Справа № 2-1277
2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2009року Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Бурлаки О.В.
з участю секретаря с/з ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Каневі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку успадкування за заповітом,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернулася у Канівський міськрайонний суд з позовом до Територіальної громади с.Келеберда в особі Келебердянської сільської ради про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку успадкування за заповітом. У позові позивач вказав, що 06.08.2007 р. померла її тітка ОСОБА_4, після її смерті відкрилася спадщина у вигляді земельної частки (паю), що знаходиться на території с.Келеберда Канівського району Черкаської області. Після її смерті відкрилася спадщина на майно, яке складається з земельної частки паю із земель реорганізованого КСП «Дніпро», що розташоване в с.Келеберда (Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ІІІ ЧР № 032700 від 06.08.2003 р.) та на невикористане право на отримання державного акта на право власності на земельну ділянку (сінокіс) для ведення товарного виробництва. Відповідно до свідоцтва про спадщину за заповітом від 08.04.2008 року серія ВКК № 233272 позивач отримав спадщину на Державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в розмірі 2,30 га. З причин відсутності Державного акта на право власності на земельну частку (пай) (на сінокіс), як правовстановлюючого документу, не має можливості оформити право на спадкове майно в нотаріальному порядку. Позивач просить суд визнати за нею право власності на земельну частку (пай) для ведення товарного виробництва (сінокоси) із земель реорганізованого КСП «Дніпро» в с.Келеберда Канівського району згідно сертифікату ЧР № 0093179 після смерті її тітки ОСОБА_4 у порядку спадкування за законом.
Позивач – ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, але надала суду заяву в якій позовні вимоги підтримала повністю посилаючись на обставини викладені у позовній заяві, та просить суд слухати справу за її відсутності.
Відповідач – ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи. Повідомлення про причину неявки в засідання відповідача до суду не надійшло, а тому суд вважає за можливе відповідно до п.4 ст. 169 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, враховуючи, що позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відділу Держкомзему в Канівському районі - в судове засідання не з'явився хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце слухання справи. Поважність причин неявки до суду не повідомив.
Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав:
Відповідно до ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст.1261-1265 ЦК України.
Відповідно до Указу Президента України від 08.08.1995р. №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельний пай одержали всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до Державного акта на право колективної власності на землю. Так, законодавством визначено, що членами КСП були, зокрема, такі особи: постійні працівники – члени КСП, пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами.
З матеріалів справи вбачається:
- з сертифіката на право на земельну частку (пай) серії ЧР № 0093179, виданого на підставі рішення Канівської районної державної адміністрації від 19.06.1996р. № 188 на ім'я ОСОБА_6, що їй належить право на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності колективного с/г підприємства «Дніпро», розташованого в с.Келеберда Канівського району Черкаської області розміром 2.96 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
- з свідоцтва про смерть серії І-СР № 064350 виданого 08.08.2007р., що ОСОБА_4 померла 06.08.2007 р.
- з свідоцтва про право на спадщину за заповітом ВКК № 233272 від 08.04.2008 р. зареєстрованого в реєстрі № 2-755, що спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняла ОСОБА_5 у вигляді земельної ділянки площею 2.29 га, яка розташована на території Келебердянської сільської ради Канівського району і була надана померлому для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та належала йому на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, серія ІІІ-ЧР № 032700 від 06.08.2003 р..
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 мала право на земельну частку (пай), що посвідчується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку.
Судом встановлено, що рішенням № 19-9 19 сесії 5 скликання Келебердянської сільської ради від 24.03.2008р. та розпорядженням першого заступника голови Канівської РДА від 10.06.2008р. № 474 надано дозвіл на виготовлення технічної документації на розпаювання земель колективної власності полів № 13, 16, 37, що знаходяться на території Келебердянської сільської ради, загальною площею 93.20 га (сіножаті -84.40 га, пасовища – 8.80 га).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 на земельну частку (пай), а ОСОБА_3 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4 на житловий будинок.
Згідно положень Указу Президента України № 666/94 від 10.11.1994р. право на земельну частку (пай) мають спадкоємці тих членів КСП, які мали таке право, але померли до моменту видачі документа про це право – в даному випадку Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку щодо відповідної частки у колективній власності на земельні ділянки у вигляді сіножатей та пасовищ.
Суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, оскільки судом встановлено, що позивач відповідно до ст.ст. 1223,1261 ЦК України є спадкоємцем за заповітом та за законом після смерті ОСОБА_4, яка мала право на одержання Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку щодо відповідної частки у колективній власності на земельні ділянки у вигляді сіножатей та пасовищ, що розташовані на території Келебердянської сільської ради та належали на праві колективної власності КСП «Дніпро».
Керуючись ст.ст.10, 60, 212-215, 294 ЦПК України, ст.ст. 328, 1223, 1261-1265, 1268 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну частку (пай) у порядку успадкування за заповітом - задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну частку (пай) для ведення товарного виробництва (сінокоси) із земель реорганізованого КСП «Дніпро», що розташоване в с.Келеберда Канівського району Черкаської області в порядку спадкування за заповітом після смерті її тітки ОСОБА_4, яка померла 06.08.2007 р.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий О.В. Бурлака
З оригіналом згідно, який знаходиться
в матеріалах ц/с № 2-1277/09 ОСОБА_7