Справа № 2-234/2010року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 лютого 2010року Канівським міськрайонний суд Черкаської області
в складі: головуючого судді Бурлаки О.В.
з участю секретаря с/з ОСОБА_1
позивача ОСОБА_2 та представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у попередньому засіданні в м. Каневі справу за позовом ОСОБА_2 до територіальної громади с. Хмільна в особі ОСОБА_4 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до Канівського міськрайонного суду з позовом до територіальної громади с. Хмільна в особі ОСОБА_4 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно. У позові позивач зазначив, що 09 квітня 1997 року померла його баба ОСОБА_5. Після її смерті відкрилася спадщина у вигляді домоволодіння, розташоване у с. Хмільна Канівського району Черкаської області по вул. Грабова, 45. У встановлений законом термін позивач подав заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, але свідоцтво про право на спадщину не отримав в зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на домоволодіння. Це змушує позивача звернутися до суду. На даний час органами Канівського ЧОБТІ виготовлено технічний паспорт на даний будинок без зазначення власника. Просить визнати за ним право власності на будинковолодіння по вул. Грабова, 45 в с. Хмільна Канівського району Черкаської області у порядку спадкування за заповітом після смерті баби щербини ОСОБА_6.
В судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав повністю посилаючись на обставини викладені у позові та просить суд визнати за ним право власності на будинковолодіння по вул. Грабова, 45 в с. Хмільна Канівського району Черкаської області у порядку спадкування за заповітом після смерті баби ОСОБА_5.
Представник відповідача ОСОБА_4 сільської ради – ОСОБА_3 голова села Хмільна, діючий на підставі Статуту, в судовому засіданні позов визнав, оскільки позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті баби ОСОБА_5. Заповіт не змінювався та не скасовувався, а тому не заперечує проти визнання права власності за ним на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по вул. Грабова, 45 в с. Хмільна Канівського району Черкаської області.
Суд вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається:
- заповіту, складеного 11.04.1991року, що ОСОБА_5 заповіла житловий будинок з надвірними спорудами ОСОБА_2. Заповіт не змінений та не скасований.
- свідоцтва про смерть серії І-СР № 049885 від 10.04.1997 року вбачається, що ОСОБА_5, померла 09.04.1997 року в м.Канів Черкаської області.
- з рішення Канівського міськрайонного суду від 25.12.2009р., що ОСОБА_2 визначено додатковий строк для прийняття спадщини строком на два місяці, для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5
Відповідно до п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, зокрема, з повідомлення Канівської державної нотаріальної контори № 94 від 29.01.2010 р., що після смерті ОСОБА_5 спадщину за заповітом прийняв ОСОБА_2.
Таким чином суд вважає, що для вирішення цього спору необхідно керуватися ЦК УРСР в редакції 1963 року із змінами та доповненнями, який діяв на час виникнення цивільних правовідносин.
ст.ст. 525-526 ЦК УРСР визначають часом відкриття спадщини день смерті спадкодавця, а місцем – останнє постійне місце проживання спадкодавця.
Положеннями ст..549 ЦК УРСР 1963р., який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_5 шляхом подачі до держнотконтори відповідної заяви та фактично вступив в управління спадковим майном, оскільки проживає у спадковому будинковолодінні, доглядає його (а.с. 8-11).
Відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі не підлягають доказуванню. У разі визнання відповідачем позовних вимог суд за наявності для того законних підстав задовольняє їх (ст.174 ЦПК України).
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та можливість їх задоволення в повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 10,60,212,294 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_2 до територіальної громади с. Хмільна в особі ОСОБА_4 сільської ради про визнання права власності на спадкове майно – задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, що знаходиться по вул. Грабова, 45 с. Хмільна Канівського району Черкаської області після смерті ОСОБА_5, яка померла 09.04.1997 року, у порядку спадкування за заповітом.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий О.В.Бурлака
З оригіналом вірно, який знаходиться
в матеріалах цивільної справи № 2-234/10р. ОСОБА_7
Рішення суду набрало законної сили
«______»______________2010р. ОСОБА_7