Справа № 456/2950/17 Головуючий у 1 інстанції: Сас С.С.

Провадження № 22-ц/811/452/19 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.

Категорія:27

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2019 року Львівський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого судді Мікуш Ю.Р.

суддів: Приколоти Т.І., Савуляка Р.В.

секретар Іванова О.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження в м.Львові цивільну справу № 456/2950/17 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30 листопада 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

26.09.2017 року позивач ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулася до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 суму заборгованості за кредитним договором 53759,83 грн. та судові витрати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що між ПАТ «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитні договори № 500349424 від 5 березня 2013р. на суму 20000 грн. та № 401067249 від 21 листопада 2011р. на суму 16262.7 грн.

30.09.2014 між ПАТ "Альфа-Банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дата Майнінг Груп» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ "Дата Майнінг Груп" перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитними договорами № 500349424 від 5 березня 2013р. та № 401067249 від 21 листопада 2011р.

10.10.2016 року між ТОВ "Дата Майнінг Груп" та ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ, у відповідності до умов якого ТОВ "Дата Майнінг Груп" відступило ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" належне йому право вимоги до відповідача про повернення коштів, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить ТОВ «Дата Майнінг Групп» договорами № 500349424 від 5 березня 2013р. та № 401067249 від 21 листопада 2011р. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 10.10.2016р. позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Відповідач ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК"ЄАПБ" за кредитними договорами № 500349424 від 5 березня 2013р. в сумі 43046,65 грн. та №401067249 від 21 листопада 2011р. в сумі 10713,18 грн. Однак відповідач у добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитними договорами, а тому позивач звернувся з даним позовом до суду.

Оскаржуваним рішенням в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду оскаржило ТзОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

В апеляційній скарзі зазначає, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, а відтак ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. Звертає увагу, що заява про застосування строку позовної давності подана відповідачем у відзиві, який наданий суду з порушенням вимог 178 ЦПК України, а саме в останньому судовому засіданні та без надіслання учасникам справи. Зважаючи на викладене, вважає, що вказаний відзив взятий судом до уваги незаконно. Зазначає, що позивачу про порушення його права стало відомо після укладення Договору факторингу №2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 року між ТзОВ «Дата Майнінг Груп» та ТОВ «ФК ЄАПБ» у відповідності до умов якого позивач набув право грошової вимоги від відповідача по кредитних договорах №500349424 від 05 березня 2013 року та №401067249 від 21 листопада 2011 року, тому вважає, що строк позовної давності слід відраховувати від 10.10.2016 року. Зазначає, що згідно з п.24 Розділу 2 Загальних умов кредитування фізичних осіб в ПАТ «»Альфа Банк» сторони домовилися про те, що позовна давність за спорами, що випливають із договору, включаючи, але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, сплати неустойок (штрафів) тощо, становить 50 років. Вказане застереження до Договору є Договором про збільшення позовної давності. Крім цього, зазначає, що дата остаточного повернення кредиту є 07 березня 2016 року, отже строком у межах якого позивач має право звернутися до суду є 07 березня 2019 року. Крім цього, звертає увагу, що, навіть, якщо враховувати загальні строки позовної давності до щомісячних платежів за період з вересня 2014 по вересень 2017 року, строк позовної давності не сплив, так як позов поданий до суду у вересні 2017 року. Щодо твердження суду, що позовна давність повинна відраховуватися від закінчення строку дії картки, повідомляє, що дебетова платіжна картка надавалась відповідачу для отримання та користування кредитними коштами згідно з кредитним договором. Отже, враховувати строк дії даної картки так як і вирахуваний строк позовної давності з дня закінчення її дії невірно. Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відзиву на апеляційну скаргу не подано.

Згідно ухвали Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2019 року про призначення справи до розгляду а апеляційному суді ухвалено справу відповідно до ст.369 ЦПК України розглядати без повідомлення учасників справи. Справа призначалася судом на 14 травня 2019 року у приміщенні Львівського апеляційного суду.

Ухвалою суду від 14 травня 2019 року ухвалено розгляд справи відкласти на 11 год.30 хвилин 01 липня 2019 року про що повідомити учасників справи.

Від Генерального директора ТОВ «ФК «ЄАПБ» надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у відсутності апелянта (додано до матеріалів справи).

Відповідач по справі ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про день і час слухання справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 19.06.2019 року.

Згідно із частиною 2 ст. 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК) неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи,фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Матеріалами справи та судом встановлено, що між «Альфа-Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 401067249 від 21 листопада 2011 року на суму 16 262,7 грн. та Кредитний договір № 500349424 від 05 березня 2013 року на суму 20 000 грн.

30.09.2014 року між ПАТ «Альфа-Банк» та ТзОВ «Дата Майнінг Груп» укладено договір факторингу відповідно до умов якого до ТОВ «Дата Майнінг Груп» перейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитними договорами № 401067249 від 21 листопада 2011 року та № 500349424 від 05 березня 2013 року.

10.10.2016 року між ТОВ «Дата Майнінг Груп» та ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ у відповідності до умов якого ТОВ «Дата Майнінг Груп» відступило ТзОВ «ФК «ЄАПБ» належне йому право вимоги коштів до відповідача, що включають в себе суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими відсотками, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на яких належить ТОВ «Дата Майнінг Груп», а ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право вимоги грошових коштів від відповідача за Кредитними договорами від 21 листопада 2011 року та від 05 березня 2013 року.

Із матеріалів справи встановлено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» довідалося про порушення свого права після укладення Договору факторингу № 2016-1ДМГ/ЄАПБ від 10.10.2016 року між ТОВ «Дата Майнінг Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» від 10.10.2016 року між ТОВ «Дата Майнінг Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» у відповідності до умов якого позивач набув право грошової вимоги від відповідача по Кредитних договорах від 21 листопада 2011 року та від 05 березня 2013 року. Вважає, що саме з цього часу розпочався відлік строку позовної давності порушеного права.

Відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України (далі ЦК) позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.

У правовій позиції Верховного Суду України викладеної у постанові від 24 лютого 2016 року по справі № 6-1824 цс15зазначено , що «якщо сторони кредитного договору досягли згоди про збільшення позовної давності за всіма або окремими вимогами і така домовленість за змістом і формою відповідає вимогам статті 6 та частини першої статті 259 ЦК, то розрахунок розміру пені та штрафу слід провести за кожною вимогою в межах збільшеної позовної давності, установленої сторонами у договорі, ураховуючи періодичність платежів, визначених договором.

Відмовляючи у задоволенні позову у зв`язку із спливом строку позовної давності, суд першої інстанції виходив із загального строку позовної давності три роки, визначеної статтею 257 ЦК та вважав, що строк позовної давності слід було відраховувати з дня останнього місяця дії картки, а не закінчення строку дії договору. Відтак, відповідно до розрахунків заборгованості за Кредитним договором № 401067249 від 21.11.2011 року строк позовної давності сплив 21.11.2014 року, за Кредитним договором № 500349424 від 05.03.2013 року строк позовної давності сплив 05.03.2016 року.

Однак, судом першої інстанції не враховано, що підписуючи Договір позичальник зазначив, що відповідно до пункту 5 Кредитного договору № 500349424 від 05 березня 2013 року він попередньо ознайомлений у письмовій формі з умовами надання кредиту, в тому числі вартістю кредиту, його особливостями, перевагами та недоліками, інформацією про сукупну вартість кредиту з урахуванням реальної процентної ставки та значення абсолютного подорожчання кредиту, вартості, видів та предметів супутніх послуг, а також будь-якою іншою інформацією, надання якої вимагає чинне в Україні законодавство, в тому числі інформацією надання якої передбачене нормами Закону України «Про захист прав споживачів» та нормативними документами НБУ, які йому роз`яснені, зрозумілі, не потребують додаткового тлумачення та з якими він цілком згідний.

Відповідач підтвердив своїм підписом, що він отримав свій примірник цього Договору, що складається з першого та другого розділів та додатків до нього в день його укладення, що він в письмовій формі ознайомлений з Загальними умовами кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк», затвердженими Розпорядженням ПАТ «Альфа-Банк» № 2129 від 17 липня 2012 року, які оприлюднені на Інтернет-сторінці Банку за електронною адресою alfabank.com. ua та які йому роз`яснені, зрозумілі та з якими він згідний.

Згідно п.24 Розділу 2 Загальних умов кредитування фізичних осіб в ПАТ «Альфа-Банк» затверджених Розпорядженням ПАТ « Альф Банк № 2129 від 17 липня 2012 року, сторони домовилися про те, що позовна давність за спорами, що випливають із Договору, включаючи, але не обмежуючись, відшкодуванням збитків, сплати неустойок (штрафів), тощо, становить 50 років. Вказане застереження до Договору є договором про збільшення позовної давності.

Згідно п.1 ч.5 ст. 261 ЦК перебіг позовної давності за зобов`язаннями з визначеним строком виконання починається зі спливом строку виконання.

Оскільки Кредитний договір - це договір, який має чіткі часові рамки для виконання зобов`язання за ним, то перебіг позовної давності за Кредитним договором починається зі спливом встановленого строку повного виконання кредитних зобов`язань.

Відповідно до п.2.3 кредитного договору № 500349424 дата остаточного повернення кредиту 07.03.2016 року. Відтак, остаточна дата звернення позивача до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу з кредитним договором № 500349424 є 07.03.2019 року.

Перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу у межах строку кредитування згідно ч.5 ст. 261 ЦК починається після невиконання чи неналежного виконання позичальником обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу. Така правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 19.03.2014 року, справа № 6-20цс/14, справа № 444/9519/12 провадження № 14-10 цс 18.

За змістом ч.2 ст.1050, ч.2 ст. 1054 ЦК, якщо договором встановлений обов`язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася та сплати процентів.

Пунктом 2.6 Кредитного договору № 500349424 визначений порядок повернення кредиту, сплати процентів за його користування та інші платежі за цим Договором: платежі з повернення кредиту,сплати процентів за його користування та інші платежі за цим Договором здійснюються щомісячно рівними частинами у сумах та в термін, в порядку та на умовах, визначених цим Договором та відповідно до Графіку платежів, який є Додатком №1 до цього Договору та його невід`ємною частиною.

При умові, якщо керуватися загальним строком позовної давності три роки, визначеної статтею 257 ЦК, то строк позовної давності по щомісячних платежах за Кредитним договором № 500349424від 05 березня 2013 року за період з вересня 2014 року по вересень 2017 року не сплив, оскільки позовна заява ТОВ «ФК «ЄАПБ» подана в суд першої інстанції 26 вересня 2017 року.

Щодо заборгованості за Кредитним договором № 401067249 від 21 листопада 2011 року в сумі 10 713, 18 грн., строк позовної давності сплив з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Враховуючи вище викладене, суд вважає, що апеляційна скарга позивача ТОВ ФК «ЄАПБ» підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до статті 376 ч.1 п.3, 4 ЦПК підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно ст. 268 ч.5 ЦПК датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. 374 ч.1 п.2., 376 ч.1 п.3,4, 383, 384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 30.01.2018 року скасувати в частині відмови у стягненні з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором № 500349424 від 05 березня 2013 року в розмірі 43 046.65 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення згідно якого: стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ПІН НОМЕР_1 , паспорт серія НОМЕР_2 , виданий Стрийським МВ УМВС України у Львівській області 28.10.1997 року, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 ) в користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» ( ЄДРПОУ 35625014, місце знаходження м.Київ вул. Симона Петлюри буд.30) 43 046,65 грн. (сорок три тисячі сорок шість гривень, 65 коп.) та 4 000 (чотири тисячі) гривень судових витрат за оплату судового збору.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в порядку, визначеному статтями 389-391 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 05 липня 2019 року.

Головуючий Ю.Р.Мікуш

Судді Т.І.Приколота

Р.В.Савуляк