Справа № 2-а-77/2010/1104
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А І Н И
24 лютого 2010 року смт.Голованівськ
Голованівський районний суд Кіровоградської області
в складі головуючого судді - Бутенко О.Ф.
при секретарі судового засідання - Сіренченко О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі про перерахування пенсії з врахуванням щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за 2009 рік
в с т а н о в и в:
Позивач звернулася до суду з зазначеною заявою і вказала , що згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вона є дитиною війни. З 01січня 2006 року по даний час їй повинна була виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. З 2008 року і по сьогоднішній день відповідач виплачує соціальну допомогу в розмірі 10% замість 30%.
Відповідно до ч.2 ст.5 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом не можуть бути обмежені або скасовані іншим правовим актом.
Конституційний суд України , розглянувши 27 листопада 2008 року справу за поданням Кабінету Міністрів України про офіційне тлумачення ч.2 ст.95 Конституції України, 2 грудня 2008 року оголосив рішення, яким заборонив Кабінету Міністрів України скорочувати соціальні гарантії і пільги громадян.
Згідно ч.2 ст.19, ч.3 ст.23, ст.58 Конституції України органи влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти в межах своїх повноважень, на підставі та у спосіб,що передбачені Конституцією України та законами України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Розмір державної соціальної допомоги дітям війни, відповідно до ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком , відповідно до ст.28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідач є юридичною особою, на яку Держава поклала обов’язок виплачувати дітям війни щомісячну державну соціальну допомогу, але навмисно постійно порушує вимоги ст.6 ЗУ«Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 березня 2009 року її позов про зобов»язання відповідача здійснити перерахунок її пенсії за період 2006-2008рр задоволено , зобов»язано УПФ України в Голованівському районі перерахувати їй пенсію за 2007 р та за травень-вересень 2008 р включно
Згідно ч.1 ст.54 ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» 30% щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни від прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, в 2009 році складали 149 грн. 40 коп.
В 2009 році позивач щомісячно отримувала державну соціальну допомогу в розмірі 10%, що складало 49грн. 80 коп.. Невиплачена щомісячна державна допомога дітям війни складе 20%, в грошовому визначенні за рік складає – 1195 грн.20 коп. (149, 40-49, 8 х 12).
Відповідно ст.99 КАС України звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод, інтересів для особи встановлено річний строк, який обчислюється з дня ,коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод, інтересів.
Про те , що Кіровоградський окружний адміністративний суд задовольнив її позов про стягнення державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 р частково і зобов»язав Управління пенсійного Фонду України в Голованівському районі перерахувати її пенсію по 30 вересня 2008 року позивачу стало відомо після 10 грудня 2009 року , коли окружний суд надіслав їй виконавчий лист , тобто пройшов строк менший за рік .
Виходячи з викладеного, позивач вважає, що відповідач порушив її конституційні права, передбачені ст.ст. 22, 46, 58 Конституції України.
Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Не доплачуючи їй в жовтні-грудні 2008 року та в 2009 році щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни в розмірі 20% відповідач діяв неправомірно, порушив її конституційні права і вимоги ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».
ЗУ «Про державний бюджет України на 2009 рік» дію ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» на 2009 рік не зупиняв.
Просить визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати відповідача провести перерахунок її пенсії з врахуванням щомісячної державної соціальної допомоги за період жовтня-грудня 2008 року та за 2009 рік як дитині війни .
Зобов’язати відповідача виплатити їй борг по щомісячній державній соціальній допомозі в сумі 298 грн 80 коп за жовтень-грудень 2008 року та в сумі 1195 грн за 2009 рік.
Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області надало суду заперечення на адміністративний позов в якому , посилаючись на Положення про Пенсійний Фонд України , зазначає , що Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо через територіальні управління і кошти Пенсійного Фонду використовуються виключно за призначенням .
Пенсійний Фонд України в Голованівському районі є виконавчим органом, який діє на підставі законодавчих актів та нормативних документів і в зв’язку з тим , що механізм реалізації положень ст.. 6 Закону України № 2195 відсутній , визнання дій управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області з невиплати доплати до пенсії неправомірними є безпідставним .
Ст. 19 Конституції України передбачає , що правовий порядок в Україні ґрунтується на принципах , згідно яких ніхто не може бути вимушений робити те , що не передбачено законодавством.
Просить в задоволенні позову відмовити .
Позивач , належним чином повідомлена про час , місце і дату попереднього розгляду справи , на попередній розгляд справи не з»явилася, надала суду заяву , в якій зазначила , що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить справу слухати в її відсутність в письмовому провадженні.
Представник відповідача- Управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області ОСОБА_2 під час попереднього розгляду справи позов не визнав з підстав , зазначених в запереченні,просить в поновленні пропущеного строку звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів позивачу відмовити, справу слухати в його відсутність в письмовому провадженні, позовну заяву залишити без задоволення.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 122 КАС України суд в зв’язку з клопотаннями осіб , які беруть участь у справі ,здійснює розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.
Приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визначено, що дитина війни, це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення Другої світової війни (2 вересня 1945 року) було менше 18 років.
В ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18.11.2004 року (зі змінами), зазначено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком
Позивач – ОСОБА_1, 24 .01. ІНФОРМАЦІЯ_1, відноситься до соціальної категорії - «Дитина війни», перебуває на обліку в УПФ України в Голованівському районі Кіровоградської області , має право на пільги, встановлені законодавством України для дітей війни, що підтверджується копіями документів, які знаходяться в матеріалах адміністративної справи: паспортом серії ЕА № 238155 (а/с- 6,7), посвідченням № 341784 серії АА(а/с-7) з відміткою «дитина війни», тобто на неї розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії , передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни» .
Згідно ст. 72 КАС України дана обставина доказування не потребує як така, що визнається сторонами , суд не має сумнівів щодо достовірності цієї обставини та добровільності її визнання .
Ст. 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визначено , що фінансове забезпечення соціальних гарантій , передбачених цим Законом , здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету .
Відповідно до ч. 2 ст. 19 , ч. 2 ст. 95 Конституції України та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади , органи місцевого самоврядування , їхні посадові чи службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб , що передбачені Конституцією та законами України, виключно законом про Державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби , розмір і цільове спрямування цих видатків .
П.п. 3, 4 ст. 22, 23 Бюджетного кодексу України встановлено , що Управління Пенсійного Фонду , як головний розпорядник коштів місцевого бюджету , отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у Законі про Державний бюджет України чи рішення про місцевий бюджет і може здійснювати з бюджету будь-які бюджетні зобов’язання та платежі лише за наявності відповідного бюджетного призначення .
Згідно з п. 41 розділу II Закону України ?ро Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законоданчих актiв України” вiд 28.12.2007, який набрав чинності з 01.01.2008 року, ч. 1 ст. 6 Закону України ?ро соцiальний захист дiтей вiйни”, викладена в новiй редакції , визначено, що дiтям вiйни (крiм тих, на яких поширюється дiя Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантiї їх соцiального захисту”) до пенсiї або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соцiальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ч.4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 р № 3551-Х11 визначено , що учасникам війни пенсії підвищуються на 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.
Розмір мінімальної пенсії за віком встановлено ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058-У1 від 09.07.2003 року, відповідно до якого за наявності достатнього страхового стажу мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність.
22 травня 2008 року Конституційним Судом України прийнято рішення №10-рп/2008, згідно якого положення п. 36-100 роздiлу II Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рiк та про внесення змiн до деяких законодавчих актів України” визнані неконституційними, дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» відновлено.
Тобто , з 22 травня 2008 року відновлено право позивача на нарахування їй підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком.
Підлягають задоволенню вимоги позивача щодо зобов»язання відповідача в 2009 р нараховувати та виплачувати їй соціальну допомогу – підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 % мінімальної пенсі за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дію якої відновлено рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р .
Згідно ст. 71 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат , які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати , в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат , вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати . Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги , що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» .
Судом встановлено , що відповідач в жовтні –грудні 2008 року та в 2009 році виплачував позивачу підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 10% мінімальної пенсії за віком , тобто діяв неправомірно.
Таким чином , Управлінню Пенсійного фонду України в Голованівському районі належить здійснити перерахунок пенсії позивача за жовтень –грудень 2008 року за 2009 рік , виплатити їй підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком з урахуванням 10% доплати ,які були виплачені їй в цей період.
У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішенні Конституційного Суду України № 26-рп/2008 від 27.11.2008 р зазначено, що зi змiсту частини другої статті 95 Конституцiї України, якою встановлюється, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-якi видатки держави на загальносуспiльнi потреби, розмiр i цiльове спрямування цих видаткiв, випливає, що вони не можуть визначатися iншими нормативно-правовими актами. Самі ж загальносуспільні потреби, до яких належить і забезпечення права на соціальний захист громадян України, проголошений у статтi 46 Конституцiї України, передбачаються у державних програмах, законах, інших нормативно-правових актах. Визначення вiдповiдних бюджетних видаткiв у Законi про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування, не нижчого вiд прожиткового мiнiмуму, визначеного законом.
Таким чином, встановлена частиною третьою статті 46 Конституції України мінімальна соціальна гарантія для визначення пенсії та інших видів соціальних виплат, що є єдиним джерелом існування, - прожитковий мінімум, який встановлюється законом, не може бути зменшений а ні законом, а ні підзаконним нормативно-правовим актом.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди України при розгляді справ, застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду - як джерело права.
В ст.1 Протоколу №1 до вказаної Конвенції зазначено , що кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Борги розглядаються у сенсі поняття «власності», яке міститься у ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Конвенції і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежить від формальної класифікації у національному законодавстві, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права» і, таким чином, як власність.
Європейський Суд з прав людини при розгляді справи «Кечко проти України» (заява №63134\00) зауважив, що в межах свободи дій держави визначати які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, припиняти чи закінчити виплату таких надбавок , вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення суду). У зв'язку з чим Європейський суд не прийняв до уваги позицію уряду України про колізію двох нормативних актів - Закону України, відповідно до якого встановлені надбавки з бюджету і який є діючим, та Закону України «Про державний бюджет» на відповідний рік, де положення останнього Закону, на думку уряду України, превалювали як lex specialis. Європейський суд не прийняв аргумент уряду України щодо бюджетних асигнувань, постільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає, а тому суд не приймає до уваги посилання відповідачів на ч.3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачу конституційної гарантії та права на отримання підвищення до пенсії у розмiрi 30% мiнiмальної пенсiї за віком, як дитині війни.
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом 12 .01.2010 року і вказала , що Кіровоградський окружний адміністративний суд задовольнив її позов про стягнення державної соціальної допомоги дітям війни за 2006-2008 р частково і зобов»язав Управління пенсійного Фонду України в Голованівському районі перерахувати її пенсію по 30 вересня 2008 року, позивачу про це стало відомо після 10 грудня 2009 року , коли окружний суд надіслав їй виконавчий лист , тобто пройшов строк менший за рік .
На попередньому розгляді відповідач зазначив , що ОСОБА_1 звернулася до суду з пропуском річного строку , строк пропущено позивачем без поважних причин , тому просить в поновленні строку звернення до суду відмовити , позов залишити без задоволення .
Згідно приписів ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав , свобод чи інтересів .
Відповідно до ст. 100 КАС України пропуск строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Частиною 1 ст. 71 КАС України встановлено , що кожна сторона повинна довести ті обставини , на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення .
ОСОБА_1 до позовної заяви додала копію виконавчого листа № 2-а-3632/08/1170 , виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом, в якому зазначено , що рішення по справі ОСОБА_1 прийняте 30.03.2009 року , набрало законної сили 09.11.2009 р , а виконавчий лист видано 10.12.2009 року . Крім того, до позову додано конверти рекомендованого листа з повідомленням , на поштовому штемпелі якого вказана дата 10.12.2009 року , тобто з того часу , коли позивач дізналася , що за жовтень , листопад та грудень 2008 року соціальну допомогу на її користь не стягнуто пройшов час , менший за рік , тобто строк звернення до суду вона не пропустила , звернулася до суду в межах річного строку. Відповідач її доводи не спростував.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
На підставі ч.2 ст. 11 КАС України для повного захисту прав свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії позивача з урахуванням підвищення мінімальної пенсії за віком в листопаді – грудні 2009 р до 573 грн , 30% соціальних виплат складатиме 171 грн 90 коп з 01 листопада 2009 року по 31.12.2009 рік включно.
Виходячи з вище викладеного, позовні вимоги позивача про зобов’язання Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області нарахувати та виплатити недоплачене їй підвищення до пенсії підлягають повному задоволенню, а саме в частині зобов’язання відповідача нарахувати і виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України ?ро соціальний захист дітей війни”, у розмiрi 30% мінімальної пенсії за віком виходячи з розрахунку прожиткового мінімуму для осіб, якi втратили працездатність, визначеного Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно з урахуванням різниці., яка була виплачена позивачу за даний період.
За жовтень –грудень 2008 року позивачу виплачене підвищення до пенсії в розмірі 10% - по 49,80 грн щомісячно , тобто в сумі 149,40 грн .
При мінімальній пенсії за віком в жовтні –грудні 2008 року в сумі 498 грн підвищення до пенсії в жовтні - грудні 2008 року складало по 149 грн 40 коп щомісячно. Таким чином, за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року позивачу слід нарахувати та виплатити підвищення до пенсії в сумі 298 грн 80 коп .
При мінімальній пенсії за віком в січні -жовтні 2009 році в сумі 498 грн 30% підвищення до пенсії в січні –жовтні 2009 року складає 149 грн40 коп щомісячно, при мінімальній пенсії за віком в листопаді -грудні 2009 р в сумі 573 грн , підвищення до пенсії складає 171 грн 90 коп щомісячно ,
Згідно довідки управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі позивачу ОСОБА_1.. за період січня –грудня 2009 року виплачене підвищення до пенсії в сумі 597 грн 60 коп , тобто позивачу за січень –грудень 2009 року слід дорахувати підвищення до пенсії в сумі 1240 грн 20 коп .
Тобто ОСОБА_1 за період з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2009 року слід дорахувати підвищення до пенсії в сумі (248,80 +996,00 + 122,10Х2)=1489 грн.
Рішеннями Конституційного Суду України № 6-рп/2007, №10-рп/2008, № 26-рп/2008 встановлено недопустимість обмеження загальносуспiльних потреб, порушення прав людини i громадянина, встановлених Конституцiєю України, зокрема щодо забезпечення рiвня життя для осiб, якi отримують пенсiї, iншi види соцiальних виплат та допомоги, що є основним джерелом iснування.
Порушення прав позивача , за захистом яких вона звернувся до суду, тривало з 01.10.2008 року по 31.12.2009 року .
Ч. 2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи проти позову, не надав належних доказів та не довів суду правомірність невиплати позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни в розмірі 30% за жовтень-грудень 2008 року та за 2009 рік .
Згідно ч.ч.3 та 4 ст. 8 КАС України звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується , забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти , неясності , суперечливості чи відсутності законодавства , яке регулює спірні правовідносини.
Таким чином, доводи відповідача в частині неврегульованості на законодавчому рівні порядку здійснення доплат особам , які мають статус дітей війни не може бути підставою для не здійснення таких виплат або відмови в задоволенні позову .
Відповідно до п.1, п.3 , п. 15 положення про Пенсійний Фонд України , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261 Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади , діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики , одним з основних завдань якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій , допомоги на поховання , інших виплат , які згідно із законодавством здійснюється за рахунок коштів Пенсійного Фонду України та інших джерел , визначених законодавством . Пенсійний Фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворенні в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим , областях , м. Києві та Севастополі, управління в районах , містах і районах у містах.
Відповідно до ст.. 44 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» пенсія призначається та перераховується відповідним територіальним органом Пенсійного Фонду України.
Позивачем пред’явлено позовні вимоги до управління Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області .
Судом встановлено , що позивач перебуває на обліку як пенсіонер та особа, що має статус «Дитина війни» в управлінні Пенсійного Фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області .
Таким чином, обов’язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача , передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на УПФУ в Голованівському районі Кіровоградської області , за місцем проживання позивача.
Керуючись ст.ст. 11,19, 22, 46, 95, 152 Конституції України, ст. ст. 6, 7, 71, ч. 2, 3 ст. 99, 122, 158-163 , 167 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з 01жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01січня 2009 року по 31 грудня 2009 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком – неправомірною
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голованівському районі Кіровоградської області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком, передбаченим ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та провести відповідні виплати за період з 01жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року та з 01січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно з урахуванням різниці, яка була виплачена позивачу в цей період .
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Голованівський районний суд протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження .
Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10( десяти ) днів з дня проголошення постанови .
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження , але апеляційна скарга не була подана у строк , постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку .
У разі подання апеляційної скарги постанова суду , якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи .
СУДДЯ: