного договору -1;

- додаткову угоду №5 від 02.11.2011 року до кредитного договору -2;

- договір від 02.11.2011 року про внесення змін до договору іпотеки від 18.11.2010 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. за реєстром № 3893;

- додаткову угоду №5 від 21.10.2014 року до кредитного договору -1;

- додаткову угоду №6 від 21.10.2014 року до кредитного договору -1;

- додаткову угоду №6 від 21.10.2014 року до кредитного договору -2;

- додаткову угоду №7 від 21.10.2014 року до кредитного договору -2;

- договір поруки від 21.10.2014 року.

Заборгованість за кредитним договором №11\557К-07 від 10.07.2007 року станом на 08.06.2015 року становить 75 616,31 доларів США, а саме 68 641,79 доларів США заборгованість по сумі кредиту, в тому числі прострочена заборгованість по сумі кредиту 16 747,86 доларів США, 6 578,62 доларів США відсотки, 395,90 доларів США підвищені відсотки.

Заборгованість за кредитним договором №06\2144К-07 від 02.11.2007 року станом на 09.06.2015 року становить 90 697,07 доларів США, а саме 81 607,78 доларів США заборгованість по сумі кредиту, в тому числі прострочена заборгованість по сумі кредиту 3 439,01 доларів США, 8 960,03 доларів США відсотки, 129,26 доларів США підвищені відсотки.

Тобто, загальна сума заборгованість по даним двом кредитним договорам становить 166 313,38 доларів США (том 1 а.с. 1-5).

Також 21.10.2014 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено два договори поруки, згідно яких поручитель ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання відповідати перед кредитором в повному обсязі за своєчасне та повне виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором №11\557К-07 від 10.07.2007 року та кредитним №06\2144К-07 від 02.11.2007 року .

Оскільки позичальник ОСОБА_1 по кредитним договорам зобов`язання не виконав, тому йому та поручителю ОСОБА_2 , у відповідності до пунктів 1.1, 1.2 і 2.1 договорів поруки, були направлені письмові вимоги щодо погашення заборгованості за кредитами, їх відповідальність є солідарною та заборгованість підлягає з відповідачів солідарному стягненню.

З врахуванням наведеного, просив заявлений позов задовольнити.

10.11.2017 року ОСОБА_1 подав до суду зустрічний позов до ПАТ «Універсал Банк», третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , про захист прав споживача та визнання кредитного договору №06/21444К-07 від 02.11.2007 року, укладеного між позичальником ОСОБА_1 та ВАТ «Універсал Банк» недійсним, який ухвалою суду від 27.11.2017 року об`єднанно з первісним позовом в одне провадження (том 2 а.с. 38-44, 53).

Зустрічний позов мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 вважає незаконним, з порушенням законодавства надання відповідачем ПАТ «Універсал Банк» кредиту для розрахунків іноземною валютою, тобто з порушенням механізму операції банку з валютними цінностями: Генеральної ліцензії банку, Інструкції про касові операції в банках України та Інструкції з бухгалтерського обліку операцій з готівковими коштами та банківськими металами в банках України. Позивач вважає, що банк для проведення такої операції – надання кредиту в доларах США мав отримати індивідуальну ліцензію НБУ. Крім того, валютний рахунок по кредитному договору № 06/21444К-07 від 02.11.2007 року не відкривався, право власності на 100 000 доларів США до нього не перейшло, заявки на конвертацію не подавав, заяви про перерахування цих коштів в оплату нерухомості не подавалась. В порушення вимог ст.19 ч.6 Закону України «Про захист прав споживачів» банк вчинив правочин з використанням нечесної підприємницької практики, а саме уклав із позивачем ОСОБА_1 заздалегідь для нього незаконний кредитний договір в іноземній валюті та створенням в нього, при цьому, ілюзії, що договір укладений в гривнях. В зв`язку з наведеним, позивач ОСОБА_1 за зустрічним позовом просив: визнати дії відповідача ПАТ «Універсал Банк» протиправними щодо надання кредиту Гировичу ОСОБА_3 як резиденту України в іноземній валюті для розрахунку цією валютою з іншими резидентами України на території України, визнати бездіяльність відповідача щодо здійснення контролю за цільовим використанням кредитних коштів та визнати кредитний договір № 06/21444К-07 від 02.11.2007 року недійсним.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області  від  25 квітня 2018 року, первісний позов задоволено . Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», м.Київ, вул.Автозаводська, 54\19, код ЄДРПОУ 21133352, заборгованість в розмірі 166 313 (сто шістдесят шість тисяч триста тринадцять) доларів 38 центів США, з яких 75 616 (сімдесят п`ять тисяч шістсот шістнадцять) доларів 31 центів США заборгованість за кредитним договором № 11\557К-07 від 10.07.2007 року, 90 697 (дев`яносто тисяч шістсот дев`яносто сім) доларів 07 центів США заборгованість за кредитним договором № 06\2144К-07 від 02.11.2007 року.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір по 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) гривень з кожного.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача ОСОБА_2 , до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» про захист прав споживачів та визнання кредитного договору недійсним – відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог позивача ПАТ «Універсал Банк» за первісним позовом в повному обсязі, зустрічний позов ОСОБА_1 задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом було порушено процесуальний порядок вирішення питання про рух справи вже після відкриття провадження у справі; судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про витребування доказів та у клопотанні про призначення у справі судової економічної експертизи; суд неправильно відмовив у зустрічному позові.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України (в редакції, чинній з 15.12.2017 року), справи у судах першої та апеляційної інстанції, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з частинами 1 і 3 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Задовольняючи первісний позов, суд першої інстанції виходив із того, що відповідачі не виконують свої зобов`язання за укладеними договорами, а тому наявні підстави для дострокового стягнення заборгованості за кредитними договорами та задоволення первісного позову;відмовляючи в задоволенні зустрічного позову суд першої інстанції виходив з його необґрунтованості та недоведеності.

       З такими висновками погоджується і апеляційний суд, оскільки такі висновки суду відподають фактичним обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором (ч.1 ст. 611 ЦК України)

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до вимог ч.2 ст. 1054 ЦК України та ч.2. ст. 1050 ЦК України у разі, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Матеріалами справи встановлено, що 10.07.2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №11\557К-07, згідно з яким позивач видав відповідачу кредит у сумі 150 000 доларів США під 12,5% річних (том 1 а.с. 20-25).

02.11.2007 року сторони: ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 уклали другий кредитний договір №06\2144К-07, згідно якого відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 100 000 доларів США (том 1 а.с. 48-55).

У відповідності до пунктів 6.1.1, 6.1.4, 9.1, 9.2 та 10.3 вказаних кредитних договорів позичальник ОСОБА_1 зобов`язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, повернути кредит у визначені в ньому терміни, достроково погасити заборгованість по кредиту та процентах в повному розмірі, а також оплатити всі суми пені і штрафів, додатково сплатити пеню за кожен день прострочення платежу, сплатити штраф в розмірі 2% від суми кредиту за кожен випадок, внаслідок невиконання або неналежного виконання умов даних кредитних договорів.

Після цього, позивач ПАТ «Універсал Банк» підписав з відповідачем ОСОБА_1 зміни до цих кредитних договорів, а саме до кредитного договору №11\557К-07 від 10.07.2007 року:

- додаткову угоду №1 від 09.02.2009 року до кредитного договору -1 (том 1 а.с. 26-27);

- додаткову угоду №2 від 09.02.2009 року до кредитного договору -1 (том 1 а.с. 28-29);

- додаткову угоду №3 від 18.11.2010 року до кредитного договору -1 (том 1 а.с. 30-32);

- додаткову угоду №4 від 02.11.2011 року до кредитного договору -1 (том 1 а.с. 33-34);

- додаткову угоду №5 від 21.10.2014 року до кредитного договору -1 (том 1 а.с. 35-38);

- додаткову угоду №6 від 21.10.2014 року до кредитного договору -1 (том 1 а.с. 39);

- договір іпотеки від 09.07.2007 року та додаткову угоду №1 від 09.02.2009 року до договору іпотеки від 10.07.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. за реєстром № 1-3081 (том 1 а.с. 40-41, 42);

- договір від 18.11.2010 року про розірвання договору іпотеки від 10.07.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. за реєстром № 1-3081 (том 1 а.с. 43).

В забезпечення вказаного кредитного договору №11\557К-07 від 10.07.2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 21.10.2014 року (том 1 а.с. 44-47).

До другого кредитного договору №06\2144К-07 від 02.11.2007 року сторони: ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 уклали та підписали наступні зміни:

- додаткову угоду №1 від 09.02.2009 року до кредитного договору -2 (том 1 а.с. 56-61);

- додаткову угоду №2 від 09.02.2009 року до кредитного договору -2 (том 1 а.с. 62-64);

- додаткову угоду №3 від 18.11.2010 року до кредитного договору -2 (том 1 а.с. 65-71);

- додаткову угоду №4 від 18.11.2010 року до кредитного договору -2 (том 1 а.с. 72-73);

- додаткову угоду №5 від 02.11.2011 року до кредитного договору -2 (том 1 а.с. 74-77);

- додаткову угоду №6 від 21.10.2014 року до кредитного договору -2 (том 1 а.с. 78-85);

- додаткову угоду №7 від 21.10.2014 року до кредитного договору -2 (том 1 а.с. 86-87);

- іпотечний договір від 02.11.2007 року та договір від 18.11.2010 року про внесення змін до Іпотечного договору від 02.11.2007 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. за реєстром № 2-4037 (том 1 а.с. 88-90, 91-92);

- договір іпотеки від 18.11.2010 року посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. за реєстром № 3893 (том 1 а.с. 101-104);

- договір від 02.11.2011 року про внесення змін до договору іпотеки від 18.11.2010 року, посвідченого державним нотаріусом Берегівської державної нотаріальної контори Кирияк К.М. за реєстром № 3893 (том 1 а.с. 105-106).

В забезпечення вказаного кредитного договору №06\2144К-07 від 02.11.2007 року між ПАТ «Універсал Банк» та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений договір поруки від 21.10.2014 року (том 1 а.с. 93-100).

Матеріалами справи стверджено, що свої зобов`язання  за кредитними договорами ОСОБА_1  належним чином не виконував.

23.04.2015 року банком було надіслано позичальнику ОСОБА_1 та поручителю ОСОБА_2 письмову вимогу про необхідність погашення, з моменту отримання цієї вимоги, простроченої заборгованості за кредитним договором, проценти, нараховані за користування кредитними коштами, та штрафні санкції за порушення виконання зобов`язань. У випадку невиконання цієї вимоги, термін повернення кредиту визнається Банком таким, що настав достроково на тридцять перший день з моменту отримання цієї вимоги. Вказану вимогу позичальник та поручитель отримали, однак залишили її без виконання (т.1 а.с.107 -126).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №11\557К-07 від 10.07.2007 року станом на 08.06.2015 року заборгованість за даним кредитним договором становить 75 616,31 доларів США, а саме 68 641,79 доларів США заборгованість по сумі кредиту, в тому числі прострочена заборгованість по сумі кредиту 16 747,86 доларів США, 6578,62 доларів США відсотки, 395,90 доларів США підвищені відсотки (том 1 а.с. 127-131).

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором №06\2144К-07 від 02.11.2007 року станом на 09.06.2015 року заборгованість за даним кредитним договором становить 90 697,07 доларів США, а саме 81 607,78 доларів США заборгованість по сумі кредиту, в тому числі прострочена заборгованість по сумі кредиту 3 439,01 доларів США, 8 960,03 доларів США відсотки, 129,26 доларів США підвищені відсотки (том 1 а.с. 132-135).

Дані розрахунки заборгованості за кредитними договорами є належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, які підтверджують неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань за договорами та наявність заборгованості за кредитними договорами, оскільки з даних розрахунків, починаючи з моменту укладення кредитних договорів чітко вбачається розрахунковий період, кількість у ньому днів, які конкретно суми позичальник повинен був сплатити на погашення кредиту та відсотків, і які конкретно суми платежів ним внесено в рахунок погашення з відповідною датою їх зарахування банком.

Відповідачами за первісним позовом, відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, не подано жодних доказів, які б вказували на порушення банком порядку зарахування чи розподілу щомісячних платежів внесених позичальником та неправильність поданих банком розрахунків заборгованості за кредитними договорами.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

З врахуванням наведеного не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи.

Щодо питань заявлених в клопотанні про призначення у справі судової економічної експертизи відносно наявності чи відсутності підтвердження документами первинного і вторинного бухгалтерського обліку видачі 150 000 дол. США по кредитному договору №11/557К-07 від 10.07.2007 року, 100 000 дол. США по кредитному договору 06/2144К-07 від 02.11.2007 року, про встановлення валюти кредитування, а також питання в якому розмірі підтверджується реальна відсоткова ставка, абсолютне значення подорожчання кредиту та сукупна вартість кредиту по вказаних кредитних договорах станом на дату укладення цих кредитних договорів, та станом на дату укладення додаткових договорів до них, то такі питання не мають правового значення для вирішення даної справи, виходячи з предмету і підстав, як первісного позову, так і зустрічного позову.

Відносно доводів апеляції, що судом безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача за первісним позовом про витребування доказів необхідно зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 131, ч.1 ст.137 ЦПК України в редакції чинній на момент подання банком первісного позову (липень 2015 року) та зустрічного позову ОСОБА_1 (листопад 2017 року) сторони зобов`язані подавати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться – до початку розгляду справи по суті. Докази, подані з порушенням вимог встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин. (ч.2 ст.131 ЦПК у вказаній редакції).

Клопотання про витребування доказів, якщо у сторін є складнощі щодо отримання доказів, має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться – до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.(ч.1 ст.137 ЦПК України у вказаній редакції).

Згідно з ч.2 та ч.3 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень.

Відповідно до ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у ч.2 та ч.3 ст. 83 ЦПК України. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтовує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином цивільним процесуальним законом, як в попередній редакції так і в чинній редакції чітко врегульовано порядок і строки подання доказів, підстави витребування судом доказів та процесуальні наслідки, які повинен застосувати суд у випадку недотримання встановленої законом процедури.

Позивачем ОСОБА_1 , його представником не дотримані вищенаведені вимоги процесуального закону та не додано доказів до зустрічної позовної заяви, не подано їх до початку розгляду справи по суті судом першої інстанції, а також не вказано суду про складнощі і неможливість їх отримання з наданням відповідного клопотання про витребування доказів.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій ( ч.4 ст. 12 ЦПК України).

Окрім того, відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування у справі є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню судом при ухваленні судового рішення.

Докази, які просив витребувати представник ОСОБА_1 у заявленому клопотанні, а також і в суді апеляційної інстанції, виходячи із предмета та підстав первісного і зустрічного позову, не мають значення для розгляду даної справи.

За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення первісного позову та обґрунтовано його задовольнив.

Обґрунтовуючи зустрічний позов позивач ОСОБА_1 посилається на порушення банком операцій з валютними цінностями, оскільки банк для проведення такої операції – надання кредиту в доларах США, мав отримати індивідуальну ліцензію НБУ. Крім того, валютний рахунок по кредитному договору № 06/21444К-07 від 02.11.2007 року не відкривався, право власності на 100 000 доларів США до нього не перейшло, заявки на конвертацію не подавав, заяви про перерахування цих коштів в оплату нерухомості не подавалась, а також, що в порушення вимог ст.19 ч.6 Закону України «Про захист прав споживачів» банк вчинив правочин з використанням нечесної підприємницької практики, а саме уклав із позивачем ОСОБА_1 заздалегідь для нього незаконний кредитний договір в іноземний валюті та створенням в нього, при цьому, ілюзії, що договір укладений в гривні.

Суд першої інстанції правильно відмовив у заявленому зустрічному позові, оскільки такі висновки відповідають вимогам закону та матеріалам справи.

Так, згідно банківської ліцензії №92 та дозволу №92-1, додатку до дозволу №92-1 в якому зазначено перелік операцій, які має право здійснювати банк, ВАТ «Універсал Банк» має право здійснювати, крім іншого, ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій одиниці України (том 1 а.с. 140-142). Тобто, банк мав право надавати кредит в доларах США.

В кредитному договорі №11\557К-07 від 10.07.2007 року та кредитному договору № 06/21444К-07 від 02.11.2007 року, зокрема пунктах 1.1., зазначено, що банк надає позичальникові кредит у доларах США.

Пунктами 4.2 кредитних договорів передбачено, що для видачі кредиту банк відкриває позичальнику позичковий рахунок та рахунок для нарахування та сплати процентів. Кредит надається позичальнику в готівковій формі (том 1 а.с. 20, 49).

Позичальник ОСОБА_1 підписав дані договори, погодився з їх умовами, до даних договорів позичальником та банком укладались декілька додаткових угод, остання додаткова угода №6 від 21.10.2014 року, позичальником до листопада 2014 року виконувались зобов`язання за договорами, що спростовує твердження позивача за зустрічним позовом про порушення банком вимог ст.19 ч.6 Закону України «Про захист прав споживачів» і вчинення ним правочину з використанням нечесної підприємницької практики, а саме укладення із ОСОБА_1 заздалегідь для нього незаконного кредитного договору в іноземний валюті.

За вказаних обставин суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у зустрічному позові за недоведеністю.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

постановив:

       Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення .

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 25 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення складено 03 липня 2019 року.

Головуючий:

Судді: