Справа № 2-5857/08
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2008р. Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Вербицької Н.В.,
за участю секретаря судового засідання - Солтис О.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Одеської міської ради про визнання права власності
встановив:
До Малиновського районного суду звернулись з позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на будинок № 37 по вул. Північній в м. Одесі. В процесі судового розгляду до участі в справі в якості співвідповідача було притягнуто Одеську міську раду.
В судовому засіданні представник позивачів пояснив, що позивачі по справі є онуками ОСОБА_4, який був власником вищевказаного будинку та помер в 1994р. Вони просять визнати право власності на цей будинок за ними, обґрунтовуючи вимоги тим, що їх батько - ОСОБА_5, як спадкоємець першої черги, відмовився від спадкового майна у вигляді будинку, на їх користь. Цей будинок був побудований померлим ОСОБА_4 на земельній ділянці площею 0, 06 га, яка була надана йому для будівництва житлового будинку. ОСОБА_5 після смерті свого батька своєчасно не звернувся до нотконтори з заявою про прийняття спадщини, оскільки вважав, що прийняв її, тому що продовжував жити в будинку разом із своєю сім'єю (позивачі та відповідачка) та користуватися майном померлого. Відповідачка заперечує проти визнання права власності на спадщину за позивачами, у зв'язку з чим вони звернулись до суду.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причин своєї неявки суду не повідомили.
Суд, при наявності доказів, що є в матеріалах справи, враховуючи фактичну явку сторін, зі згоди представника позивачів, відповідно до ст. 224 ІЩК України, ухвалює заочне рішення по справі, у зв'язку з неявкою відповідачів.
Оглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.
Як було встановлено в судовому засіданні земельна ділянка, на якій розташований будинок № 37 в провулку Північному в м. Одесі, була передана ОСОБА_4 - діду позивачів, під будівництво житлового будинку згідно акту від 03.03.1961р.
Після побудови будинку ОСОБА_4 була видана Домова книга 16.10.1961р., в якій були зроблені відмітки про його прописку, а також прописані інші члени його родини.
Відповідно актового запису про народження № 128 від 12 жовтня 1954р., зробленого райбюро ЗАГС м. Бобринець Кіровоградської області, у ОСОБА_4 та його дружини ОСОБА_6, 03.10.1954р. народився син - ОСОБА_5. Він проживав разом з батьками в будинку № 37 по пров. Північному в м. Одесі. Згідно відмітки в паспорті ОСОБА_5 02.10.1976р. уклав шлюб з ОСОБА_3 (відповідачкою по справі). В них народилися сини - ОСОБА_2, 1977р.н. та ОСОБА_1, 1982р.н., (позивачі по справі).
Згідно записам Домової книги в III розділі всі вони були прописані в будинку, який побудував ОСОБА_4 (дід позивачів та тесть відповідачки).
З матеріалів справи вбачається, що власник будинку - ОСОБА_4 помер 11 травня 1994р., про що Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому
Жовтневої райради народних депутатів м. Одеси був зроблений актовий запис № 4792 та видано Свідоцтво про смерть.
Син померлого - ОСОБА_5, є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті батька, але він вирішив відмовитись від спадщини на користь своїх синів (онуків померлого), тому не звернувся до нотаріальної контори. Оскільки на момент смерті ОСОБА_4, в 1994р. його онуки ще не мали повну цивільну дієздатність та не могли самостійно звернутись з заявами про прийняття спадщини, тому ними був пропущений встановлений законом строк для подачі заяви до нотаріальної контори. Факт того, що ніхто не звертався з заявами про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, підтверджується відповіддю з П'ятої Одеської державної нотаріальної контори від 02.09.2008р.
Не зважаючи на те, що спадщина не була нотаріально оформлена, син ОСОБА_4 разом з сім'єю - дружиною ОСОБА_3 та синами фактично прийняли її, оскільки продовжували жити в будинку, експлуатувати, користуватися, утримувати за власний рахунок, проводити ремонти.
Вирішуючи питання щодо врегулювання відносин спадкоємства, які виникли до вступу в силу нового Цивільного кодексу від 16.01.2003р., суд керується нормами Цивільного кодексу 1963р., згідно п. 4 Заключних та перехідних положень нового Цивільного кодексу України, який регламентує його застосування до цивільних правовідносин, які виникли після його вступу в силу. Також п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008р. № 7 «Про судову практику у справах спадкування» передбачає, що в разі відкриття спадщини до 1 січня 2004р., застосовується діюче на той час законодавство.
Враховуючи, що ОСОБА_4 помер в 1994р., тобто до прийняття нового ЦК, то необхідно застосовувати норми Цивільного кодексу 1963 року, згідно ст. 549 якого, якщо спадкоємець фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, то він вважається фактично прийнявшим спадщину. Це підтверджується наявністю у спадкоємця правовстановлюючих документів на земельну ділянку, а також документів на будинок, виданих померлому ОСОБА_4 та ін. На підставі цього суд вважає можливим визнати ОСОБА_5 таким, що прийняв спадщину.
Суд, визнаючи ОСОБА_5 фактично прийнявшим спадщину після смерті свого батька, враховує його заяву про відмову від спадщини на користь своїх синів - позивачів, та задовольняє її на підставі ст. 553 Цивільного кодексу 1963р. Згідно цієї норми спадкоємець за законом може відмовитись від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги. Суд вважає, що позивачі, як онуки ОСОБА_4, мають право на прийняття спадщини на підставі ч. 2 ст. 529 Цивільного кодексу України 1963р., тому заперечення відповідачки суд вважає негбгрунтованими.
Суд, вирішуючи питання щодо визнання права власності на спірний будинок, враховує положення ст. 375 ЦК України про можливість визнання права власності на нерухоме майно за власником (користувачем) земельної ділянки, а також те, що будинок був збудований на земельній ділянці, відведеної для будівництва індивідуального житлового будинку. Це будівництво не порушило права інших осіб, що підтверджується наступним.
Так, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_5, з метою покращення житлових умов, провів реконструкцію спірного будинку за свій рахунок. У зв'язку з цим він замовив технічний висновок про можливість подальшої експлуатації після реконструкції об'єкта нерухомості - будинку № 37 в Північному провулку в м. Одесі. Згідно технічного висновку, який був виконаний ІШ юридичною фірмою «ІВК та партнери», діючого на підставі ліцензії АВ № 369562 за № 54-03/01/2008 цей житловий будинок з надвірними спорудами придатний для мешкання, подальшої експлуатації його мешканцями; проведені забудови виконані у відповідності з вимогами СНІП 2.08.01-89, СНІП 2.03.01-84*, СНІП 2.04.05-91, ДБН В.2.2-15-05, ДБН В.2.6-14-97 та ін. Проведені перебудови можуть бути збережені та експлуатуватися згідно своїх функціональних призначень.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позивачем проведені всі необхідні дії та зібрані всі необхідні документи, на підставі яких можливе визнання права власності на проведену реконструкцію, тому згідно ст. 392 ЦК України позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 217 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, тому це рішення, після набрання ним законної сили, є підставою для реєстрації в КП «ОМБТІ та РОН» за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на домоволодіння № 37 по пров.
Північному в м. Одесі, що розташоване на земельній ділянці загальною площею 665 кв.м. та складається в цілому з: житлового будинку під літ. «А» загальною площею 49, 6 кв.м., а житловою
- 25, 2 кв.м., житлового будинку під літ. «Б» загальною площею 113, 6 кв.м., житловою - 60, 0 кв.м., душу під літ. «И» площею 1, 4 кв.м., вбиральні під літ. «Ж» площею 2, 2 кв.м., гаражу під літ. «К» площею 29, 1 кв.м., огорожі - № 1-3, мостіння - І, цистерни - II в рівних частках по 1/2 частині за кожним.
Керуючись ст.ст. 529, 549, 553 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 375, 376 ЦК України (в редакції 2004 року) ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 213-215, 217, 224-226 ЦПК України суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Одеської міської ради про визнання права власності задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на житловий будинок № 37 по пров. Північному в м. Одесі, що розташоване на земельній ділянці загальною площею 665 кв.м. та складається в цілому з: житлового будинку під літ. «А» загальною площею 49, 6 кв.м., а житловою
- 25, 2 кв.м., житлового будинку під літ. «Б» загальною площею 113, 6 кв.м., житловою - 60, 0 кв.м.,
душу під літ. «И» площею 1, 4 кв.м., вбиральні під літ. «Ж» площею 2, 2 кв.м., гаражу під літ. «К»
площею 29, 1 кв.м., огорожі - № 1-3, мостіння - І, цистерни - II в рівних частках по 1/2 частині за
кожним.
Встановити порядок виконання відповідно до якого це рішення, після набуття ним законної сили, є підставою для реєстрації за ОСОБА_2 та ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування на домоволодіння № 37 по пров. Північному в м. Одесі, що розташоване на земельній ділянці загальною площею 665 кв.м. та складається в цілому з: житлового будинку під літ. «А» загальною площею 49, 6 кв.м., а житловою - 25, 2 кв.м., житлового будинку під літ. «Б» загальною площею 113, 6 кв.м., житловою - 60, 0 кв.м., душу під літ. «И» площею 1, 4 кв.м., вбиральні під літ. «Ж» площею 2, 2 кв.м., гаражу під літ. «К» площею 29, 1 кв.м., огорожі - № 1-3, мостіння -1, цистерни -II в рівних частках по 1/2 частині за кожним.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії, а позивачем - в загальному порядку.