КОПІЯ.

Справа № 3-351/2010 рік

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 22  лютого 2010 року                                 м. Шепетівка

    Суддя Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області – Мазур Н.В.,

розглянувши матеріали, які надійшли від ВДАІ з обслуговування Шепетівського району та АТІ про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, українця, громадянина України,

за ст. 130 ч. 1 КУпАП,-

в с т а н о в и л а :

    Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1, 4 лютого 2010 року, о 00 годині 25 хвилин, в м. Шепетівці, по вул. Судилківській, керував транспортним засобом «ВАЗ - 210990», д/н – ВХ 5942 АВ з явними ознаками алкогольного сп’яніння, а саме (різкий запах алкоголю з рота при розмові на відстані). Пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Однак, з таким висновком погодитися не можна, оскільки він є помилковим та не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не визнав та пояснив, що без законних на те підстав був зупинений працівниками ДАІ, які звинуватили його в порушенні вимог ПДР України і внаслідок того, що він виражав незгоду з їхніми неправомірними діями, останніми з мотивів помсти на нього були складені адміністративні матеріали.

    Категорично заперечив, будь-які пропозиції працівників ДАІ з приводу продування трубки «КТ» тверезості, або застосування інших спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ Держстандартом.

           Інспектор ДАІ ОСОБА_2, який складав протокол про порушення ОСОБА_1 вимог ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю проігнорував пояснення останього, в судовому засіданні наполягав на обставинах, викладених в протоколі. Натомість ОСОБА_1 в процесі розгляду справи дав послідовні покази, що не керував  транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.

    Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

    Однією із підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування особою транспортним засобом засобом в стані алкогольного спґяніння або відмова  від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп’яніння або лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.  

За змістом цього закону до адміністративної відповідальності може бути притягнуто особу тільки тоді, коли вона відмовилася від проходження медичного огляду лише у встановленому чинним законодавством порядку.

    Такий порядок визначений ст. 266 КУпАП та постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Постанова).

             Відповідно до названих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких в уповноваженої особи Державтоінспекції є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного чи іншого сп’яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС (тобто ознаки, які не установлені МОЗ і МВС, не можуть бути підставами вважати, що особа перебуває в стані сп’яніння). Сам огляд водія проводиться безпосередньо працівниками міліції на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків з використанням технічних засобів. Результати огляду, проведеного уповноваженою особою Державтоінспекції, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення (ч.ч. 1 і 2 ст. 266 КУпАП, пункти 2-5 Постанови).

    І лише у разі незгоди водія на проведення такого огляду працівником міліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров’я, але не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Перелік закладів охорони здоров’я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп’яніння, затверджується управлінням охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан сп’яніння в інших випадках забороняється (ч. 3 ст. 266 КУпАП, пункти 6-7 Постанови).

    Огляд же особи на стан алкогольного сп’яніння, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, вважається недійсним (ч. 5 цієї статті).

    Проте, як вбачається з матеріалів справи, всупереч вказаних вимог закону, працівники Державтоінспекції на місці зупинки ОСОБА_1 не запропонували йому пройти огляд на встановлення стану алкогольного спґяніння за допомогою спеціальних технічних засобів в присутності двох свідків.

             На це зокрема вказав в судовому засіданні ОСОБА_1, підтвердивши, що працівники ДАІ відразу запропонували йому проїхати в медичний заклад для встановлення стану спґяніння, при цьому повністю проігнорувавши перевірку спеціальними технічними засобами, як це вимагає законодавство.

    Такі пояснення ОСОБА_1 повністю узгоджуються з даними протоколу про адміністративне правопорушення, у якому відомості про пропозицію ОСОБА_1 пройти відповідний огляд з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки відсутні. До того ж в протоколі не зазначено, в якому конкретному медичному закладі ОСОБА_3 відмовився пройти огляд  на стан спґяніння і чи уповноважений цей заклад на його проведення.

      Крім того, відповідно до ст. 260 КУпАП у випадках прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративного правопорушення, допускається відсторонення водіїв від керування транспортними засобами.

    Зокрема, відповідно до ст. 265-2 КУпАП у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП, працівник ДАІ тимчасово затримує транспортний засіб, після чого зобов’язаний надати особі можливість повідомити про тимчасове затримання транспортного засобу та своє місце знаходження іншу особу за власним вибором і вжити заходів щодо повернення автомобіля до місця постійної дислокації.

    Згідно ж із ст. 256 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп’яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.

    Проте, як встановлено в процесі розгляду справи, вказаних заходів з метою припинення адміністративного правопорушення працівниками ДАІ щодо ОСОБА_1 вжито не було.

    У протоколі про адміністративне правопорушення відомості про вжиття таких заходів відсутні.

    Більше того, ОСОБА_1 з відома працівників ДАІ безперешкодно поїхав з місця його зупинки та особисто доправив транспортний засіб додому, що дає можливість зробити висновок, що останній спиртні напої не вживав і п’яний не був.

    Такі дії працівників ДАІ вже самі по собі викликають сумніви у тому, що в той час у         ОСОБА_1 були ознаки сп’яніння і відповідно підстави для його огляду.

    Наведене свідчить, що працівники ДАІ при порушенні щодо ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення діяли не у відповідності до своїх повноважень та способу, що передбачені чинним законодавством.

          Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

За  таких  обставин, враховуючи даний конституційний принцип, вважаю, що відомості у протоколі про адміністративне правопорушення, про те, що  ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп’яніння та пройти медичний огляд на стан алкогольного сп’яніння в медичному закладі відмовився саме  до  встановленого   законом   порядку,   не   можуть   бути   визнані   ні    достовірними,    ні    допустимими доказами, оскільки фактично ґрунтуються виключно на твердженнях інспектора ДАІ, який є прямо зацікавленою особою.

В справі не встановлено жодного належного, об’єктивного та обґрунтованого доказу,  які б вказували на наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого    ст. 130 КУпАП, не встановлено таких і в процесі розгляду справи.

Сама ж по собі принципова позиція особи і її відмова від проходження огляду, без дотримання вимог закону – ст. 266 КУпАП, вказаного складу правопорушення не утворює.

За таких обставин, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 247 КУпАП, вважаю, що порушене відносно ОСОБА_1 провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.

Виходячи з наведеного, керуючись ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити, у зв’язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до апеляційного суду Хмельницької області протягом 10 днів з моменту її проголошення через Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області.

                        Суддя         підпис

Копія вірна:

Голова Шепетівського міськрайсуду                                       ОСОБА_4