Справа №2-93/10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

26 лютого 2010 р.                                                                                               м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя у складі:

головуючого судді: Малухіна В.В.,

при секретарі: Борисової О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя до ОСОБА_1 про зніс самочинно збудованого об’єкту, треті особи  Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, ОСОБА_2, Сімферопольська міська Рада, -

                                      В С Т А Н О В И В:

Виконавчий комітет Центральної районної ради м. Сімферополя 14.07.2009 р. звернувся до суду із вказаним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка самочинно проводить будівництво прибудови до житлового будинку №64 по вул. Бастіонної у м.Сімферополі. Вказані обставини встановлені контрольною перевіркою Інспекції Державного Архітектурно - будівельного контролю в АР Крим, на вказане самочинне будівництво винесени Припис від 23.04.2009 р., яким заборонено проводити будівельні роботи без дозволу Інспекції ДАБК та складено Протокол про адміністративне порушеня від 24.04.2009 р., але вимоги припусу не виконуються, на підставі ст.376 ЦК України позивач просить знести об»єкт самочинного будівництва.

Представник Виконавчого комітету Центральної районної ради м.Сімферополя за довіреністю ОСОБА_3 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги не визнав мотивуючи тим, що у нього є всі необхідні документи  та дозвол на будівництво.

 Третя особа ОСОБА_2К та її представник ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити.  

Представник Сімферопольської міської ради у судове засідання не з’явився, повіджомлен належним чином та в строк, про причини неявки суду не відомо.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що відповідно Припису Інспекції ДАБК в АРК від 23.04.2009 р.  встановлено, що ОСОБА_1 проводить самочинне будівництво прибудови до будинку №64 по вул. Бастіонної у м.Сімферополі (а.с. 7). Про що відносно відповідачки складено постанову про адміністративне правопорушення №1049 від 05.05.2009 р. відповідно якої, ОСОБА_1 проводить прибудову до житлового будинку №64 по вул. Бастіонної у м.Сімферополі без дозволу на виконання будівельних робіт (а.с. 8). 14.07.2009 року ОСОБА_1 видано дозвіл на виконання будівельних робіт по реконструкції житлового будинку з прибудовою по вул. Бастіонної, 64 у м. Сімферополі (а.с. 30). 04.12.2009 року ОСОБА_1 видано свідоцтво №0100000817 про відповідність збудованого об’єкта по вул. Бастіонної, 64 у м. Сімферополі проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та дані зміни внесені до технічного паспорту.

Частиною 3  ст.375 ГК України передбачено, що право власника на забудову здійснюється їм за умовою дотримання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних і інших норм і правил.

Згідно ст.22 Закону України «Про основи містобудування» забудова земельних ділянок, які виділяються для містобудівних потреб, здійснюється після отримання дозволу на виробництво будівельних робіт.

Згідно ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій» фізичні і юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві приватної власності або що знаходяться в користуванні, зобов'язані одержати від виконавських органів відповідних рад дозвіл на будівництво об'єкту містобудування.

Стаття 5 Закону України «Про основи містобудування» передбачає, що при здійсненні містобудування повинні бути забезпечені і враховані законні інтереси і вимоги власників або користувачів земельних ділянок і будівель, які оточують місце будівництва.

Згідно ч.5 ст.23 Закону України «Про планування і забудову територій» планування окремої земельної ділянки, будівництво на ньому будівель і споруд власниками або користувачами  здійснюється  з урахуванням інтересів інших власників або користувачів земельних ділянок, будівель і споруд.

Відповідно до ст.376 ГК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони побудовані або будуються на земельній ділянці, не відведеній для цієї мети, або без належного дозволу або належним чином затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна,  не набуває право власності на нього. Якщо самочинне будівництво порушує права інших осіб, майно підлягає зносу особою, що здійснила самовільне будівництво, або за його рахунок.

Відповідно до ст.ст.11, 27, 60 ЦПК України, суд  розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, оскільки на час розгляду справи відповідачкою усунуті недоліки щодо самочинного будівництва, на законних підставах отримано дозвіл на виконання робіт та прибудова введена до експлуатації.

Сплачені судові витрати належить залишити за позивачем.

На підставі ст. ст. 5, 22 Закону України «Про основи містобудування», ст.24 Закону України «Про планування і забудову територій», ст. 375, 376 ЦК України, керуючись ст. ст. 7, 8, 10, 11, 15, 27, 30, 31, 60, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Виконавчого комітету Центральної районної ради м. Сімферополя відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіці Крим  через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подачі до суду заяви про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення, та апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

   Суддя: