П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

___________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 р.м.ОдесаСправа № 521/17233/18

Головуючий в 1 інстанції: Сегеда О.М.

         П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді – Осіпова Ю.В.,

суддів –  Бойка А.В., Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року (м. Одеса, дата складання повного тексту рішення – 12.11.2018р.) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

11.10.2018 року ОСОБА_1 звернулась до Малиновського районного суду м. Одеси із адміністративним позовом до Управління ДАБК ОМР, в якому просила суд визнати протиправними та скасувати постанови від 02.10.2018 року №661/18 та №662/18, винесені заступником начальника управління - начальником інспекційною відділу №1 Управління ДАБК ОМР Якименко Р.К., якими, в свою чергу, її визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.1 ст.96 КУпАП та ч.5 ст.96 КУпАП, та накладені адміністративні стягнення у вигляді штрафів в розмірі 1700 грн. та 10200 грн., відповідно, а адміністративні провадження по справам – закрити.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні постанови Управління ДАБК ОМР є неправомірними, оскільки були прийняті з численними порушеннями діючого законодавства та взагалі зазначених порушень остання не вчиняла.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 листопада 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 – задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Якименко Р.К. по справі про адміністративне правопорушення №661/18 від 02.10.2018 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Якименко Р.К. по справі про адміністративне правопорушення №662/18 від 02.10.2018 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10200 грн., провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрито.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник Управління ДАБК ОМР 13.12.2018 року подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12.11.2018 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивачці – ОСОБА_1 , на праві власності на підставі договору купівлі-продажу №1403 від 14.12.2017 року, належить квартира АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.12.2017 року.

18.09.2018 року посадовими особами ДАБК ОМР, на підставі розпорядчого документу, на виконання якого проводиться захід державного нагляду (контролю) від 02.07.2018 року №01-13/162 ДАБК посвідчення (направлення) від 04.09.2018 року, було здійснено виїзд з метою проведення позапланового заходу за адресою: АДРЕСА_2 .

18.09.2018 року за результатами позапланового заходу Управлінням ДАБК ОМР складено акт №001143 щодо дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, в якому були зазначені порушення, які здійснила позивачка при проведенні ремонтних робіт у квартирі, що належить їй на праві приватної власності.

Так, у зазначеному акті встановлено, що ОСОБА_1 виконала будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_3 шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням, чим порушила п.8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», що є порушенням ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність».

При цьому, в графі VIII вказаного Акту  перевірки міститься запис, в якому зазначено, що власник квартири не погоджується із зазначеним актом у зв`язку із тим, що реконструкція балкону була виконана попереднім власником квартири.

Також, в той же день, т.б. 18.09.2018 року, за результатами позапланової перевірки, проведеної на об`єкті: реконструкція квартири за адресою: АДРЕСА_2 , головним спеціалістом інспекційного відділу №2 Управління ДАБК ОМР Постернаком А.М. відносно ОСОБА_1 було складено 2 протоколи про адміністративне правопорушення - за порушення останньою вимог п.1 ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.1 ч.2 ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абз.2 п.5 та п.13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого Постановою КМУ №466 від 13.04.2011 року, відповідальність за які передбачена ч.5 ст.96 КУпАП, та за порушення п.8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», що, в свою чергу, є порушенням вимог ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», відповідальність за які передбачена ч.1 ст.96 КУпАП.

Крім того, 18.09.2018 року, цим же головним спеціалістом Управління ДАБК ОМР на адресу позивачки було винесено і припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил до 18.11.2018 року шляхом отримання права на виконання будівельних робіт, або привести об`єкт до первинного стану відповідно до договору купівлі-продажу №1403 від 14.12.2017 року та технічного паспорту від 13.08.2003 року, привести об`єкт у відповідність до будівельних норм у термін до 18.10.2018 року.

В подальшому, т.б. 02.10.2018 року заступником начальника управління - начальника інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Якименко Р.К. було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення №661/18 про визнання ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1700 грн.

В той же день, т.б. 02.10.2018 року, заступником начальника управління - начальника інспекційного відділу №1 Управління ДАБК ОМР Якименко Р.К. було винесено другу постанову №662/18, якою ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.96 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді максимального штрафу в розмірі 10200 грн.

Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернулась до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та спірних постанов відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як слідує зі змісту положень п.2 ст.4 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VІ від 17.02.2011р., суб`єктами містобудування - є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Так, у відповідності до «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою КМУ від 23.05.2011р. №553), державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених ст.7 Закону України №3038-VІ, здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю:

- виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад;

- структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

- Держархбудінспекцією.

Згідно із ч.1 ст.35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник може виконувати підготовчі роботи після набуття права на земельну ділянку та відповідно до її цільового призначення, визначені будівельними нормами, стандартами і правилами, з повідомленням органу державного архітектурно-будівельного контролю. Форма повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, порядок його подання, форма повідомлення про зміну даних у поданому повідомленні визначаються Кабінетом Міністрів України.

А як визначено ч.2 ст.35 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

В свою чергу, приписами «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт» (затв. Постановою КМУ №466 від 13.04.2011р.) встановлено, що підготовчі роботи - роботи з підготовки земельної ділянки, влаштування огородження будівельного майданчика та знесення будівель і споруд, порушення елементів благоустрою в межах відведеної земельної ділянки, вишукувальні роботи, роботи із спорудження тимчасових виробничих та побутових споруд, необхідних для організації і обслуговування будівництва, улаштування під`їзних шляхів, складування будівельних матеріалів, підведення тимчасових інженерних мереж, а також з винесення інженерних мереж та видалення зелених насаджень.

Так, пунктом 13 зазначеного Порядку №466 визначено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1,2 і 2-1 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) особисто або надсилається рекомендованим листом з описом вкладення чи через електронну систему здійснення декларативних та дозвільних процедур у будівництві до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю за місцезнаходженням об`єкта не пізніше ніж за один календарний день до початку виконання підготовчих або будівельних робіт.

Функції Інспекції з благоустрою міста Одеської міської ради на теперішній час покладено на Департамент Муніципальної Безпеки Одеської міської ради.

Перелік будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017р. №406.

Так, як видно з п.1 зазначеного Переліку №406, роботи з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення, а також нежилого будинку, будівлі, споруди, приміщення в них, виконання яких не передбачає втручання в огороджувальні та несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, - щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними (СС1), з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками.

Також пунктом 6 зазначеної Постанови КМУ №406 встановлено, що зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків.

А відповідно до п.13 Постанови №406, відновлення окремих конструкцій будівель та споруд з метою ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (аварій) та відновлення функціонування об`єктів, призначених для забезпечення життєдіяльності населення, без зміни їх геометричних розмірів.

Так, як вже зазначалось вище, процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів визначає «Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю» (затв. Постановою КМУ від 23.05.2011р. №553).

Згідно із п.7 цього Порядку №553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи інспекції. Підставою для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог містобудівного законодавства

Відповідно до п.16 казаного Порядку №533, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.17 Порядку №533).

Крім того, як видно з п.п.1-2 цього ж Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт, виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами щодо створення об`єкта будівництва.

У відповідності до приписів п.9 даного Порядку №533, посадові особі відповідача вправі приступити до проведення позапланової перевірки лише у разі пред`явлення направлення для проведення позапланової перевірки, при цьому, така перевірка повинна здійснюватись у присутності суб`єктів містобудування або їх представників.

Вказаній нормі кореспондує п.14 Порядку, згідно якого, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов`язаний допускати посадових осіб інспекції до проведення перевірки за умови дотримання порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

А згідно з п.13 цього ж Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

При цьому, відповідно до п.4 Постанови КМУ №224, підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є відповідний протокол, складений посадовою особою управління за результатами перевірки. Разом з протоколом складається припис. Припис складається у 2-х примірниках. Перший примірник припису вручається під розписку керівнику або уповноваженому представнику суб`єкта містобудування. Другий примірник залишається в матеріалах справи.

Як визначає ст.376 ЦК України (на яку посилається відповідач), житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Аналіз наведеної норми ЦК свідчить про те, що критеріями самочинного будівництва є: будівництво на земельній ділянці, яка не відведена для цієї мети, будівництво, здійснене без дозволу або проекту, будівництво, здійснене з порушенням норм і правил.

Так, під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об`єктів нерухомості (ст. 9 Закону України від 20.05.1999 року «Про архітектурну діяльність»), в тому числі спорудження без дозволу органу місцевого самоврядування нового житлового будинку замість зруйнованого на раніше відведеній особі земельній ділянці, переобладнання нежитлової будівлі в житлову.

При цьому, будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того, статтею 379 ЦК України встановлено, що житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.

А відповідно до положень ст.382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Як передбачено ст.383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

До того ж, у відповідності до ст.152 ЖК України, виконання власниками робіт з переобладнання та перепланування жилого будинку і жилого приміщення приватного житлового фонду, які не передбачають втручання в несучі конструкції та/або інженерні системи загального користування, не потребує отримання документів, що дають право на їх виконання. Після завершення зазначених робіт введення об`єкта в експлуатацію не потребується.

Так, як встановлено судами обох інстанцій з матеріалів справи та вже зазначалось вище, позивачці за договором купівлі-продажу від 14.12.2017 року належить двокімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

По справі встановлено, що 18.09.2018 року посадовими особами ДАБК ОМР було проведено позапланову перевірку щодо дотримання позивачкою, як суб`єктом містобудування, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт в зазначеній вище квартирі.

Як вже вказувалося вище, у зазначеному акті перевірки посадовими особами відповідача було зафіксовано, що встановлено, що ОСОБА_1 нібито виконала будівельні роботи з реконструкції своєї квартири АДРЕСА_3 шляхом розширення існуючого балкону з подальшим його утепленням та склінням, чим порушила п.8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», що є порушенням ч.1 ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», на підставі чого, в свою чергу, складено відповідні протоколи та, в подальшому – 02.10.2018 року, прийнято спірні постанови №661/18 та №662/18 про накладення на позивачку адміністративних стягнень.

Разом з тим, уважно дослідивши матеріали справи, судова колегія  зазначає, що ні з акту перевірки, ні з протоколів, на підставі яких були прийняті спірні постанови, не вбачається, що посадовими особами ДАБК ОМР були проведені відповідні заміри та достовірно визначено, що існуючий в цій квартирі балкон було якось суттєво розширено, у зв`язку з чим, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, критично ставиться до висновків контролюючого органу щодо встановленого факту розширення балкону.

Що ж стосується тверджень відповідача про виконання позивачкою будівельних робіт з реконструкції квартири АДРЕСА_3 шляхом утепленням та склінням балкону, то судова колегія також погоджується з висновками суду 1-ї інстанції та з цього приводу зазначає наступне.

Так, в своїй позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що нею, після придбання у 2017р. квартири, за власні кошти, з метою відвернення негативних наслідків та руйнування конструкцій, дійсно було проведено певний поточний ремонт балкону із заміною існуючих балконних та віконних блоків, перекриття стріхи, без втручання у несучі конструкції або інженерні системи загального користування, що, в свою чергу, не потребує документів, що дають право на виконання будівельних робіт, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, відповідно до зазначеної вище Постанови КМУ від 07.06.2017р. №406.

Одночасно позивачка зазначила, що попереднє скління (реконструкція) балкону було виконано попередніми власниками квартири ще в 70-х роках.

Даний факт підтверджується і наявною в матеріалах справи письмовою заявою гр. ОСОБА_3 - попереднього власника спірної квартири АДРЕСА_3 (договір купівлі-продажу від 14.12.2017р., а.с.50), в якій останній фактично підтверджує факт того, що балкон у квартирі був засклений ним ще в 70-х роках, після чого ремонт балкону протягом останніх 30 років не проводився.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку, що твердження відповідача про те, що позивачка виконала реконструкцію квартири АДРЕСА_3 шляхом АДРЕСА_4 утеплення та скління балкону за АДРЕСА_5 : АДРЕСА_6 , не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Окрім того, одночасно необхідно звернути увагу й на те, що в розумінні наведених вище положень ст.ст.376,181 ЦК України, здійснена власником житла певна реконструкція (ремонт) балкону на 3-му поверсі 5-поверхового будинку не є самочинним будівництвом нерухомого майна, а тому положення статті 376 ЦК України, на які посилається ДАБК, як на одну з основних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.

При цьому, слід зауважити, що аналогічної правової позиції з цього спірного питання дотримується і Верховний суд, зокрема, в своїй постанові від 16.05.2018р. по справі №464/6026/13ц.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.316 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.272,286,308,310,315,316,321,322,325,329 КАС України, апеляційний суд, –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради – залишити без задоволення, а рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 листопада 2018 року – без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови виготовлено 11.07.2019р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач:                                                             Ю.В. Осіпов

Судді:                                                                            А.В. Бойко

                                                                                      О.А. Шевчук