ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 липня 2019 року

м. Харків

справа № 641/6630/15-ц

провадження № 22-ц/818/1807/19

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Бровченка І.О.,

суддів: Бурлака І. В. Колтунової А. І.,

за участю секретаря - Прокопчук І.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»,

відповідач - публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»,

треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП «Алекс-плюс»,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 січня 2019 року в складі судді Фанда О.В.

п о с т а н о в и в:

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 30 січня 2019 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТОВ «ОТП Факторинг Україна», ПАТ «ОТП Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватне підприємство «Алекс-плюс» про визнання договорів поруки, іпотеки припиненими, визнання кредитного договору, забезпечувальних договорів недійсними та зобов`язання вчинити певні дії залишено без розгляду.

Ухвала суду мотивована тим, що в призначені судові засідання 27 вересня 2018 року, 17 жовтня 2018 року, 14 листопада 2018 року, 10 грудня 2018 року, 08 січня 2019 року та 30 січня 2019 року належним чином повідомлений позивач ОСОБА_1 не з`явився до суду.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 мешкає за адресою АДРЕСА_1 .

Така адреса зазначена позивачем в позові (а.с. 192 том 1); заяві про забезпечення позову (а.с. 243 том 1), апеляційній скарзі (а.с. 162 том 2, а.с. 169 том 3) та інших заявах по суті.

За вказаною адресою з вересня 2018 року судом були направлені судові повістки про виклик до суду.

Жодного разу в судові засідання позивач не з`явився.

Також позивачу було направлено листи (а.с. 26, 34, 48 том 4) та роз`яснено процесуальні наслідки неявки в судове засідання.

17 жовтня 2018 року, 08 січня 2019 року позивач в черговий раз не з`явився, від позивача на адресу суду надійшла телефонограма про відкладення судового засідання, в зв`язку з неможливістю явки до суду. Жодних доказів на підтвердження поважності причин неявки в судові засідання з 2015 року надано не було.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. В обґрунтування скарги зазначає, що 30 січня 2019 року ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином. Причини відсутності змоги у оператора поштового зв`язку переслати судові повістки позивачу судом не з`ясовувались.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна», дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду в серпні 2015 року та жодного разу не з`явився в призначені судові засідання, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, а тому наявні підстави для застосування положень пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України та залишення позову без розгляду.

З таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він зроблений з порушенням норм процесуального права.

Частинами 1, 2 ст. 211 ЦПК України передбачено, що розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Згідно ч.ч. 1-6 ст. 128 ЦПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.

Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. (ч. 11 ст. 128 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що 10 грудня 20198 року у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи розгляд справи перенесено на 08 січня 2019 року на 15 год 30 хв.

Станом на 08 січня 2019 року в суді першої інстанції були відсутні відомості щодо повідомлення позивача про час та дату розгляду справи.

Після відкладення розгляду справи до суду була повернута судова повістка за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з неявкою в судове засідання 08 січня 2019 року всіх учасників справи розгляд справи було відкладено до 30 січня 2019 року на 12 год. 00 хв.

29 січня 2019 року до суду надійшла телефонограма ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку з отримання травми.

Судова повістка на 30 січня 2019 року була повернута з позначками працівників поштового зв`язку про невручення з інших підстав та закінченням терміну зберігання. (а.с. 74-75 т. 4).

Посилання апелянта, що 29 січня 2019 року ним отримано смс-повідомлення, належними та допустимими доказами у справі не підтверджено, довідка про доставка про доставку смс в матеріалах справи відсутня.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.

Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних. Залишення позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Відтак суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів в розумінні вимог 128 ЦПК України підтверджуючих повідомлення позивача про дату та час розгляду позовної заяви на 08 січня 2019 року та 30 січня 2019 року.

При цьому, судом першої інстанції не встановлено, з яких саме причин судова повістка на 30 січня 2019 року не була вручена ОСОБА_1 , незважаючи на суперечливі відомості щодо підстав невручення.

Твердження представника ТОВ «ОТП Факторинг Україна», що ОСОБА_1 ухиляється від отримання судової кореспонденції, належними та допустимими доказами у справі не підтверджено. З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що на адресу ПАТ «Укрпошта» направлялись запити, але доказів відмови ОСОБА_1 від отримання кореспонденції не надходило. У випадку виявлення недоліків в діяльності юридичної особи у суду наявні повноваження відповідно до вимог цивільно-процесуального законодавства для вжиття заходів щодо їх усунення.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав згідно п.3 ч.1 ст. 257ЦПК України залишати позовну заяву без розгляду.

Разом з тим, скасовуючи судове рішення, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що відповідно до вимог ст. ст. 43, 44 учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справ, з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Зустрічний позов ОСОБА_1 прийнято до провадження судом 24 вересня 2015 року.

Саме ОСОБА_4 зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судові рішення про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 були неодноразово предметом судового родового розглядом судом апеляційної інстанції у зв`язку з неналежним повідомленням позивача щодо часу та дати розгляду справи.

Враховуючи, що позивач неодноразово зазначає, що його не повідомляють про час та дату розгляду справи, але суд направляє судові повістки які повертаються до суду без вручення, ОСОБА_4 не позбавлений можливості звернутись до суду з відповідною заявою про повідомлення його про час та дату розгляду справи за допомогою засобів мобільного зв`язку.

Небажання позивача максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання справи, надання клопотань про відкладення розгляду справи без надання відповідних доказів в обґрунтування клопотань, може бути визнано судом як зловживання процесуальними правами.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав згідно п.3 ч.1 ст. 257 ЦПК України залишати позовну заяву без розгляду, а тому апеляційний суд вважає за необхідне на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України скасувати це судове рішення, а справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження її розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Комінтернівського районного суду міста Харкова від 30 січня 2019 року - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10 липня 2019 року.

Головуючий –                                                                І.О. Бровченко

Судді :                                                                        І.В. Бурлака

                                                                               А.І. Колтунова