Справа №2о-23/09р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМУКРАЇНИ

10 лютого 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Кухтея Р.В.

при секретарі Каліщук Л.Г.

з участю заявника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення. Покликається на те, що в травні 1944 року його з матір'ю та односельчанами німецьке гестапо евакуювало їх з прифронтової зони села Зубильне в місто Володимир-Волинський та два тижні примусово тримали в концтаборі. Заявнику на той час було 14 років. Заявник звернувся у Головне управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи при Волинській обласній державній адміністрації з метою одержання статусу жертви нацистських переслідувань та отримання відповідного посвідчення. 16 червня 2008 року з Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи при Волинській обласній державній адміністрації було надіслано лист, в якому було відмовлено, мотивуючи відсутністю документів про період перебування в місцях примусового тримання. Просить суд встановити факт перебування впродовж двох тижднів травня 1944 року в концтаборі міста Володимир-Волинського.

Заявник та його представник в судовому засіданні свої вимоги підтримали з підстав наведених у заяві.

Представник заінтересованої особи - Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Волинської обласної державної адміністрації в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що підтверджується розпискою на попередньому судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 254 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту що має юридичне значення.

В судовому засіданні встановлено, що в травні 1944 року заявника з матір'ю та односельчанами було евакуйоване німецьким гестапо з прифронтової зони села Зубильне в місто Володимир-Волинський, де два тиждні їх примусово тримали в концтаборі. Заявнику на той час було 14 років.

Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про жертви нацистських переслідувань» держава забезпечує соціальний захист жертв нацистських переслідувань та їх громадських організацій шляхом надання пільг колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 16 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни.

26 травня 2008 року заявник звернувся у Головне управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи при Волинській обласній державній адміністрації з метою одержання статусу жертви нацистських переслідувань та отримання відповідного посвідчення.

16 червня 2008 року з Головного управління праці, соціальних питань та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи при Волинській обласній державній адміністрації було надіслано лист, в якому було відмовлено, мотивуючи відсутністю документів про період перебування в місцях примусового тримання. Просить суд встановити факт перебування впродовж двох тижднів травня 1944 року в концтаборі міста Володимир-Волинського (а.с.4).

В судовому засідання свідок ОСОБА_2 пояснив, що дійсно в травні 1944 року заявник з матір'ю та односельчанами був евакуйований німецьким гестапо з прифронтової зони села Зубильне до міста Володимир-Волинського, де їх примусово утримували в концтаборі.

Покази свідка ОСОБА_3 суд не бере до уваги, оскільки, йому відомий факт зі слів своєї матері.

Таким чином, аналізуючи матеріали справи, дослідивши письмові докази по справі в їх сукупності суд приходить до висновку що заяву слід задовольнити та встановити факт перебування ОСОБА_1 впродовж двох тижднів в травні 1944 року в концтаборі у м.Володимир-Волинському.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 57, 60, 88, 208, 209, 215, 256-259 ЦПК України, с у д, -

вирішив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 впродовж двох тижднів в травні 1944 року в концтаборі міста Володимир-Волинського.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів після проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, передбаченому ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо буде подана заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. Якщо буде подана апеляційна скарга, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.