Постанова

Іменем України

26 червня 2019 року

м. Київ

справа № 546/679/15-ц

провадження № 61-8392св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С.,

Погрібного С. О., Усика Г. І.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс»,

третя особа: Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2016 року у складі колегії суддів: Пилипчук Л. І., Карнауха П. М., Кривчун Т. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У липні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» (далі - ТОВ «Агротехсервіс»), третя особа: Публічне акціонерне товариство «Полтаваобленерго» (далі - ТОВ «Полтаваобленерго»), про захист прав споживачів та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що 12 червня 2015 року відповідач відключив від електропостачання належну їм квартиру АДРЕСА_1 , в якій вони постійно проживають. Зазначеними незаконними діями відповідач заподіяв їм моральну шкоду, оскільки вони були позбавлені можливості користуватися побутовою технікою, змінився їх спосіб життя.

Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , із урахуванням уточнених вимог,просили стягнути на свою користь по 5 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 07 червня 2016року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ТОВ «Агротехсервіс» не є суб`єктом електроенергетики та не надає послуг із електропостачання, тому відносини між ними та позивачами не підпадають під дію Закону України «Про захист прав споживачів». Крім того, позивачами не надано суду доказів того, що саме дії відповідача завдали моральної шкоди та не обґрунтовано розмір відшкодування, тому відсутні підстави для стягнення відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову. Стягнуто з ТОВ «Агротехсервіс» на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у відшкодування моральної шкоди по 250,00 грн кожному. У задоволенні іншої частин позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що дії ТОВ «Агротехсервіс», як власника житла, з відключення електропостачання квартири, наймачами якої є позивачі, є неправомірними та призвели до порушення прав останніх на належні умови користування жилим приміщенням та завдали моральної шкоди.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг, позиції інших учасників

У вересні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2016 року, в якій просять змінити рішення суду апеляційної інстанції та стягнути на їхню користь по 5 000,00 грн у відшкодування моральної шкоди, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказують на те, що вони не мали можливості користуватися електроенергією 6,5 місяців. Відключення їх від електроенергії є помстою ТОВ «Агротехсервіс» за те, що вони довели в суді факт незаконного набуття у власність на трьох житлових будинків.

Також у вересні 2016 року ТОВ «Агротехсервіс» подало до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу на рішення Апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2016 року, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Вказує на те, що у квартирі АДРЕСА_1 проживають позивачі без його згоди. Враховуючи, що у позивачів відсутній договір на отримання послуг електропостачання, який би відповідав вимогам чинного законодавства, їх не можна вважати споживачами послуг, ані в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів», ані в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

У жовтні 2016 року на адресу суду від ТОВ «Агротехсервіс» надійшли заперечення на касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , згідно з якими вина ТОВ «Агротехсервіс» у порушенні Закону України «Про захист прав споживачів», умисного відключення будинку, де проживають позивачі від мережі електропостачання ПАТ «Полтаваобленерго», не доведена, письмові докази до суду не надані. ОСОБА_1 у 2015 році, незважаючи на відсутність укладеного договору оренди квартири з ТОВ «Агротехсервіс», неодноразово оплачував на користь підприємства грошові кошти за оренду житла, тобто визнавав право власності ТОВ «Агротехсервіс».

У грудні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до суду заперечення на касаційну скаргу ТОВ «Агротехсервіс», згідно з якими дії відповідача щодо відключення від електроенергії є незаконними.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 листопада 2016 року відкрито касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ТОВ «Агротехсервіс» та надано строк для подання заперечень на касаційну скаргу.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 лютого 2017 року справу за касаційною скаргою ТОВ «Агротехсервіс» призначено до судового розгляду.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», за яким судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд (стаття 388 ЦПК України).

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року зазначену справу передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2019 року справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 призначено до судового розгляду.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Позиція Верховного Суду

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Рішення суду апеляційної інстанції відповідає вимогам ЦПК України щодо законності та обґрунтованості.

Судом установлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_2 .

Будинок, у якому проживають позивачі, належить ТОВ «Агротехсервіс» на праві приватної власності. Електромережа цього будинку підключена до мережі електропостачання ТОВ «Агротехсервіс», яка в свою чергу підключена через лічильник, що належить останньому, до мереж ПАТ «Полтаваобленерго», щоне заперечує відповідач.

Листом від 03 червня 2015 року № 122 ТОВ «Агротехсервіс»звернулося до ПАТ «Полтаваобленерго» з проханням укласти договори на постачання електроенергії з орендарями квартир у будинках АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 за пред`явленням ними відповідних договорів.

Листом від 11 червня 2015 року № 130 ТОВ «Агротехсервіс» направило на адресу Решетилівської філії ПАТ «Полтаваобленерго» документи, необхідні для укладення договорів з орендарями та повідомило про відсутність договорів оренди житла щодо квартири АДРЕСА_2 .

12 червня 2015 року відповідач здійснив відключення електропостачання до квартири позивачів, що підтверджується запереченнями ТОВ «Агротехсервіс» на позовну заяву від 28 липня 2015 року.

Нормативно-правове обґрунтування

Згідно з вимогами статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується в грошовій або іншій матеріальній формі за рішенням суду незалежно від відшкодування майнової шкоди.

Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.

Під моральною шкодою необхідно розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв`язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).

При визначенні розміру моральної шкоди суд відповідно до роз`яснень, викладених у вищевказаній постанові Пленуму Верховного Суду України, має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу» (2201), «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права являється адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Відповідно до положень статей 1166 та 1167 ЦК України для покладення відповідальності на заподіювача майнової та моральної шкоди, зокрема в результаті бездіяльності заподіювача, необхідна сукупність таких обов`язкових умов: наявність шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою заподіювача і шкодою, вина в заподіянні шкоди.

Таким чином, деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Отже, з урахуванням положень статті 1167 ЦК Українита принципу змагальності цивільного процесу (статті 10, 60 ЦПК України 2004 року) на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачам.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Задовольняючи частково позов про стягнення на користь позивачів у відшкодування моральної шкоди по 250,00 грн, суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив із того, що неправомірними діями ТОВ «Агротехсервіс»позивачам завдано моральну шкоду та правильно визначив її розмір, виходячи із засад розумності, справедливості, та з урахуванням тривалості порушення.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що суд апеляційної інстанції при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди не взяв до уваги жодного аргументу завдання позивачам моральної шкоди, є безпідставними, оскільки судом при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди надано належну правову оцінку доказам, наявним у матеріалах справи, враховано характер та обсяг страждань, яких зазнали позивачі.

Посилання касаційної скарги позивачів на те, що висновки судів не мотивовані, також є безпідставними, оскільки на всі доводи і аргументи заявників надано відповіді, а незгода з такими мотивами не є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Доводи ТОВ «Агротехсервіс» про те, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню Закон України «Про захист прав споживачів», є безпідставними, оскільки суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу та ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 компенсації моральної шкоди, завданої неправомірними діями відповідача, що полягають у незаконному відключенні їхньої квартири від постачання електроенергії, застосував загальні положення про відшкодування шкоди на підставі аксіоми цивільного судочинства jura novit curia - «суд знає закон», оскільки вимоги позивачів про стягнення відшкодування моральної шкоди саме на підставі Закону України «Про захист прав споживачів» не є перешкодою для застосування судом належної норми права, виходячи із характеру правовідносин, що склалися між сторонами.

Інші доводи касаційних скарг зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявників із висновками суду апеляційної інстанцій щодо встановлених обставин справи. Однак згідно з частиною першою статті 400 ЦПК Українипід час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Розглядаючи зазначений позов, суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку згідно зі статтями 57-60, 212 ЦПК України 2004 року, правильно встановив обставини справи, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Наведені в касаційних скаргах доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, про що зазначають у касаційних скаргах заявники.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехсервіс» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Апеляційного суду Полтавської області від 26 липня 2016року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

Г. І. Усик