ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.07.2019Справа №910/790/18

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави, м. Київ

в особі 1. Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ

2. Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, м. Київ

до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, м. Київ

про виселення з приміщення, -

За розглядом заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, м. Київ

про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 року у справі №910/790/18 за нововиявленими обставинами,-

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Вацьківська І.В. (посвідчення №030809 від 12.12.2014);

від позивача-1: не з`явились;

від позивача-2: Шуман С.І. (представник за довіреністю №103/45-574 від 11.02.2019);

від відповідача (заявника): Плющ Я.В. (представник за довіреністю №85 від 03.07.2019);

Літяк В.В. (представник за довіреністю №57 від 24.06.2019).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва (прокурор) в інтересах держави в особі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (позивач-1) та Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації (позивач-2) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про виселення Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (відповідач) з займаного приміщення загальною площею 1296,00 кв. м. за адресою: м. Київ , вул . Мініна, 4-а, у зв`язку з закінченням строку дії Договору оренди нерухомого майна №1055 від 01.06.2009р.

Рішенням Господарського суду міста Києва №910/790/18 від 26.06.2018 позовні вимоги задоволені повністю та постановлено:

- виселити Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві із займаного приміщення загальною площею 1296,00 кв. м. за адресою: м. Київ , вул. Мініна, 4-А та повернути майно;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь Прокуратури міста Києва 1 762,00 грн. судового збору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2018 в справі №910/790/18 було ухвалено повернути без розгляду апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 26.06.2018 у справі №910/790/18.

18.09.2018 на виконання рішення Господарським судом міста Києва від 26.06.2018 видано відповідні накази.

19.04.2019 на адресу суду від Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації надійшла заява про виправлення помилки в наказі Господарського суду міста Києва №910/790/17 від 18.09.2018 про виселення шляхом видачі наказу, де необхідно зазначити одного стягувача Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації замість двох - Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

13.05.2019 року до суду надійшла заява Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 18.09.2018 у даній справі до виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 призначено розгляд заяви Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу суду від 18.09.2018 до виконання в справі №910/790/18 на 21.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 частково задоволено заяву Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про виправлення помилки в наказі суду від 18.09.2018 у справі №910/790/18 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2019 заяву Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі №910/790/18 задоволено та поновлено строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва від 18.09.2018 у справі №910/790/18 до виконання.

21.05.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві через канцелярію суду подало заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, відповідно до якої просить рішення суду від 26.06.2018 переглянути, у задоволенні позову Заступника прокурора міста Києва відмовити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.2019 розгляд заяви Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами призначено на 09.07.2019.

03.07.2019 до суду від позивача-2 надійшов відзив на заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Суд, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, вислухавши пояснення представників відповідача(заявника), прокуратури та позивача-2, приходить до висновку, що заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 року у справі №910/790/18 за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як свідчить прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

При цьому, слід враховувати, що право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до відкриття провадження у справі.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України" зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до частини 1 статті 320 Господарського процесуального кодексу України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. (п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" № 17 від 26.12.2011)

Тож, нововиявлена обставина - це юридичний факт, який передбачений нормами права і тягне виникнення, зміну або припинення правовідносин; юридичний факт, що має істотне значення для правильного вирішення даної конкретної справи. Якби нововиявлена обставина була відома суду під час винесення судового акта, то вона обов`язково вплинула б на остаточні висновки суду; юридичний факт, який існував на момент звернення заявника до суду з позовом і під час розгляду справи судом; юридичний факт, який не міг бути відомий ані особі, яка заявила про це в подальшому, ані суду, що розглядав справу.

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Водночас нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.

Заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві мотивована тим, що Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до суду було подано неправдиві відомості, в результаті чого суд було введено в оману і винесено неправомірне рішення про виселення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Вказана обставина пояснюється тим, що 29.03.2017 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова №203 «Про утворення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві», відповідно до якої постановлено утворити Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, реорганізувавши шляхом злиття Правобережне, Лівобережне, Центральне об`єднані управління Пенсійного фонду України в м. Києві та Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Згодом, 27.04.2018 було створено нову юридичну особу - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, яке є правонаступником всіх прав та обов`язків вищевказаних управлінь Пенсійного фонду України.

В подальшому заявником (Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві) було проведено інвентаризацію та складено акт від 10.05.2019 про наявність в Господарському суді міста Києва судових справ щодо виселення з займаних приміщень вищезазначених управлінь Пенсійного фонду України.

В зв`язку з чим, заявником було виявлено, що в січні 2018 року Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації звернулося до суду з позовом до Господарського суду міста Києва щодо виселення Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з приміщення дошкільного навчального закладу №354, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мініна, 4-а.

06.02.2018 ухвалою Господарського суду міста Києва по справі №910/522/18 (суддя Мельник В.І.) відкрито провадження.

16.03.2018 Управлінням освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації подано заяву про відмову від позову, у зв`язку з чим Господарським судом міста Києва постановлено ухвалу про закриття провадження у справі №910/522/18.

А тому, на думку Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, рішення у справі №910/790/18 неправомірне, оскільки позивач звернувся до суду в порушення вимог ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Однак розглянувши вказані доводи заявника, суд не погоджується з позицією останнього та з тим, що наведені ним обставини є нововиявленими в розумінні ст. 320 Господарського процесуального кодексу України і можуть слугувати підставою для скасування рішення, яке переглядається.

Так, як вбачаться з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» суддею Мельник В.І. постановлено ухвалу від 06.02.2018, якою відкрито провадження у справі №910/522/18 за позовом Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києв про виселення із приміщення.

Згодом, суддею Мельник В.І. постановлено ухвалу від 16.03.2018 у справі №910/522/18 про закриття провадження у справі у зв`язку з надходженням від Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації заяви про відмову від позову.

Проте суд зазначає, що в справі №910/790/18 позов подано Заступником прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації та Управління освіти Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, тобто в даному випадку відсутні підстави вказувати на порушення ч.3 ст. 231 ГПК України, оскільки в справах №910/522/18 та №910/790/18 різний склад учасників справи.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку, що заявником не доведено, а судом не встановлено існування нововиявлених обставин, які б стали підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 у справі №910/790/18, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Положеннями ч. 3 ст. 325 ГПК України унормовано, що за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може:

1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі;

2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення;

3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу (частина 4 вказаної статті).

Судовий збір, сплачений заявником за подачу заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами покладається на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з підстав відмови в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 233, 234, 235, 325 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 року у справі №910/790/18 відмовити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2018 у справі №910/790/18 залишити в силі.

3. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М. Морозов