Постанова

Іменем України

11 липня 2019 року

м. Київ

справа № 682/528/17

провадження № 61-27956св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» на постанову апеляційного суду Хмельницької області від 22 березня 2018 року в складі колегії суддів: Костенка А. М., Корніюк А. П., Ярмолюка О. І.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2017 року ОСОБА_1 звернулося до суду з позовом до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») ОСОБА_2. про визнання незаконним звільнення, поновлення на роботі.

Позовна заява мотивована тим, що з 2002 року ОСОБА_1 працювала у ПАТ КБ «ПриватБанк» на посаді старшого касира - операціоніста. У 2014 році її було незаконно звільнено із займаної посади, що підтверджується рішенням Славутського міськрайонного суду від 26 лютого 2015 року, та яке набрало законної сили.

На підставі рішення суду відповідачем було видано розпорядження від 26 серпня 2015 року «Про скасування звільнення ОСОБА_1 », відмінено дію наказу від 04 грудня 2014 року та поновлено позивача за попереднім місцем роботи. У подальшому на виконання рішення суду від 19 квітня 2016 року відповідачем було внесено зміни від 18 листопада 2016 року відповідно до яких позивача було поновлено на попередній посаді старшого касира - операціоніста Славутського відділення Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк» із яким ОСОБА_1 була ознайомлена та претензій не мала.

Після поновлення на роботі фактично виконувала обов`язки касира. Наказом відповідача від 07 лютого 2017 року ОСОБА_1 звільнено з займаної посади у зв`язку із скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Своє звільнення позивач вважає незаконним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, зокрема посади, які їй були запропоновані знаходилися за межами м. Славута, у переведенні на посаду касира відмовлено, не було враховано норми КЗпП України щодо переваги у залишенні на роботі, як працівника із тривалим безперервним стажем роботи у ПАТ КБ «ПриватБанк». Крім того, у день звільнення відповідачем в порушення статті 47 КЗпП України, трудову книжку позивач не отримала.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 грудня 2017 року у задоволенні позову відмовлено.

Суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_4 не надано згоду на переведення на будь-яку із запропонованих посад згідно зазначеного переліку вакансій, переведення позивача на іншу посаду Славутського відділення Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк» не проводилось у зв`язку з повним забезпеченням штату відділення, тому відповідачем правомірно застосовано норми статті 40 КЗпП України та, після спливу двох місяців з дня ознайомлення із наказом, ОСОБА_4 було звільнено з посади старшого касира - операціоніста згідно наказу від 07 лютого 2017 року № Э.28.0.0.0/1-6573790.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 22 березня 2018 року рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 13 грудня 2017 року скасовано, позов задоволено.

Скасовано наказ керівника напрямку трудових ресурсів ПАТ КБ «ПриватБанк» від 07 лютого 2017 року № 24 Э.28.0.0.0/1-6573790 про звільнення ОСОБА_1 з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого касира - операціоніста Славутського відділення Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк».

Вирішено питання про судові витрати.

Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов виходив із того, що оскаржений наказ прийнятий особою, яка не уповноважена власником на розірвання трудових договорів з працівниками банку, а тому даний наказ не відповідає нормам чинного законодавства.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 09 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі № 628/528/17 та витребувано її з Ізяславського районного суду Хмельницької області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 червня 2019 року справу № 628/528/17 призначено судді-доповідачеві ОСОБА_5 .

Узагальнені доводи касаційної скарги

У травні 2017 року ПАТ КБ «ПриватБанк» подало касаційну скаргу до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просило скасувати оскаржене рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_6 є працівником ПАТ КБ «ПриватБанк» та займає посаду керівника напряму трудових ресурсів та виконує повноваження, пов`язані із кадровими питаннями, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що тимчасове покладення повноважень Головою Правління на заступників повноважень Голови Правління та керівників структурних підрозділів було обумовлено перебуванням Голови Правління у щорічній відпустці та здійснено відповідно до положень статуту банку, а тому наказ про звільнення було затверджено уповноваженою на те особою.

Узагальнені доводи особи, яка подала заперечення на касаційну скаргу

У вересні 2018 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, у якому просила касаційну скаргу відхилити, а оскаржене рішення апеляційного суду залишити без змін. Указувала, що відповідно до пункту 10.14 статуту банку Голова Правління не має права передавати іншим членам Правління та працівникам банку, зокрема, право наймати та звільняти працівників банку.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що наказом від 25 квітня 2002 року ОСОБА_1 прийнята на посаду касира Славутського відділення Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк».

Згідно наказу від 19 червня 2013 року позивача було переведено на посаду старшого касира-операціоніста Славутського відділення Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк».

Наказом відповідача від 04 грудня 2014 року ОСОБА_1 з 05 грудня 2014 року звільнено з роботи на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 26 лютого 2015 року, яке набрало законної сили 16 червня 2015 року, позивача поновлено на посаді старшого касира-операціоніста.

На виконання рішення суду від 26 лютого 2015 року, розпорядженням керівника напрямку трудових ресурсів ПАТ КБ «ПриватБанк» від 04 грудня 2014 року відмінено дію наказу про звільнення позивача з роботи на підставі пункту 2 статті 41 КЗпП України, однак позивач не була поновлена на роботі.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 19 квітня 2016 року за позовом ОСОБА_1 було встановлено, що позивач після рішення суду про поновлення на роботі не була поновлена на роботі відповідно до вказаного рішення суду та не була допущена до виконання посадових обов`язків старшого касира-операціоніста.

Розпорядженням відповідача від 18 листопада 2016 року внесено зміни до розпорядження від 26 серпня 2015 року, відповідно до якого поновлено ОСОБА_1 на попередній посаді старшого касира-операціоніста Славутського відділення Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк».

Наказом керівника напрямку трудових ресурсів ПАТ КБ «ПриватБанк» від 05 грудня 2016 року в зв`язку з відновленням ОСОБА_1 на підставі рішення суду посада старшого касира-операціоніста введена до штатного розпису Славутського відділення Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк».

Станом на дату видання цього наказу на посаді старшого касира-операціоніста працює одна особа - ОСОБА_1 У зв`язку з відсутністю виробничої необхідності посади старшого касира-операціоніста даним наказом внесено зміни в штатний розклад Славутського відділення Хмельницької філії ПАТ КБ «ПриватБанк» та з 06 лютого 2017 року виключено з штатного розкладу посаду старшого касира-операціоніста.

У цей же день ОСОБА_1 була ознайомлена з даним наказом та попереджена про звільнення з роботи у зв`язку зі скорочення штату, їй було запропоновано перелік вакансій в інших відділеннях ПАТ КБ «ПриватБанк» в різних населених пунктах України для її працевлаштування, однак позивач відмовилась отримувати перелік вакантних посад та надалі відмовилась від переведення на вакантні посади в інші населенні пункти України.

Наказом керівника напрямку трудових ресурсів ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_6 від 07 лютого 2017 року № 24 Є.28.0.0.0/1-6573790 ОСОБА_1 звільнено з роботи за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку зі скороченням штату працівників.

08 лютого 2017 року відповідач направив позивачу повідомлення про необхідність прибуття в установу для отримання трудової книжки.

20 лютого 2017 року ОСОБА_1 подала заяву до відповідача про направлення трудової книжки на її адресу поштою, що в цей же день відповідачем і було зроблено.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників. Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 частини першої цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У відповідності до частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що у відповідача дійсно мали місце зміни в організації виробництва і праці, про майбутнє вивільнення ОСОБА_1 була попереджена за два місяці, адміністрація банку не мала можливості перевести ОСОБА_1 на іншу роботу в Славутському відділенні через відсутність вакантних посад, які б відповідали професії та спеціальності позивача, інші посади у відділенні не скорочувались, а тому відсутні підстави для застосування правила переважного права на залишення на роботі при звільненні за скороченням штату.

Проте пунктом 10.14 статуту ПАТ КБ «Приватбанк» (нова редакція, затверджена наказом Міністерства фінансів України, рішенням єдиного акціонера від 10 січня 2017 року № 2) передбачено, що Голова Правління не має права передавати іншим членам Правління та працівникам банку повноваження та право наймати та звільняти працівників Банку.

Наказом Голови Правління від 03 лютого 2017 року в зв`язку з його вибуттям у відпустку з 06 по 13 лютого 2017 року він делегував керівнику напрямку трудових ресурсів ОСОБА_6 право видавати накази з кадрових питань, а трьом заступникам інші повноваження, які розділив між ними.

Установивши, що право звільняти працівників банку належить виключно до компетенції Голови Правління банку, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що Голова Правління банку не мав права на час своєї відпустки делегувати працівнику банку - керівнику напрямку трудових ресурсів ОСОБА_6 право звільняти працівників банку, а ОСОБА_6 відповідно, видавати наказ про звільнення позивача з роботи.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З огляду на вищевказане, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення апеляційного суду - без змін, оскільки суд правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушив норми процесуального права.

Доводи касаційної скарги спростовуються встановленими судом обставинами справи і по суті зводяться до незгоди з висновками суду стосовно установлення цих обставин, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту "в" пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Постанову апеляційного суду Хмельницької області від 22 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: С. Ю. Бурлаков

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко