ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 539/157/19 Номер провадження 22-ц/814/1907/19Головуючий у 1-й інстанції Грузман Т. В. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2019 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Триголова В.М.

суддів: Дорош А.І., Лобова О.А.,

секретар: Ачкасова О.Н.

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 квітня 2019 року

у справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» подав в суд позов до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 29 листопада 2011 року відповідач з метою отримання банківських послуг звернулася до АТ КБ "ПриватБанк", у зв`язку з чим підписала заяву № б/н від 29.11.2011 року, згідно якої отримала кредит у розмірі 7800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Підписавши заяву відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між сторонами договір про надання банківських послуг. Станом на 25 грудня 2018 року виникла заборгованість по кредиту на загальну суму 17 407, 19 грн., яка складається з: 8145, 12 грн. - відсотки за користування кредитом, 7956, 97 грн. - нарахована пеня, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг, 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 805, 10 грн. - штраф (процентна складова).

У позові банк просить стягнути з відповідача на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 17 407, 19 грн. за кредитним договором №б/н від 29.11.2011 року та судові витрати.

Заочним рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 квітня 2019 року у задоволенні позову Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовлено.

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу на заочне рішення, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове про задоволення позову банку в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що cуд першої інстанції помилково зробив висновок про відсутність доказів отримання відповідачем кредиту, оскільки підписавши анкету-заяву, ОСОБА_1 приєдналася і погодилася з Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку. Отримання та використання нею кредитних коштів підтверджується наданими розрахунками, при цьому, визначений позивачем розмір заборгованості по кредиту ОСОБА_1 стороною відповідача не спростований.

Також скаржник зазначив, що кошти, що вносились відповідачкою на сплату боргу перш за все направлялись на погашення тіла кредиту, тому станом на день звернення до суду заборгованість за тілом кредиту відсутня.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відмовляючи у задоволенні позову банку, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано достовірних доказів існування боргу у ОСОБА_1 у сумі 17407,19 грн., оскільки відсутній детальний та достовірний розрахунок заборгованості із зазначенням заборгованості за кредитом (тілом кредиту), що унеможливлює вирішити питання щодо стягнення відсотків, пені та штрафів.

Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг у ПриватБанку, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку № б/н від 29.11.2011 року (а.с.10). Встановлений кредитний ліміт на картковому рахунку становив 7800 грн.

У вищевказаній заяві відповідачка підтвердила, що вона згодна, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які викладені на банківському сайті становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. Копії витягу Умов та Правил надання банківських послуг та витягу з Тарифів банку додані до позовної заяви.

Про те, що клієнт попередньо ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг, які є складовою та невід`ємною частиною договору про надання банківських послуг, повністю згоден, положення яких зобов`язується виконувати, зазначено у анкеті-заяві.

Таким чином, шляхом підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг у ПриватБанку (частина перша статті 634 ЦК України) між сторонами укладено договір про надання банківських послуг.

Як вбачається із наданих позивачем виписках по рахунку, ОСОБА_1 користувалася кредитними коштами, а також частково погашала заборгованість. Однак, відповідач свої зобов`язання по погашенню кредиту виконувала неналежним чином, не погашала повністю кредит, нараховані відсотки, внаслідок чого станом на 25.12.2018 року виникла заборгованість.

Відповідно до ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч.1 ст 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги у справі не обґрунтовано доказами, оскільки зазначене спростовується змістом розрахунків банку, з якого вбачається, що відповідач дійсно отримала та користувалася кредитними коштами, а також частково виконувала свої зобов`язання за договором.

До матеріалів справи позивачем наданий на підтвердження розміру заборгованості детальний розрахунок із зазначенням розміру відсоткової ставки, пені, сум нарахувань за кожний окремий проміжок часу, у тому числі окремо по відсотках, пені, тілу кредиту. У графі розрахунку «Сума коштів внесена клієнтом на погашення заборгованості» відображені суми, які вносились відповідачем на сплату боргу і були направлені на сплату боргу за тілом кредиту, а тому станом на дату звернення до суду заборгованість за тілом кредиту відсутня.

Враховуючи викладене, та беручи до уваги, що у відповідачки ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед позивачем, у зв`язку з неналежним виконанням покладених на неї зобов`язань за договором, колегія суддів приходить до висновку про можливість задоволення позову ПАТ КБ «ПриватБанк» та стягнення заборгованості по кредиту.

Разом з тим, цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Покладення на боржника нових додаткових обов`язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу).

Відповідно до ст. 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК).

Враховуючи вищевикладене та відповідно до ст. 549 ЦК штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов`язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне й те саме порушення. Тому у задоволенні вимог про стягнення штрафів необхідно відмовити.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог також підлягають стягненню судові витрати, пов`язані з оплатою позивачем судового збору в суді першої (1776, 93 грн.) і апеляційної інстанцій (2665, 39 грн.).

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, а заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 квітня 2019 року- скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову банку та стягнення 16 102, 09 грн. заборгованості за кредитним договором, яка складається з: 8145, 12 грн. - відсотки за кредитом, 7956, 97 грн. - - заборгованість за пенею.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів -,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" - задовольнити частково.

Заочне рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 24 квітня 2019 року- скасувати.

Позов Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість у розмірі 16 102, 09 грн. за кредитним договором №б/н від 29 листопада 2011 року, а також сплачений судовий збір 4442, 32 грн., а всього 20 544, 41 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов