Справа № 2-164
2010 року
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 лютого 2010 року Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Бурлаки О.В.
з участю секретаря с/з ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Каневі справу за позовом
ОСОБА_2 до комісії по врегулюванню майнових відносин сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рось» про визнання права власності на рухоме майно,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся у Канівський міськрайонний суд з позовом до територіальної громади с.Кононча в особі Конончанської сільської ради про визнання права власності на рухоме майно. У позові зазначив, що 15.04.2007р. придбав у комісії по врегулюванню майнових відносин сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рось» причіп тракторний, 1990року випуску, ПТС-4, рама № 7689, вартістю 1600 грн. Законним власником майна було СТОВ «Рось», але розпаювання колишнього підприємства проводила комісія головою якої був ОСОБА_4 Позивач звернувся до інспекції Держтехнагляду з метою перереєстрації сільськогосподарської техніки, але йому було відмовлено, в зв’язку з чим ОСОБА_2 вимушений звернутися в суд. Позивач просить визнати за ним право власності на причіп тракторний, 1990року випуску, ПТС-4, рама № 7689, придбаний у СТОВ «Рось».
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на вказані у позовній заяві обставини, та просить суд визнати дійсним договір купівлі-продажу від 15.04.2007р. тракторного причепа ПТС-4, 1990року випуску, рама №7689 та визнати за ним право власності на рухоме майно у вигляді причепа тракторного, 1990 року випуску, ПТС-4, рама № 7689, придбаного у СТОВ «Рось».
Представник відповідача комісії по врегулюванню майнових відносин сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Рось» - ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав, та не заперечує проти визнання договору купівлі-продажу від 15.04.2007р. дійсним та визнання права власності за ОСОБА_2 на рухоме майно у вигляді причепа тракторного, 1990 року випуску, ПТС-4, рама № 7689, придбаного у СТОВ «Рось».
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Предметом спору є визнання права власності на рухоме майно: тракторний причеп марки ПТС-4 без номерів, внаслідок правочину купівлі-продажу.
Спірні відносини є цивільними правовідносинами і регулюються нормами діючого цивільного законодавства: ст. 220 ч. 2, 655, 657, 328, 334, 392 ЦК України; ст. 2, 12, 13 Закону України «Про власність»; п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28.04.1978 року, відповідно до яких, кожен громадянин має право мати у своїй власності майно, яке він придбав внаслідок правочинів не заборонених законом.
В даному випадку позивач отримав спірне рухоме майно, внаслідок правочину купівлі-продажу.
В судовому засіданні встановлено: факт укладення між позиваче та комісією по врегулюванню майнових відносин договору купівлі-продажу тракторного причепу марки ПТС-4 без номеру, що підтверджується накладною №6 від 15.04.2007р. та корінцем від прибуткового касового ордеру №6 (а.с.8) на суму 1600 гривень, які свідчать про сплату зазначених коштів комісії по врегулюванню майнових відносин колишнього СТОВ «Рось» за дане рухоме майно, тобто вчинення правочину не забороненого законом.
З матеріалів справи, зокрема, довідки Конончанської сільської ради №533 від 09.11.2009р. вбачається, що ОСОБА_3 був головою комісії по розпаювання майна СТОВ «Рось» в 2007р. (а.с.9).
З протоколу засідання комісії по реалізації майна бувшого СТОВ «Рось» № 4 від 10.04.2007р. вбачається, що комісією було вирішено продати ОСОБА_2 причіп тракторний, 1990року випуску, ПТС-4, рама № 7689, за 1600 грн., про що також свідчить накладна №6 від 15.04.2007р. та корінець від прибуткового касового ордеру №6 (а.с.8)
Факт ухилення відповідача від нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу тракторного причепу марки ПТС-4 без номеру. Відповідач порушив вимоги ст. 657 ЦК України і нотаріально не посвідчив договір купівлі-продажу тракторного причепу марки ПТС-4 без номеру.
За договором купівлі-продажу виконані всі істотні умови: відповідач отримав гроші за два тракторні причепи марки ПТС-4 без номерів, в сумі 1600 гривень і передав їх у власність позивача, який сплатив обумовлену ціну тракторного причепу марки ПТС-4 без номеру і прийняв його у власність.
Отже, відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, то суд може визнати такий договір дійсним за позовом сторони, яка повністю виконала істотні умови договору.
Таким чином, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ від 28.04.1978 р. «Про судову практику у справах про визнання угод недійсними» є підстави для визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права приватної власності на рухоме майно: тракторний причеп марки ПТС-4 без номеру, укладеного 15.04.2007 року між сторонами, на підставі накладної № 6 від 15.04.2007 року (а.с. 8) та квитанції до прибуткового касового ордера №6 від 15.04.2007 року (а.с.9).
Відповідно до ст. 328, 334 ЦК України, ст. 2, 12, 13 ЗУ «Про власність» право власності на рухоме майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню виникає у набувача з моменту такого посвідчення, або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору купівлі-продажу, не посвідченого в нотаріальному порядку, дійсним.
За таких обставин суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу тракторного причепу марки ПТС-4 без номеру слід визнати дійсним.
Право власності позивача, на куплений ним тракторний причеп марки ПТС-4 без номеру, порушене відповідачем і підлягає відновленню, шляхом визнання договору купівлі-продажу дійсним і визнання права приватної власності на рухоме майно, відповідно до ст. 220 ч. 2, та ст. 392 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню. У разі визнання відповідачем позовних вимог суд за наявності для того законних підстав задовольняє їх (ст.174 ЦПК України).
Оскільки позов задоволено в повному обсязі, враховуючи думку позивача, відповідно до ст. 81, 88 ЦПК України, суд вважає можливим віднести судові витрати в сумі 280 грн. за рахунок позивача і з відповідача не стягувати.
На підставі зазначеного ст. 220 ч. 2, 655, 657, 328, 334, 392, 257, 267 ч.5 ЦК України; ст. 2, 12, 13 Закону України «Про власність»; п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» від 28.04.1978 року і керуючись ст. 7, 10, 15, 16, 60, 61, 81, 88, 209, 213-218, 223 ЦПК України, Керуючись ст.ст.10,60,212-215,294 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до територіальної громади с.Кононча в особі Конончанської сільської ради Канівського району про визнання права власності на рухоме майно – задовольнити повністю.
Визнати дійсним договір від 15.04.2007р. укладений між ОСОБА_2 та комісією по врегулюванню майнових відносин колишнього СТОВ «Рось» купівлі-продажу причепу тракторного, 1990 року випуску, ПТС-4, рама № 7689.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на рухоме майно: причіп тракторний, 1990 року випуску, ПТС-4, рама № 7689.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий О.В. Бурлака
З оригіналом згідно, який знаходиться
в матеріалах ц/с № 2-164/10 ОСОБА_5