Справа № 545/467/13-ц

Провадження № 4-с/545/18/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

       27.09.2018 року Полтавський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді – Шелудякова Л.В.,

при секретарі – Нагорній І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця,-

ВСТАНОВИВ:

До Полтавського районного суду Полтавської області надійшла скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

Після задоволення заяви про відвід судді Полтавського районного суд Полтавської області Гальченко О.О., заяв про самовідвід суддів Кіндяка І.С. та Путрі О.Г., заяв про відвід суддів Потетія А.Г. та Стрюк Л.Г., згідно авторозподілу справ, вищезазначена скарга передана на розгляд судді Полтавського районного суду Полтавської області Шелудякову Л.В.

До початку з`ясування обставин у справі суддя Шелудяков Л.В. заявив про самовідвід, посилаючись на те, що у його провадженні перебувала цивільна справа №545/441/18, провадження №2/545/569/18, за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, 3% річних за невиконання грошового зобов`язання у цивільній справі №545/467/13-ц за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у зв`язку з невиконання судового рішення.

При ухваленні рішення від 24 квітня 2018 року про задоволення позову у вказаній справі, судом фактично враховано обставини викладені у даній скарзі.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно ч. 1 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Статтею 40 ЦПК України передбачено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. Питання про самовідвід судді вирішується в нарадчій кімнаті ухвалою суду, що розглядає справу.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Визначаючи, чи є суд незалежним, Європейський суд з прав людини звертає увагу й на ті зовнішні ознаки незалежності, що можуть стосуватися навіть гіпотетичної можливості впливу на суд. Існування самої лише можливості зовнішнього впливу на суд Європейський суд з прав людини іноді визнає достатнім, щоб поставити під сумнів незалежність суду («Бєлілос проти Швейцарії», «Очолан проти Туреччини») і застерігає, що навіть самі лише сумніви «розсудливого спостерігача» в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянами права на справедливий суд («Ферантелі та Сантанджело проти Італії», «Хаусчілд проти Данії», «Веттстейн проти Швейцарії»).

Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» - незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так, при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв`язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв`язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах «розсудливого спостерігача». В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

В зв`язку з даними обставинами, з метою виключення всіх обставин, які можуть викликати сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, на підставі п. 5 ч. 1 ст.36 ЦПК України заявлений по справі самовідвід підлягає задоволенню.

       Керуючись ст.ст. 36,39,40 ЦПК України, суд,–

ВИРІШИВ:

Задовольнити  заяву  про самовідвід судді Шелудякова Л.В. за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця.

                Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця - передати в канцелярію Полтавського районного суду Полтавської області для передачі на розгляд іншому судді в порядку визначеному законом.

               Ухвала оскарженню не підлягає.                                                                               

Суддя: Л. В. Шелудяков