Справа № 22ц - 1168                                   Головуючий у першій інстанції -

Бараненко С.М. Доповідач - Ішутко В.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26 липня 2006 року Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - Заболотного В.М.

суддів - Ішутко В.М., Литвиненко І.В.

при секретарі - Гавриленко Ю.В.

з участю сторін: ОСОБА_1., ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про збільшення розміру аліментів на утримання дитини,

встановив:

В квітні 2006 року ОСОБА_1. звернулася з позовом до ОСОБА_2. про збільшення розміру аліментів на утримання дитини, посилаючись на те, що рішенням Новгород-Сіверського районного суду від 23 лютого 2004 року на її користь на утримання двох неповнолітніх дітей з відповідача стягуються аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 200 грн. Оскільки зміни в законодавстві відносно розміру аліментів на дитину в розмірі не менше ніж 30% прожиткового мінімуму набули чинності з 01.01.2006 року, відповідач працює в ЦЕЗ - 5 Чернігівської дирекції ВАТ „Укртелеком", стабільно отримує заробітну плату, якої достатньо для сплати аліментів у встановленому законом розмірі, позивачка просила збільшити розмір аліментів на утримання дітей до 1/3 частини доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з 01.01.2006 року до повноліття дітей.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2006 року в задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду, та ухвалити нове рішення по суті заявлених вимог, посилаючись на те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права, тобто ст.. 184 Сімейного кодексу України.

Розглядаючи спір про збільшення розміру аліментів, суд мав перевірити чи здатний відповідач сплачувати аліменти у встановленому законодавством розмірі на час звернення з позовом про збільшення розміру аліментів, а не формально перекладати обов"язки утримання дітей на державу, посилаючись на наявність рішення про стягнення аліментів в твердій грошовій сумі.

На сьогоднішній день відпали підстави для стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі, тобто підлягали застосуванню ч.2 ст. 182 та ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України.

В запереченні на апеляційну скаргу відповідач посилається на те, що він регулярно сплачує кошти на утримання дітей, проживає разом з батьками, батько є інвалід 1 групи, декілька разів він особисто знаходився на лікуванні в кардіологічному та терапевтичному відділеннях на лікуванні, його заробітна плата в 2 рази менше ніж позивачки.

Вислухавши доповідь судді, доводи та заперечення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що позивачка не надала достатніх доказів про те, матеріальний стан відповідача суттєво змінився в кращу сторону, та що наданих позивачкою довідок, що дитина періодично лікується, не достатньо для збільшення суми стягуваних аліментів з відповідача.

Проте, з таким висновком суду не може погодитись апеляційний суд з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач працює, має постійний заробіток, на час звернення з позовом, його заробіток збільшився вдвічі, тобто відпали обставини для стягнення аліментів в твердій грошовій сумі та настали підстави для визначення розміру аліментів в частковому виразі.

Стягуємих за рішенням суду аліментів в розмірі 200 грн. на двох дітей, які крім того часто хворіють/позивачкою надані відповідні довідки/, на думку апеляційного суду не достатньо для утримання дітей, тому суд приходить до висновку про необхідність збільшення розміру аліментів до 1/3 частини від всіх видів заробітку до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 28.04.2006 року, тобто, з дня звернення позивачки до суду.

Доводи апелянта про те, що він проживає з батьками, батько є інвалід 1 групи, не свідчать про те, що батьки знаходяться на його утриманні і він не має можливості сплачувати аліменти на дітей в більшому розмірі.

За таких обставин, рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення по суті заявлених вимог.

Керуючись ст..181-183 Сімейного кодексу України, ст.ст.303, 307, 309, 314, 316, 317, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд,

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити.

Рішення Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області від 06 червня 2006 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1задовольнити.

Збільшити розмір аліментів на утримання дітей: дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження до 1/3 частини від всіх видів доходу ОСОБА_2на користь ОСОБА_1, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 28.04.2006 року до настання повноліття дітей.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, воно може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.