Справа № 2-58/10

                                                  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М                                                                                         У К Р А Ї Н И

01 березня 2010  р.  Чорноморський  районний суд   Автономної Республіки Крим         у  складі:   головуючого  судді                                             Дядіченко С.В.

 при   секретарі                          Лидзар Д.А.

розглянувши  у  відкритому судовому  засіданні  цивільну  справу  за позовом   прокурора Чорноморського району в інтересах Чорноморського районного центру зайнятості  до ОСОБА_1   про стягнення незаконно отриманої грошової допомоги по безробіттю,    

                                                 В С Т А Н О В И В  :

          Прокурор Чорноморського району звернувся до суду з позовом в інтересах Чорноморського районного центру зайнятості до ОСОБА_1   про стягнення незаконно отриманої грошової допомоги по безробіттю, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка перебувала на обліку як безробітна у Чорноморському районному центрі зайнятості у період з 15.11.2005 року по 18.06.2005 року та в період з 22.11.2007 року по 06.04.2007 року.  За вказаний період їй була нарахована сума матеріального забезпечення як безробітної у розмірі 4392 гривни 97 копійок. Згідно з Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове  державне соціальне страхування на випадок безробіття», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006 року № 357, керівництвом ЧРЦЗ було прийнято рішення щодо необхідності перевірки даних, які були підставами для надання відповідачці статусу безробітної та призначення їй матеріального забезпечення на випадок безробіття. У ході перевірки був підтверджений факт державної реєстрації застрахованої особи ОСОБА_1   як фізичної особи –підприємця за період з 11.06.1999 року по 16.04.2009 року. На дату надання статусу безробітної – в період з 15.11.2005 року по 18.06.2005 року та в період з 22.11.2007 року по 06.04.2007 року застрахована особа – відповідачка – була зайнятою особою – підприємцем. Вказаний факт відповідачка приховала.  Згідно до ст. 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення» -  не може бути признані безробітними особи, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців. Тому позивач вважає, що відповідачка незаконно отримала матеріальну допомогу по безробіттю, та просить стягнути з неї суму в розмірі 4392 гривни 97 копійок.

          У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав вищевикладені пояснення.

Представник Чорноморського районного центру зайнятості в судовому засіданні також підтримав позовні вимоги, надав пояснення, що відповідачка надала недостовірні відомості про те, що вона ні є підприємцем. Про це стало відомо 07.04.2009 року після проведення перевірки.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, позивачка надала пояснення, що рішенням Господарського суду АР Крим від 11.08.2005 року була скасована (припинена) державна реєстрація суб’єкта підприємницької діяльності. На той період часу вона мала дошлюбне прізвище Куку. Позивачка вважала, що оскільки було рішення суду про скасування державної реєстрації, яке набрало законної чинності, вона мала право на матеріальну допомогу по безробіттю. В судовому засіданні Господарського суду АР Крим вона участі не брала. З 2005 року вона не здавала ніяких звітів. Їй ніхто не казав, щоб вона збирала довідки та знімалася з обліку у державного реєстратора. Відповідачка вважала, що в тому, що їй надали матеріальну допомогу, винний  юрист ЧРЦЗ, який не перевірив всі документи та не роз’яснив їй про випадки сплати або не сплати матеріальної допомоги по безробіттю. Крім того, відповідачка надала до суду заяву, в якої просила застосувати строки позовної давності, оскільки прокурор звернувся до суду з позовом тільки 16.09.2009 року, а першу допомогу по безробіттю вона отримала в період з листопада 2005 року по жовтень 2006 року. У зв’язку з чим відповідачка просила в задоволенні позовних вимог відмовити.

   Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні надала пояснення, що вона працює державним реєстратором в Чорноморському районі. Наявність рішення суду про припинення державної реєстрації СПД – це перший етап по скасуванню реєстрації. Відповідачка повинна була подоїти до неї з довідками про відсутність заборгованості та оформити припинення державної реєстрації. Відповідачка звернулася до неї з документами 16.04.2009 року, саме в цей день вона внесла зміни до реєстру про припинення  державної реєстрації СПД.

 Суд, заслухав відповідачку, представників сторін, допитав свідка, вивчивши матеріали цивільної справи   вважає,  що  позов  є обґрунтований  і  підлягає  задоволенню з наступних підстав.

Я к вбачається з матеріалів справи 22.11.2007 року відповідачка звернувся до ЧРЦЗ з заявою про надання їй статусу безробітної з виплатою допомоги по безробіттю. При цьому нею було вказане, що вона не зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності (а.с.9). За період з 15.11.2005 року по 18.06.2005 року та в період з 22.11.2007 року по 06.04.2007 року відповідачці була нарахована та виплачена сума матеріального забезпечення як безробітної у розмірі 4392 гривни 97 копійок, що підтверджується довідками (а.с.3-4). У ході перевірки ЧРЦЗ був встановлений факт того, що відповідачка зареєстрована як фізична особа –підприємець, що підтверджується докладною запискою (а.с.6). Відповідачка дійсно була зареєстрована як суб’єкт підприємницької діяльності у період з 11.06.1999 року по 16.04.2009 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію та відомостями державного реєстратора (а.с.7, 44,46). Згідно до ст. 1, 2 Закону України «Про зайнятість населення» -  не може бути признані безробітними особи, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців. Доводи відповідача про те, що рішенням Господарського суду АР Крим від 11.08.2005 року за позовом Євпаторійської ОДПІ було прийнято рішення про скасування державної реєстрації її як суб’єкту підприємницької діяльності, у зв’язку з чим вона вважає, що вона має право на матеріальну допомогу по безробіттю, суд визнає неспроможними, оскільки особа позбавляється статусу підприємця з дати включення в Єдиний державний реєстр запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, яка була здійснена 16.04.2009 року. Суд також вважає, що доводи представника відповідача про застосування строків позовної давності, не заслуговують уваги, оскільки порушення у виплаті було виявлено 07.04.2009 року, з позовом прокурор звернувся 16.09.2009 року, тобто строк позовної давності не перебіг.

З таких підстав, суд вважає, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166 ЦК України,  ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215  ЦПК України , суд

                                             В И Р І Ш И В :

Позов прокурора Чорноморського району в інтересах Чорноморського районного центру зайнятості  до ОСОБА_1   про стягнення незаконно отриманої грошової допомоги по безробіттю задовольнити у повному обсязі.  

            Стягнути з ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, Узбекистан, яка проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3  на користь  Чорноморського районного центру зайнятості суму незаконно отриманої грошової допомоги по безробіттю у розмірі 4392 (чотири тисячі триста дев’яносто дві)  гривни 97 копійок.

             Стягнути з ОСОБА_1  на користь держави судовий збір у розмірі 51 (п'ятдесят одну) гривну, та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у Чорноморському районному суду у розмірі 120 (сто двадцять) гривень на користь  Управління державної судової адміністрації України в АРК  р/с 37319012000604 Управління Держказначейства в АРК МФО 824026 ОКПО 26273942.

Рішення  може  бути  оскаржено  в  апеляційному  порядку   до  апеляційного  суду   АРК    через  Чорноморський районний  суд  АРК    шляхом  подачі  в  10-ти  денний  строк  з  дня   проголошення    рішення   заяви  про  апеляційне  оскарження  і  поданням   після  цього   протягом  20  днів   апеляційної  скарги ,  або  в  порядку ,  передбаченому  ч. 4  ст. 295  ЦПК  України .

Суддя                                         Дядіченко С.В.