ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року м. Чернівці

справа № 722/1169/15-ц

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Височанська Н. К.

суддів: Владичана А.І., Перепелюк І.Б.

секретар Ковальчук Н.О.

за участю: представника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 квітня 2019 року, постановлену суддею Побережною О.Д., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про розстрочку виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 ., який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 21 лютого 2017 року, ухваленого по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання майна спільною сумісною власністю, поділ рухомого майна, визначення часток та стягнення грошової компенсації частки у спільній власності.

Посилався на те, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 21 лютого 2017 року було скасовано рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2016 року та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості Ѕ частини будівельних матеріалів, виробів та конструктивних елементів, використаних в процесі будівництва житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 в розмірі 136405,93 грн..

Проведено поділ спільного рухомого майна подружжя, виділено ОСОБА_5 у власність пральну машину моделі «BEKO» вартістю 2850 грн, двокамерний холодильник моделі «Snaige» вартістю 1900 грн та телевізор LG вартістю 807 грн, а всього майна на загальну суму 5557 грн.

Виділено ОСОБА_4 у власність із спільної сумісної власності подружжя меблеву стінку вартістю 1900 грн , люстру - 380 грн, стінку дитячу - 2375 грн, супутникову антену - 427 грн, а всього майна на загальну суму 5082 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за різницю вартості у частак в розмірі 475 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 2041,51 грн судового збору за подання позовної заяви, 3273,60 грн вартості проведення судової товарознавчої, будівельно-технічної експертизи, 1924,11 грн судового збору в дохід держави.

Вказане рішення набрало законної сили та на підставі виданого на його виконання виконавчого листа відкрито виконавче провадження.

6 лютого 2019 року відповідачем ОСОБА_4 було перераховано на рахунок Сокирянського районного відділу ДВС грошові кошти в сумі 58860 грн для зарахування на користь позивачки ОСОБА_5 .

Зазначав, що на час подання даної заяви у нього склалися обставини, що ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива фінансова ситуація пов`язана з його безробіттям, він не має постійної роботи та регулярного щомісячного доходу, у зв`язку з чим не має можливості одним платежем сплатити кошти, як грошову компенсацію на користь ОСОБА_5 у сумі 136 405 грн та витрати пов`язані з розглядом справи.

Посилаючись на вказані обставини просив суд розстрочити виконання рішення Апеляційного суду Чернівецької області 21 лютого 2017 року рівними частинами щомісячно, періодом на один рік з дня постановлення судом відповідної ухвали.

Ухвалою Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 квітня 2019 року у задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення відмовлено.

На вказану ухвалу ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу, якою розстрочити виконання рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 21 лютого 2017 року рівними частинами щомісячно, періодом на один рік з дня постановлення судом відповідної ухвали.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що ОСОБА_4 на даний час не має постійної роботи, регулярного щомісячного доходу, у зв`язку з чим не має можливості одним платежем сплатити на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію.

Судом також не враховано, що ОСОБА_4 уже сплачено 58860 грн на користь стягувача, у зв`язку з чим є безпідставним висновок суду про те, що подання даної заяви є способом ухилення від звернення стягнення на майно боржника.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_5 - ОСОБА_6 просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 ., який діє в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви про розстрочку виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що боржником не надано доказів його майнового стану, в тому числі щодо наявності в нього нерухомого майна або цінного рухомого майна, активів тощо.

З таким висновком погоджується колегія суддів виходячи з наступного.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Чернівецької області від 21 лютого 2017 року було скасовано рішення Сокирянського районного суду Чернівецької області від 17 листопада 2016 року та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_5 задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 грошову компенсацію вартості Ѕ частини будівельних матеріалів, виробів та конструктивних елементів, використаних в процесі будівництва житлового будинку, що знаходиться по АДРЕСА_1 в розмірі 136405,93 грн..

Проведено поділ спільного рухомого майна подружжя, виділено ОСОБА_5 у власність пральну машину моделі «BEKO» вартістю 2850 грн., двокамерний холодильник моделі «Snaige» вартістю 1900 грн. та телевізор LG вартістю 807 грн., а всього майна на загальну суму 5557 грн.

Виділено ОСОБА_4 у власність із спільної сумісної власності подружжя меблеву стінку вартістю 1900 грн., люстру - 380 грн., стінку дитячу - 2375 грн., супутникову антену - 427 грн., а всього майна на загальну суму 5082 грн.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію за різницю вартості у частках в розмірі 475 грн.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 2041,51 грн. судового збору за подання позовної заяви, 3273,60 грн. вартості проведення судової товарознавчої, будівельно-технічної експертизи, 1924,11 грн. судового збору в дохід держави.

Вказане рішення набрало законної сили та на підставі виданого на його виконання виконавчого листа відкрито виконавче провадження.

6 лютого 2019 року відповідачем ОСОБА_4 було перераховано на рахунок Сокирянського районного відділу ДВС грошові кошти в сумі 58860 грн. для зарахування на користь позивачки ОСОБА_5 .

Обгрунтовуючи заяву про розстрочку виконання рішення суду ОСОБА_4 посилається на те, що в нього склалися обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, а саме несприятлива ситуація пов`язана з його безробіттям.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення у цивільних позовах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Отже, зі змісту наведеної норми права вбачається, що розстрочка виконання рішення суду допускається лише у виняткових випадках за наявності обставин, що істотно утруднюють виконання судового рішення або роблять його неможливим.

Задоволення заяви про розстрочку виконання рішення є процесуальним заходом, який може застосовуватись лише у виняткових випадках, які суд визнає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключать виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім"ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись судом.

Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених вказаною статтею, ця норма не вимагає, і суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Підставою для розстрочки виконання рішення суду є конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, на підставі яких суд може прийняти рішення про надання розстрочки.

Суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для надання розстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.

Винятковими можуть бути визнані обставини, які безпосередньо пов`язані з життям людини, тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, оскільки в іншому разі порушуватимуться інтереси стягувача.

Проте, в порушення вимог даних приписів законодавства заявником не було доведено неможливості виконання рішення суду.

В матеріалах справи відсутні належні і допустимі докази на підтвердження того, що у боржника у даному випадку виникли обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Висновки суду з цього приводу відповідають матеріалам справи.

Саме по собі посилання заявника на відсутність регулярного щомісячного доходу не може бути визнано судом обставиною, що ускладнює чи робить неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до ч.5 статті 435 ЦПК України розстрочка виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Рішення Апеляційного суду Чернівецької області у даній справі ухвалено 21 лютого 2017 року, отже на день подання заяви про розстрочку виконання рішення суду, річний строк на який може бути розстрочено виконання рішення суду, що передбачений частиною 5 статті 435 ЦПК України, вже сплив.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , залишити без задоволення.

Ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області від 18 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складений липня 12 липня 2019 року.

Головуючий Н.К. Височанська

Судді: А.І.Владичан

І.Б. Перепелюк