ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

11 липня 2019 року                                         м. Чернігів                              Справа № 825/3505/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                  Тихоненко О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації публічного акціонерного товариства ''Дельта Банк'' Кадирова Владислава Володимировича про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

                                                     У С Т А Н О В И В:

26.10.2015 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича та просила:

- визнати неправомірними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38) щодо визнання договору банківського вкладу № 005-24504-220115 від 22.01.2015 року нікчемним;

- визнати протиправною бездіяльність Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ 21708016) щодо не здійснення перевірки коректності реквізитів вкладника – ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 , зазначених в наданому Уповноваженою особою Переліку;

- зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Дружби Народів, 38) надати додаткову інформацію про вкладника – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ), а саме: про суму, що підлягає відшкодуванню Фондом у розмірі 7 200,00 доларів США (сім тисяч двісті доларів США), конвертовану в національній валюті;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ 21708016) прийняти та обробити додаткову інформацію про вкладника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) стосовно суми відшкодування Фондом у розмірі 7  200,00 доларів США (сім тисяч двісті доларів США), конвертовану в національній валюті;

- зобов`язати Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (01032, м. Київ, бул. Т. Шевченка, 33-Б, код ЄДРПОУ 21708016) прийняти рішення про відшкодування коштів за договором банківського рахунку вкладника - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) стосовно суми відшкодування у розмірі 7  200,00 доларів США (сім тисяч двісті доларів США), конвертовану в національній валюті.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що 22.01.2015 між нею та ПАТ «Дельта Банк» був укладений договір банківського вкладу (депозиту) № 005-24504-220115. Позивачем були виконані зобов`язання по депозитному договору в повному обсязі та внесено на відповідний рахунок Банку грошові кошти в сумі 7200,00 доларів США, що підтверджує платіжне доручення № 44743089 від 22.01.2015 на строк до 21.07.2015, проте, по закінченню вказаного строку кошти не були повернені. Після чого позивач, з метою отримання коштів, звернувся з заявою у відділення АТ «Дельта Банк». В подальшому, позивача було повідомлено про нікчемність вказаного договору, згідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та зазначено, що на її рахунку міститься лише сума 886,59 грн. ОСОБА_1 не згодна з тим, що договір банківського вкладу (депозиту) № 005-24504-220115 від 22.01.2015 визнано нікчемним та не згодна з сумою виплати в розмірі 886,59 грн., що набагато менша за суму вкладу, а отже, на думку позивача, Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича в порушення норм чинного законодавства, при формуванні переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду, хоч і було включено позивача до нього, однак невірно зазначено розрахункову суму відшкодування коштів за вкладом ОСОБА_1 за рахунок Фонду та подано даний перелік з такими відомостями до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а останній, в свою чергу, затвердив реєстр вкладників для здійснення виплат, в якому не вірно зазначена сума відшкодування коштів за вкладом позивача. Отже, зважаючи на вищевикладене, позивач просить суд задовольнити його позовні вимоги.

Представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації АТ «Дельта Банк» Кадиров В.В. подав заперечення, в яких зазначає про те, що вимоги позовної заяви вважає необґрунтованими, безпідставними та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи та нормам чинного законодавства. Крім того, зазначає, що кошти на депозитний рахунок позивача надійшли шляхом так званого «дроблення» великого депозиту іншого клієнта банку, а саме фізичної особи ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з реєстру операцій та свідчить, що ці операції не передбачали фактичного переміщення «реальних» грошових коштів та здійснювались за рахунок внутрішньобанківських проводок. Також зазначає, що Уповноважена особа діяла у відповідності до норм та в порядку, встановленому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», а саме вживалися дії щодо перевірки правочинів, укладених банком на факт їх нікчемності, за результатами якої було повідомлено позивача відповідним листом про нікчемність правочину, здійснювалося формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню, та здійснювались інші дії покладені законом на Уповноважену особу.

Крім того, зазначив, що на день розгляду даної справи не існує жодного рішення, що набрало законної сили, в частині визнання протиправності дій Уповноваженої особи щодо блокування рахунків позивача та в частині рішення про визнання спірного договору нікчемним. В наданих запереченнях, представник відповідача 2 просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 – без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.03.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.11.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.12.2015 скасовано, справу № 825/3505/15-а направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду. В даній постанові Верховного Суду зазначено, що під час нового розгляду справи суду необхідно у повній мірі дослідити всі зібрані у справі докази, надати належну правову оцінку аргументам учасників справи, всебічно і повно з`ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішенню спору по суті, і, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.   

21.05.2019 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято справу до провадження судді Тихоненко О.М. та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

На час надходження даної справи до судді Тихоненко О.М. у справі наявна заява ОСОБА_1 про часткову зміну підстав позову та зменшення розміру позовних вимог від 26.03.2019, яка направлена учасникам справи.

Згідно вказаної заяви позивач просить зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу (депозиту) № 005-24504-220115 від 22.01.2015 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США.

08.07.2019 від представника АТ «Дельта Банк» надійшов лист, в якому останній зазначив, що будь-яких додаткових пояснень, документів та клопотань він не має. Підтримує позицію зазначену у відзиві/запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

22.01.2015 між позивачем та АТ «Дельта Банк» укладено договір №     005-24504-220115 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США, за умовами якого сума вкладу складає 7200 доларів США та залучається строком з моменту зарахування вкладу на рахунок по 21.07.2015 включно під 5,5 процентів річних.

Для цілей вказаного договору банк, відкрив позивачу, як вкладнику, вкладний (депозитний) рахунок, - п. 1.6 договору та здійснив перерахування коштів.

Відповідно до п. 1.10 договору у разі закінчення строку залучення вкладу, вклад виплачується шляхом зарахування на поточний рахунок відкритий на ім`я вкладника.

Згідно з наявним у матеріалах справи платіжним дорученням №  44743089 від 22.01. 2015 ОСОБА_2 на вкладний (депозитний) рахунок позивача перерахував кошти в розмірі 7200 доларів США.

Правління Національного банку України (далі – НБУ) постановою від 30.10.2014 №  692/БТ відніс вказаний банк до категорії проблемних строком до 180 днів.

Цією постановою вирішено з дня її прийняття до кінця строку запровадити для банку обмеження, зокрема: здійснювати залучення коштів від фізичних осіб в обсязі, що не перевищує обсяг таких операцій на дату прийняття цієї постанови (у розрізі валюти), та за процентними ставками, не вищими, ніж середні по банківській системі; не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, окрім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

АТ «Дельта Банк» наказом від 03.11.2014 №  2650 з метою стабілізації діяльності банку запровадив з 04.11.2014 ряд обмежень, серед іншого: не допускати проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до 04.11.2014, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

02.03.2015 Правління НБУ ухвалило постанову №  150 про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та визнало такою, що втратила чинність, постанову Правління НБУ від 30.10.2014 №  692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних».

02.03.2015 виконавча дирекція Фонду ухвалила рішення №  51, відповідно до якого з 03.03.2015 розпочато процедуру виведення ПАТ «Дельта Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. Тимчасову адміністрацію запроваджено на 3 місяці з 03.03.2015 по 02.06.2015.

Згідно з наказом №  813, виданим тимчасовою адміністрацією АТ «Дельта Банк», у зв`язку із виявленням Комісією з перевірки правочинів (договорів) за вкладними операціями Банку нікчемних правочинів відповідно до частини третьої статті 38 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі – Закон №  4452-VІ), а саме договорів банківського вкладу (депозиту), перелік яких надано у додатку №  1 до цього наказу, застосовуються наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону №  4452-VІ та перелік яких наведено у Додатку №  1 до цього наказу.

Застосовано наслідки нікчемності договорів банківського вкладу (депозиту), що є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частиною третьою статті 38 №  4452-VІ, за якими було здійснено перерахування коштів на вклади як третіми особами, так і власниками депозитного рахунку та перелік яких наведено у додатку № 4 наказу.

Відповідно до Додатку №  1 до вищезазначеного наказу включено договір №  005-24504-220115 від 22.01.2015, укладений між позивачем та АТ «Дельта Банк».

Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015 №  664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» виконавча дирекція Фонду прийняла рішення від 02.10.2015 №  181 «Про початок процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку».

Згідно із зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації АТ «Дельта Банк», призначено Уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора Банку, визначені статтями 37, 38, 51, частинами першою та другою статті 48 Закону №  4452-VІ, провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирову Владиславу Володимировичу на два роки з 05.10.2015  по 04.10.2017 включно.

На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, що Фонд розпочне виплати вкладникам Банку за Загальним реєстром (незалежно від часу закінчення строку депозитного договору) з 08.10.2015.

На адресу позивача надійшло повідомлення від 23.09.2015 №  8821/3295 про нікчемність правочину – договору банківського вкладу (депозиту) №  005-24504-220115 від 22.01.2015.

З даних підстав, інформацію щодо вищезазначеного договору не включено до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду.

Вважаючи вказані вище дії протиправними, позивач звернулась до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Закон України від 23.02.2012 № 4452-VІ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (на момент вчинення спірних правовідносин) (далі - Закон) встановлює правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд), порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Частиною першою статті 3 Закону встановлено, що фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно вимог ч. 3 ст. 12 Закону виконавча дирекція Фонду має такі повноваження у сфері забезпечення відшкодування коштів за вкладами, зокрема: 1) визначає порядок ведення реєстру учасників Фонду; 2) визначає порядок відшкодування Фондом коштів за вкладами відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Фонду; 3) визначає порядок ведення банками бази даних про вкладників та ведення Фондом відповідної узагальненої бази даних; 4) приймає рішення про відшкодування коштів за вкладами відповідно до цього Закону та затверджує реєстри відшкодувань вкладникам у порядку та у черговості, що встановлені нормативно-правовими актами Фонду. 5) затверджує порядок визначення банків-агентів та визначає на підставі цього порядку банків-агентів; 6) приймає рішення про оплату Фондом витрат, пов`язаних із процедурою виведення неплатоспроможного банку з ринку, у межах кошторису витрат Фонду, затвердженого адміністративною радою Фонду; 7) встановлює вимоги до змісту договорів банківського вкладу, договорів банківського рахунка з питань, що стосуються функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб.

Частина перша статті 26 Закону передбачає, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

За правилами частин першої-третьої статті 27 Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Згідно із частиною п`ятою статті 27 Закону протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою осо бою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий курєр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Частина шоста статті 27 Закону визначає, що уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність”, - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу III Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 № 14 (далі - Положення), Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-6 частини четвертої статті 26 Закону, а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Визначений у Переліку залишок гарантованої суми надається з урахуванням розрахункових сум, сплачених вкладнику протягом дії тимчасової адміністрації у неплатоспроможному банку. Якщо вкладник не отримав свої вклади у межах граничного розміру суми відшкодування протягом дії тимчасової адміністрації за рахунок цільової позики Фонду, така сума відшкодування включається до Переліку. Перелік складається в алфавітному порядку за прізвищами вкладників та подається до Фонду на паперових та електронних носіях разом із супровідним листом. Інформація про вкладника в Переліку має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства. Перелік на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) засвідчується підписом уповноваженої особи Фонду та відбитком печатки банку, що ліквідується, на електронних носіях подається на СБ-дисках у сзу файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними. Файл сзу формується за структурою інформаційного рядка файла "Перелік вкладників" (додаток 9) та за правилами формування сзу файлів (додаток 10).

Відповідно до пункту 6 розділу III Положення передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Як передбачено у пунктах 2, 3 розділу IV Положення, Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях.

Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора-розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях - на СБ-дисках у сзу файлі. Дані на паперових та електронних носіях повивші бути ідентичними. Файл сзу формується за структурою інформаційного рядка файла "Загальний Реєстр / Реєстр переказів" (додаток 12) та за правилами формування сзу файлів (додаток 10).

Наведені норми законодавства вказують, що процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, включає наступні етапи: 1) складення уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складення Фондом на підставі отриманого переліку вкладників Загального Реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-ІV (далі – Цивільний кодекс України) встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною другою статті 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Частина третя цієї статті визначає, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Для застосування санкцій, передбачених статтею 228 Цивільного кодексу України, необхідним є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, (наприклад, вчинення удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків чи з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування податку на додану вартість у разі його несплати контрагентами до бюджету.)

До таких правочинів відносяться правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об`єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об`єктів цивільного права тощо.

Крім того, відповідно до п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

В матеріалах справи відсутні докази наявності вироку суду відносно даного правочину та рішення про визнання недійсним договору банківського вкладу (депозиту) від 22.01.2015 № 005-24504-220115.

Як зазначалось вище кошти в сумі 7200,00 доларів США надійшли на депозитний рахунок позивача (залучені як кошти на депозитний вклад) шляхом безготівкового перерахування коштів з поточного рахунку однієї фізичної особи резидента на рахунок позивача, як фізичної особи резидента, відкриті в одному банку ПАТ «Дельта Банк».

Таким чином, оскільки повідомлення про нікчемність правочинів є внутрішнім документом банку, який приймається особою, що здійснює повноваження органу управління банку, він не створює жодних обов`язків для третіх осіб (у тому числі й вкладників банку), тому не може порушувати будь-які права таких осіб унаслідок прийняття даного повідомлення.

Права позивача не можуть бути порушені внаслідок ухвалення внутрішнього документу банка, сфера застосування якого обмежується внутрішніми відносинами відповідного банку як юридичної особи.

Вказана позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, зокрема у постанові від 31.10.2018 уо справі № 802/351/16-а.  

Частиною першою ст. 1058 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1059 вказаного кодексу передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі.

Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

На рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім`я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок (ч. 1 ст. 1062 Цивільного кодексу України).

Частинами 1-3 ст. 1066 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором банківського рахунка банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші обмеження його права щодо розпорядження грошовими коштами, не передбачені законом, договором між банком і клієнтом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов`язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов`язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом (ч. 3 ст. 1068 кодексу).

Частиною першою статті 1071 Цивільного кодексу України встановлено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 1074 вказаного кодексу обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

З урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що договір банківського вкладу (депозиту), згідно якого банк залучив від позивача, як власника депозитний вклад в сумі 7200,00 доларів США та який поступив на рахунок позивача, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів з поточного рахунку однієї фізичної особи клієнта банку на рахунок іншої фізичної особи-клієнту банку, відкриті в одному банку, з метою залучення коштів на вклад, укладений у відповідності до вимог чинного законодавства.

Жодних правових підстав для віднесення договору банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США від 22.01.2015 № 005-24504-220115 до нікчемних правочинів не існує, оскільки даний договір не порушує публічний порядок, не спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення або пошкодження майна держави, як наслідок вказаний правочин є законним.

Тобто позивач є особою, яка набула права на гарантоване державою відшкодування коштів за вкладом за рахунок Фонду, і неподання інформації про позивача, як вкладника банку дає підстави для зобов`язання уповноваженої особи Фонду подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.

Керуючись статтями 241, 243, 244-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства ''Дельта Банк'' Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Зобов`язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, яка має право на відшкодування коштів за вкладом в Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за Договором банківського вкладу (депозиту) № 005-24504-220115 від 22.01.2015 банківського вкладу (депозиту) «Найкращий від Миколая» у доларах США.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).  

Відповідач: Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «Дельта Банк» Кадиров Владислав Володимирович (поштова адреса: бульвар Дружби Народів, 38, м. Київ, 01014,код ЄДРПОУ 34047020).

Відповідач: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053).

Повний текст рішення складено 11.07.2019.

Суддя                                                                                                                         О.М. Тихоненко