Справа № 755/6441/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участю секретаря Сіренко Д.В.,

розглянувши в приміщенні суду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 755/6441/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» про визнання майнового права на об`єкт інвестування та частку в незавершеному будівництві,-

У С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулась з позовом про визнання майнових прав на об`єкт нерухомого майна - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 37,50 кв.м.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.07.2014 року між нею та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу майнових прав № 137/ЛА, відповідно до якого вона, як покупець, придбала за 302 812,50 грн. однокімнатну квартиру за будівельним номером АДРЕСА_1, загальною площею 37,50 кв.м., яка розташована за адресою : Житловий комплекс « Флагман » по АДРЕСА_1 за кадастровим номером земельної ділянки: НОМЕР_1 .

Позивачка вказує, що відповідно до умов укладеного договору, плановим терміном закінчення будівництва є третій квартал 2015 року, а плановим терміном введення в експлуатацію є четвертий квартал 2015 року.

Також зазначає, що нею виконано всі свої зобов`язання у повному обсязі, а саме сплачено вартість квартири у розмірі 302 812,50 грн., що становить 100 % її вартості.

Однак, відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання щодо завершення будівництва всього житлового комплексу до якого входить об`єкт купівлі - квартира, не проведено введення його в експлуатацію, передачу квартири згідно договору купівлі-продажу майнових прав та не надано акт прийому-передачі об`єкту нерухомості.

Позивачка вказує, що через спротив відповідача закінчити будівництво та ввести житловий комплекс в експлуатацію, вона позбавлена можливості користуватися та вільно розпоряджатися об`єктом своєї купівлі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 02.05.2019 року відкрите провадження у даній справі, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Відповідачу був встановлений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали суду подати відзив на позовну заяву.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами була прийнята поштовим відділенням для пересилання відповідачу та відповідна кореспонденція повернута до суду із відміткою про закінчення встановленого строку зберігання.

Відзив на позов відповідачем у визначений термін не надано.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За таких обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 02.07.2014 року між ТОВ «ЕВЕРЕСТ-БУД-ІНЖИНІРИНГ» та ОСОБА_1 укладено договір № 137/ЛА купівлі-продажу майнових прав (надалі по тексту - договір).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, указана норма визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що в рівній мірі означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов`язків.

За нормою ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Положеннями частини 2 ст. 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Відповідно норми ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Укладений між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» Договір № 137/ЛА купівлі-продажу майнових прав за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу, предметом якого є майнові права на об`єкт нерухомості. Сторони договору відповідно до статей 626 - 628 ЦК України визначили майнові права на об`єкт нерухомості як предмет договору, вартість майнових прав, порядок передачі майнових прав та оформлення права власності на об`єкт нерухомості. Даний договір є укладеним, визнається сторонами і ніким не оспорюється.

Згідно п. 2.1. укладеного між позивачкою та відповідачем договору, Продавець Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» продає, а Покупець ОСОБА_1 купує Майнові права на Об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.

Пунктом 2.2. договору визначено, що сторони домовились, що Об`єктом нерухомості, Майнові права на який передаються за даним Договором, є об`єкт нерухомості, розташований в Об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: АДРЕСА_1, з однією кімнатою, загальною площею 37,50 кв.м., поверх 8, секція 3.

Плановий термін закінчення будівництва, за п. 2.6 Договору визначений - 3 квартал 2015 року. Плановий термін введення в експлуатацію - 4 квартал 2015 року. (п. 2.7 Договору).

Згідно п. п. 4.1-4.3 договору, в день укладання цього Договору вартість майнових прав 1 кв.м. об`єкту нерухомості складає 8 075,00 грн., в тому числі ПДВ 20 % - 1 345,83 грн. Орієнтовна загальна вартість майнових прав на Об`єкт нерухомості в день укладення цього Договору складає 302 812,50 грн., в тому числі ПДВ 20% - 50 468,75 грн. Покупець зобов`язаний перерахувати на поточний рахунок Продавця 100 % вартості Майнових прав на Об`єкт нерухомості, зазначеної у п. 4.2. Договору не пізніше 16 липня 2014 року.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із матеріалів справи убачається, що позивачкою 03.07.2014 року на рахунок ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг» перераховано грошові кошти у розмірі 190 836,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 03.07.2014 року, та 16.07.2014 року перерахованого грошові кошти у розмірі 111 940,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 134 від 16.07.2014 року, що загалом складає суму 302 776,50 грн.

На підтвердження перерахування на рахунок ТОВ «Еверест-Буд-Інжиніринг» грошових коштів у розмірі 302 812,50 грн., ОСОБА_1 видано довідку про 100 % фінансування згідно Договору № 137/ЛА купівлі-продажу майнових прав від 02 липня 2014 року.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Отже, ураховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на окремі об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 цього Кодексу.

Згідно правового висновку Верховного Суду України, викладеному в рішенні від 16 березня 2016 року у справі № 6-290цс16, майнові права на нерухомість - об`єкт будівництва (інвестування) не вважаються речовими правами на чуже майно, оскільки об`єктом цих прав є не чуже майно, а також не вважаються правом власності.

Майнове право, що є предметом договору купівлі-продажу, - це обумовлене право набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

Майновими визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги.

Майнове право, яке можна визначити як право очікування, є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Стаття 331 ЦК України встановила загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно після завершення будівництва та прийняття його в експлуатацію.

Тобто основний акт цивільного законодавства України фактично визначив три моменти виникнення права власності на об`єкт новоствореного нерухомого майна: один безумовний - момент завершення будівництва, та два випадки, які діють у разі якщо вони прямо передбачені законодавством - момент прийняття майна до експлуатації та момент його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 18 Закону «Про основи містобудування» новозбудовані об`єкти підлягають прийняттю в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об`єктів забороняється. Згідно із ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Отже, чинним на сьогодні законодавством для нерухомого майна передбачена процедура його державної реєстрації, яка міститься у ч. 1 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

За правилами статті 392 ЦК України позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує її право власності.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 ЦПК України. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК).

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно положень частини першої статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом Договору купівлі-продажу майнових прав №137/ЛА від 02.07.2014 р. позивачка отримала лише право на набуття права власності, а не саме право власності на нерухоме майно. Отже, підстав для визнання за нею майнових прав на об`єкт інвестування на підставі статей 331, 392 Цивільного кодексу України немає.

Як визначено пунктом 3.1 укладеного договору, майнові права на об`єкт нерухомості за цим договором закріплюються за покупцем у момент видачі Довідки про оплату 100 % майнових прав. Довідка підписується продавцем не пізніше 3-х робочих днів з дати здійснення покупцем 100 % оплати вартості майнових прав, що визначена у п. 4.2. цього Договору.

Крім того, під час розгляду справи судом не було встановлено фактів, що майнові права позивачки на об`єкт нерухомості в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою: місто АДРЕСА_1, проектною площею 37,50 кв.м., кількість кімнат - 1 , поверх - 8, секція - 3, оспорюються чи не визнаються відповідачем, у той час, коли у позивачки наявні документи, які дають підстави для оформлення права власності на квартиру за покупцем при виконанні відповідачем певних умов (введення об`єкта капітального будівництва в експлуатацію та підписання Акту прийому-передачі об`єкта нерухомості - квартири).

Порушення термінів введення в експлуатацію об`єкта капітального будівництва так само як і ухилення відповідача від надання інформації щодо виконання своїх зобов`язань не свідчить про невизнання або про оспорювання відповідачем майнових прав позивачки на об`єкт нерухомості - квартиру, а є свідченням лише неналежного виконання відповідачем умов договору.

Таким чином позовні вимоги про визнання майнового права позивачки на об`єкт нерухомості - квартиру не підлягають задоволенню, оскільки така вимога є передчасною. Проте відмова в задоволенні даних позовних вимог не позбавляє позивачку звернутися до відповідача з позовом про зобов`язання вчинити дії стосовно укладеного правочину або про розірвання договору.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 13.05.1980 року в справі «Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05.2013 року в справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність наданих суду доказів в обґрунтування заявлених вимог, достатність і їх взаємний зв`язок у сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у позові.

В порядку ст. 141 ЦПК України, враховуючи, що в межах даного спору судом ухвалено рішення про відмову в задоволенні позову, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 177, 182, 190, 328, 331, 392, 530, 626-628, 656 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 77-81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273, 274, 280, 282, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг» про визнання майнового права на об`єкт інвестування та частку в незавершеному будівництві відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_15 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Еверест-Буд-Інжиніринг», місце знаходження: 02090, м. Київ, пров. Лобачевського, 7, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39123472.

Повний текст судового рішення складено 10 липня 2019 року

Суддя Л.М. Виниченко