Справа №2-927/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 лютого 2009 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Кухтея Р.В.

при секретарі Каліщук Л.Г.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки недійсним.

Свій позов обґрунтовує тим, що в провадженні Луцького міськрайоного суду знаходиться цивільна справа за позовом позивача ОСОБА_2 та ОСОБА_7 до відповідача ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку розміром 0, 0920 га, яку позивачі 20 березня 2000 року купили у відповідача ОСОБА_3, сплативши останньому повну її вартість згідно узгодженої між сторонами ціни. 19 листопада 2007 року до участі в справі в якості співвідповідача було залучено дружину ОСОБА_3 - ОСОБА_4, вважаючи, що в судових засіданнях був доведений факт здійснення купівлі-продажу вказаної земельної ділянки між позивачами та відповідачем, однак, враховуючи безпідставну відмову відповідача надати дозвіл на переоформлення відчуженої ним земельної ділянки, 30 квітня 2008 року представником позивача були збільшені позовні вимоги, згідно яких він просив суд визнати укладеним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 0920 га та визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_7 право спільної сумісної власності на вищевказану земельну ділянку. 11 вересня 2008 року відповідач ОСОБА_3 повідомив суд, що вищевказана земельна ділянка продана 18 серпня 2008 року ОСОБА_5 При укладенні договору ОСОБА_3, як продавець та ОСОБА_5, як покупець, були ознайомлені зі змістом ст.203 ЦК України, ст.ст.210, 211 ЗК України, про що свідчать їх підписи на договорі купівлі-продажу.

Однак, при укладенні договору продавець ОСОБА_3 фактично обманув, ввів в оману покупця ОСОБА_5, оскільки в п.4 Договору засвідчив, що він не приховав від покупця обставин, які мають істотне значення, а саме про те, що відносно даної земельної ділянки відсутні судові спори; на вказаній земельній ділянці немає самовільного будівництва; внаслідок продажу земельної ділянки не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб; земельна ділянка є вільною від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб. Так, станом на 18 серпня 2008 року, тобто на час підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_3 знав, що відносно даної земельної ділянки існує судовий спір з жовтня 2007 року в зв'язку з чим дана земельна ділянка не є вільною від майнових прав і претензій ОСОБА_2 та ОСОБА_7, а продажем земельної ділянки були порушені права та законні інтереси позивачів. Крім того, в судових засіданнях ОСОБА_3 неодноразово стверджував, що на спірній земельній ділянці є не узаконене самочинне будівництво, однак і цей факт він також приховав від покупця ОСОБА_5 Таким чином, вчиняючи правочин купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_3 навмисно ввів в оману відносно обставин, які мають істотне значення, ОСОБА_5, тим самим порушивши вимоги ст.230 ЦК України. Просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 0920 кв.м., яка знаходиться в м.Луцьку по вул. Журавлина, 80, укладений 18 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 та скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 0920 кв.м., яка знаходиться в м.Луцьку по вул. Журавлина, 80, укладений 18 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_8 підтримав позовні вимоги свого довірителя з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач та третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на стороні відповідача - ОСОБА_9 в судове засідання не з'явились по невідомим суду причинам, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у відсутності відповідачів по наявних матеріалах. Зі згоди позивачів суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши представлені по справі докази, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що на підставі рішення виконавчого комітету Луцької міської ради ОСОБА_3 був виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яка розташована по вул. Журавлиній, 80 в м. Луцьку, площею 0, 0920 га для будівництва житлового будинку та господарських споруд (а.с. 13).

Згідно довіреності від 20 березня 2000 року відповідач ОСОБА_3 уповноважив ОСОБА_2 продати земельну ділянку, яка розташована по вул. Журавлиній, 80 в м. Луцьку, розміром 0, 0920 га (а.с. 14).

Відповідно до договору купівлі-продажу від 18 серпня 2008 року відповідач ОСОБА_3 продав ОСОБА_5 земельну ділянку, площею 0, 0920 га, що розташована на вул. Журавлиній, 80 в м. Луцьку (а.с.6).

Згідно вимог ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу та іншим нормативним актам цивільного законодавства.

При укладенні договору ОСОБА_3, як продавець та ОСОБА_5, як покупець, були ознайомлені з вище перерахованими нормами чинного законодавства, про що свідчать їх підписи на договорі купівлі-продажу.

Однак, при укладенні договору продавець ОСОБА_3 фактично обманув, ввів в оману покупця ОСОБА_5, оскільки в п.4 Договору засвідчив, що він не приховав від покупця обставин, які мають істотне значення, а саме про те, що відносно даної земельної ділянки відсутні судові спори; на вказаній земельній ділянці немає самовільного будівництва; внаслідок продажу земельної ділянки не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб; земельна ділянка є вільною від будь-яких майнових прав і претензій третіх осіб (а.с.6).

Так, станом на 18 серпня 2008 року, тобто на час підписання договору купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_3 знав, що відносно даної земельної ділянки існує судовий спір з жовтня 2007 року в зв'язку з чим дана земельна ділянка не є вільною від майнових прав і претензій ОСОБА_2 та ОСОБА_7, а тому в результаті продажу земельної ділянки були порушені права та законні інтереси позивачів. Крім того, в судових засіданнях ОСОБА_3 неодноразово стверджував, що на спірній земельній ділянці є не узаконене самовільне будівництво, однак і цей факт він також приховав від покупця ОСОБА_5 Таким чином, вчиняючи правочин купівлі-продажу земельної ділянки ОСОБА_3 навмисно ввів в оману відносно обставин, які мають істотне значення, ОСОБА_5, тим самим порушивши вимоги ст.230 ЦК України.

Згідно вимог ч.1 ст.230 ЦК України, якщо одна із сторін ввела другу сторону в оману відносно обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Таким чином, аналізуючи зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.3, 10, 57, 60, 208, 209, 215, 218, 224-226 ЦПК України, ч.1 ст.203, 230 ЦК України, на підставі ст.ст.210, 211 ЗК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0, 0920 кв.м., яка знаходиться в місті Луцьку по вул. Журавлина, 80, укладений 18 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 згідно реєстру № 3551 з моменту його увчинення - посвідчення.

Скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу земельної ділянки площею, 0, 0920 кв.м., яка знаходиться в місті Луцьку по вул. Журавлина, 80, укладений 18 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_9 згідно реєстру № 3551.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення, якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження. Якщо буде подана заява про апеляційне оскарження, рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів, якщо не буде подана апеляційна скарга. Якщо буде подана апеляційна скарга, рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.