№2-3614/08

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2008 року     м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира у складі:

головуючого     Поліщука М.Г.

при секретарі     Шваб Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до військової частини А0281 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з даним позовом і в судовому засіданні їх представник пояснила, що вони на протязі тривалого періоду часу проходять військову службу у в/ч А-0281, командування якої починаючи з 11.03.00р. перестало виплачувати їм грошову компенсацію за неотримане продовольче забезпечення за рахунок держави, яке передбачено чинним законодавством. Тому просить винести рішення, яким визнати такі дії відповідача неправомірними та стягнути з останнього на користь ОСОБА_2 54655 грн. 80 коп. і на користь ОСОБА_3 62617 грн. 71 коп. грошової компенсації неотриманого ними продовольчого забезпечення з врахуванням компенсації втрати доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати, яка утворилася за період з 11.03.00р. по 30.09.08 року.

Представник відповідача в судовому засіданні даний позов не визнав і в його задоволенні просить відмовити з тих підстав, що відповідно до вимог ст.2 Закону України від 17.02.00р. №1459 "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" з 11.03.00р. було призупинено дію ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо видачі військовослужбовцям продовольчих пайків та грошової компенсаці за належне їм речове майно, в зв"язку з чим починаючи з 2001р. в державному бюджеті на придбання продуктів харчування або на їх компенсацію грошові кошти взагалі не передбачалися.

При цьому підтвердив те, що вказані позивачі дійсно проходять військову службу в в/ч А0281 і за вказаний ними період часу продовольчі пайки або їх грошова компенсація їм не виплачувалася.

Заслухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню по наступним підставам.

Згідно вимог ст.17ч.2 Констатуй України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які знаходяться на військовій службі в Збройних Силах України та інших військових формуваннях, а також членів їх сімей.

Згідно вимог ст.16 Закону України "Про збройні Сили України" військовослужбовцям гарантується одержання за рахунок держави … продовольчого ... та інших видів забезпечення у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно вимог ст.9ч.1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовцям також гарантується одержання за рахунок держави продовольчих пайків, або за їх бажанням грошової компенсації замість них.

На виконання вказаних Законів та Конституції України та з метою раціонального забезпечення військовослужбовців продовольством Кабінетом Міністрів України 12.09.96р. була прийнятя постанова №316 "Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань". А постановою KM України №426 від 29.03.02р. були затверджені нові норми харчування військовослужбовців ЗС України та інших збройних формувань.

Зазначені норми чинного законодавства підтверджують гарантоване державою право позивачів на забезпечення їх продовольчими пайками або отримання за їх бажанням грошової компенсації їх вартості за рахунок держави.

Судом встановлено, що позивачі на протязі тривалого періоду часу проходять військову службу у в/ч А0281, і до 11.03.00р. забезпечувалися продовольчими пайками за нормою №7, а після цього, в зв"язку з прийняттям 17.02.00р. Верховною Радою України Закону України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів", забезпечення їх цими пайками або грошовою компенсацією їх вартості було припинено.

При цьому судом не приймаються до уваги посилання представника відповідача на те, що з 11 квітня 2000 року дія ч.2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у частині наявності у військовослужбовців права на отримання компенсаії за продовольчий пайок була зупинена Законом України від 17.02.00р., так як з 2001 року набув чинності Закон України "Про Збройні Сили України", статтею 16 якого також гарантовано отримання військовослужбовцями за рахунок держави різних видів забезпечення, в тому числі і продовольчого.

В зв"язку з цим при вирішенні даного спору суд керується вимогами саме Закону України "Про Збройні Сили України", яки набрав чинності у більш пізніший термін.

Крім того, при вирішенні даного спору суд також виходить ще і з того, що згідно вимог ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу, норми якої є нормами прямої дії. Закони та інші нормативно-правові акти мають прийматися на основі Конституції України і діяти в частині, яка не суперечить їй.

А згідно вимог ст.22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані, і при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних зконів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Вказані вимоги Конституції України про неможливість звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів також закріплені і у Рішенні Конституційного Суду України від 20.03.02р. (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій).

Аналізуючи наведені норми чинного законодавства у їх сукупності суд приходить до однозначного висновку про те, що Закон України "Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.00р. є таким, що суттєво звужує зміст і обсяг прав позивачів на отримання грошової компенсації за неотримане ними продовольче забезпечення, в зв"язку з чим при вирішенні даного спору судом не застосовується як такий, що протирічить вимогам Конституції України та іншим вищенаведеним Законам України.

Тому, суд приходить до однозначного висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь ОСОБА_3 39 тис. 530 грн. 62 коп. та на користь ОСОБА_2 35 тис. 880 грн. 25 коп. грошової компенсації вартості неотриманого ними за період з 11.03.00р. по 30.09.08р. продовольчого забезпечення згідно прооведеного ними розрахунку, достовірність якого у суду не викликає ніяких сумнівів.

Обгрунтованими являються і вимоги позивачів щодо стягнення з відповідача на їх користь відповідно 23087 грн. 09 коп. та 18775 грн. 55 коп. згідно проведених ними розрахунків передбаченої Законом України №2050 від 19.10.00 року "Про компенсацію громадянам втрати доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати" компенсації за втрату частини доходів у зв"язку з порушенням строків її виплати.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, ст.8, 17, 22 Конституції України, ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", ст.16 Закону України "Про збройні Сили України", ст.2 Законом України №2050 від 19.10.00 року "Про компенсацію громадянам втрати доходів у зв"язку з порушенням строків їх виплати", Постанов KM України №316 від 12.03.96р. та №426 від 29.03.02р., суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Дії командування військової частини А0281 щодо відмови у виплаті ОСОБА_2 та ОСОБА_3 грошової компенсації за продовольчі пайки  - визнати неправомірними.

Стягнути з військової частини А0281 (Банк УДК в Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 08104621, реєстраційний рахунок 35214051000776, КПКВ2101020, КЕКВ1112) на користь ОСОБА_2 35880 грн. 25 коп. грошової компенсації неотриманого ним продовольчого забезпечення, та 18775 грн. 55 коп. компенсації втрати доходів у зв"язку з порушенням строків її виплати, а всього 54655 (п"ятдесят чотири тисячі шістсот п"ятдесят п"ять) грн. 80 коп.

Стягнути з військової частини А0281 (Банк УДК в Житомирській області, МФО 811039, код ЄДРПОУ 08104621, реєстраційний рахунок 35214051000776, КІЖВ2101020, КЕКВ1112) на користь ОСОБА_3 39530 грн. 62 коп. грошової компенсації неотриманого ним продовольчого забезпечення, та 23087 грн. 09 коп. компенсації втрати доходів у зв"язку з порушенням строків її виплати, а всього 62617 (шістдесят дві тисячі шістьсот сімнадцять) грн. 71 коп.

Стягнути з військової частини А0281 на користь держави 626 грн. 18 коп.та 546 грн. 56 коп., а всього 1172 (одну тисячу сто сімдесят дві) грн. 74 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження нротягом десяти днів з дня його проголошення, та поданням апеляційної скаргии на дане рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.