ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.07.2019Справа № 910/5085/18

За позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія

"Нафтогаз України" до Акціонерного товариства "Київенерго" за участю третіх

осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - 1)Київської міської

ради; 2)Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської

державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення 34942929,48 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Секретар судового засідання Гукун Н.В.

Представники сторін:

від позивача - Верхацький І.В. (адвокат);

від відповідача - не з`явився;

від третьої особи-1 - Панасенко І.І. (за довіреністю);

від третьої особи-2 - Комісар С.П. (адвокат).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство «Національна акціонерна «Нафтогаз Україна») звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (яке в подальшому змінило найменування на Акціонерне товариство «Київенерго») про стягнення боргу, пені, 3% річних, інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов`язання у сумі 35017803,58 грн., з яких 74874,10 грн. сума основного боргу, 16255739,25 грн. пеня., 3506139,13 грн. 3% річних, 15181051,10 інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором постачання природного газу № 1923/1617-КП-41 від 17.01.2017, в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою суду від 17.05.2018 залучено до участі у справі третю особу 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Київську міську раду та третю особу 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".

Ухвалою суду від 17.10.2018 провадження в частині основної суми боргу - 74874,10 грн. закрито.

Ухвалою суду від 17.10.2018 у задоволенні заяви відповідача про заміну відповідача у справі його правонаступником - Комунальним підприємством виконавчим органом Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 30.01.2019 ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 про відмову у заміні сторони (відповідача) у справі залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23.05.2019 зазначену постанову апеляційної інстанції у даній справі залишено без змін.

Також, було подано апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.10.2018 про закриття провадження в частині позовних вимог, яку постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.03.2019 залишено без змін.

12.11.2018, під час перебування матеріалів справи у суді апеляційної інстанції, через відділ діловодства суду позивачем - Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» було подано клопотання про заміну сторони по справі правонаступником, яке в судовому засіданні 10.07.2019 представник позивач не підтримав, зазначивши, що останнє на даний час втратило актуальність, в зв`язку з чим суд залишив зазначене клопотання без розгляду та з додатками повернув позивачу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги, з урахуванням закриття провадження в частині основного боргу, підтримав, вважав їх обґрунтованими та правомірними, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, у відзиві проти задоволення позову заперечував, зазначивши, що сторони змінили порядок та строки оплати, оскільки відповідно до статті 1 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 217, за якими відповідач як теплопостачальне підприємство отримує від споживачів теплової енергії кошти на рахунки зі спеціальним режимом використання, з яким здійснюється їх безспірне списання на користь позивача у відсотковому значенні від усіх коштів, що надійшли на такі рахунки. Таким чином вказує, що відповідач не користувався коштами належними для оплати за постачання природнього газу і не міг впливати на визначення нормативу перерахування коштів позивачу, а тому вина відповідача у простроченні зобов`язання за договором відсутня.

Представники третіх осіб надали усні пояснення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представників третіх осіб, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

17.01.2017 між Публічним акціонерним товариством «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі - постачальник, позивач) та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» (далі - споживач, відповідач) укладено Договір постачання природного газу № 1923/1617-КП-41 (далі - Договір), з додатковими угодами №1-4, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві у 2017 році природний газ, а споживач зобов`язується оплатити його на умовах цього Договору.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається підприємствами, організаціями та іншими суб`єктами господарювання, які не є бюджетними установами/організація (п.1.2 Договору, в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017).

Відповідно до п. 2.1 Договору постачальник передає споживачу для СВП «Київські ТЕЦ» ПАТ «Київенерго» з 01 січня 2017 по 31 березня 2017 (включно) природний газ обсягом до 33 500 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями: у січні 2017 у обсязі 15000 тис. куб. м.; у лютому 2017 у обсязі 10000 тис. куб. м.; у березні 2017 у обсязі 8500 тис. куб. м.. Всього у І кв. 2017 у обсязі 33500 тис. куб. м.

Приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складення добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку природного газу (п. 3.4 Договору).

Згідно з п. 5.1 Договору ціна на природний газ визначається відповідно до п. 5.2 цього Договору. В подальшому ціна на газ визначається шляхом підписання сторонами відповідних додаткових угод до Договору на підстав ціни, що розміщується на офіційному веб-сайті постачальника. У разі зміни ціни постачальником, така ціна є обов`язковою для сторін даного договору. Споживач підписанням цього Договору підтверджує, що погоджується з даним порядком визначення та зміни ціни.

Пунктом 5.2 Договору узгоджено, що ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором становить 6979,00 грн., крім того ПДВ (20%) - 1395,80 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 8374,80 грн.

У відповідності до п. 6.3 Договору платежі за Договором здійснюється на поточний рахунок постачальника з урахуванням вимог чинного законодавства щодо відкриття поточних рахунків із спеціальним режимом використання підприємствами, що виробляють теплову енергію.

В будь-якому випадку споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього Договору.

В платіжних дорученнях споживач повинен обов`язково зазначити номер Договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата.

За наявності заборгованості у споживача за цим Договором, постачальник зараховує кошти, що надійшли від споживача, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому Договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості.

Кошти, які надійшли від споживача, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором.

Додатковою угодою № 2 від 24.01.2017 до Договору сторонами викладено п. 5.2 Договору в новій редакції, а саме: ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.02.2017 становить 8451,00 грн., крім того ПДВ (20%) - 1690,20 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 10141,20 грн.

Додатковою угодою № 3 від 24.02.2017 до Договору сторонами викладено п. 5.2 Договору в новій редакції, а саме: ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.03.2017 становить 7866,00 грн., крім того ПДВ (20%) - 1573,20 грн. До сплати за 1000 куб.м. природного газу з ПДВ - 9439,20грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) постачальник передає споживачу для СВП «Київські ТЕЦ» ПАТ «Київенерго» в період з 01.04.2017 по 30.09.2017 (включно) газ обсягом до 3250 тис. куб. метрів, у тому числі по місяцях: у квітні 2017 у обсязі 2000 тис. куб. м.; у травні 2017 у обсязі 700 тис. куб. м.; у червні 2017 у обсязі 250 тис. куб. м. Всього у ІІ кв. 2017 у обсязі 2950 тис. куб. м. У липні 2017 у обсязі 50 тис. куб. м.; у серпні 2017 у обсязі 100 тис. куб. м.; у вересні 2017 у обсязі 150 тис. куб. м. Всього у ІІІ кв. 2017 у обсязі 300 тис. куб. м.

Згідно з п. 5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим Договором, встановлюється постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017 № 187 станом на 01.04.2017 ціна на природний газ становить 4942,00 грн. за 1000 куб.м. (без урахуванням тарифів на послуги з транспортування та розподілу природного газу, а також податків та зборів, що включаються до вартості природного газу, відповідно до Податкового кодексу України). До визначеної ціни застосується коефіцієнт 1,6.

Пунктом 5.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) узгоджено, що ціна за 1000 куб.м. газу за цим Договором з 01.04.2017 становить 7907,20 грн., крім того ПДВ (20%). Усього до сплати з ПДВ - 9488,64 грн.

У відповідності до п. 6.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) сторони погоджуються, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер Договору є обов`язковим.

Оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - уразі коли на споживача поширюється дія статті 191 Закону України «Про теплопостачання»;

2) в будь-якому випадку, споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розраховуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 6.1 цього Договору - в разі коли на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання споживача надходить недостатньо коштів для своєчасної оплати використаного природного газу;

3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюється дія статті 191 Закону України «Про теплопостачання» в частині відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання;

4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ поставлений в минулі періоди згідно з цим Договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим Договором.

Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим Договором;

5) оплата інших платежів (пені, штрафі, судових зборів, інфляційних нарахувань, тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін за їх наявності і діє в частині реалізації природного газу з 01.01.2017 до 30.09.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017).

На виконання умов Договору позивач передав відповідачу природний газ на загальну суму 255382611,61 грн.:

- у січні 2017 року - 13081,421 тис.куб.м. на суму 109554284,59 грн. для СВП «Київські теплові мережі», що підтверджується Актом приймання-передачі від 31.01.2017;

- у лютому 2017 року - 12061,475 тис.куб.м. на суму 122317830,28 грн. для СВП «Київські теплові мережі», що підтверджується Актом приймання-передачі від 28.02.2017;

- у квітні 2017 року - 1000,742 тис.куб.м. на суму 9495680,57 грн. для СВП «Київські теплові мережі», що підтверджується Актом приймання-передачі, що підтверджується Актом приймання-передачі від 30.04.2017;

- у травні 2017 року - 281,609 тис.куб.м. на суму 2691063,70 грн. для СВП «Київські теплові мережі», що підтверджується Актом приймання-передачі, що підтверджується Актом приймання-передачі від 31.05.2017;

- у червні 2017 року - 12,900 тис.куб.м. на суму 122403,46 грн. для СВП «Київські теплові мережі», що підтверджується Актом приймання-передачі від 30.06.2017;

- у липні 2017 року - 40,102 тис.куб.м. на суму 380513,44 грн. для СВП «Київські теплові мережі», що підтверджується Актом приймання-передачі від 31.07.2017;

- у серпні 2017 року - 154,817 тис.куб.м. на суму 1469002,78 грн. для СВП «Київські теплові мережі», що підтверджується Актом приймання-передачі від 31.08.2017;

- у вересні 2017 року - 985,582 тис.куб.м. на суму 9351832,79 грн. для СВП «Київські теплові мережі», що підтверджується Актом приймання-передачі від 30.09.2017.

Звертаючись до суду з даним позовом, ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» зазначає, що грошове зобов`язання за Договором було виконано ПАТ «Київенерго» з порушенням строків, обумовлених у Договорі, а відтак у позивача наявне право вимоги сплати на його користь інфляційних втрат, 3% річних та пені.

Укладений сторонами договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України, статтею 193 ГК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно до закону, інших правових актів, договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

За умовами п. 6.1 Договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100 відсоткової поточної оплати протягом місяця поставки природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме банківських виписок, вартість отриманого відповідачем газу за Договором по Актам приймання-передачі природного газу від від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 30.04.2017, від 31.05.2017, від 30.06.2017, від 31.07.2017, від 31.08.2017 та від 30.09.2017 була оплачена відповідачем з пропуском строку оплати, обумовленого сторонами у Договорі.

Частиною 1 статті 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

При цьому суд відхиляє доводи відповідача щодо зміни порядку та строків оплати, оскільки відповідно до статті 1 Порядку розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 217, цей Порядок визначає механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків з постачальником природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки. Вказаним Порядком встановлений конкретний механізм розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки зі спеціальним режимом використання. Зазначений Порядок не стосується договірних зобов`язань сторін в частині порядку та строків розрахунків між сторонами та не впливає на них.

Відтак, як встановлено судом, відповідачем не дотримано строків оплати отриманого за Договором газу, прийнятого за Актами приймання-передачі природного газу від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 30.04.2017, від 31.05.2017, від 30.06.2017, від 31.07.2017, від 31.08.2017 та від 30.09.2017, що відповідачем не спростовано.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому у Господарському кодексу України, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Згідно з п. 8.2 Договору у разі невиконання споживачем пунктів 6.1 та 6.6 цього Договору він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

В свою чергу, згідно з п. 8.2 Договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 31.03.2017) у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього Договору, він зобов`язується сплатити постачальнику, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 16255739,25 грн. судом встановлено, що він відповідає фактичним обставинами справи та є арифметично вірним, а відтак судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 16255739,25 грн.

При цьому згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3 % річних у сумі 3506139,13 грн. та 15181051,10 грн. інфляційних втрат.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про виконання грошового зобов`язання за Договором у строк та відповідно відсутність у нього обов`язку сплатити заявлені до стягнення 3% річних, інфляційні втрати та пеню.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Київенерго" (85612, Донецька обл., Мар`їнський район, місто Курахове, вул. Енергетиків, будинок 34; ідентифікаційний код 00131305) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6; ідентифікаційний номер 20077720) 16255739 (шістнадцять мільйонів двісті п`ятдесят п`ять тисяч сімсот тридцять дев`ять) грн. 25 коп. пені, 3506139 (три мільйони п`ятсот шість тисяч сто тридцять дев`ять) грн. 13 коп. 3% річних, 15181051 (п`ятнадцять мільйонів сто вісімдесят одну тисячу п`ятдесят одну) грн. 10 коп. інфляційних втрат, а також 524143 (п`ятсот двадцять чотири тисячі сто сорок три) грн. 95 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України, і може бути оскаржено в порядку та строк встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 12.07.2019.

Суддя Р.Б. Сташків