КОПІЯ.

               Справа № 2-27/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

24 лютого 2010 року      Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

       головуючого-судді:                     Мазур Н.В.

       секретаря:                             Кармаш Н.М.

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, суд, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 23.08.2005 року, на вулиці с. Калинівка, Корецького району Рівненської області, в процесі конфлікту, ОСОБА_2, наніс йому легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров’я у вигляді: забійної рани правої вушної раковини, крововиливів в ділянці лівого променево-зап’ястного суглобу, на нижній поверхні правового ока, на правому передпліччі з осадненням, саден на лобі та закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку.

Стверджує, що внаслідок неправомірних дій відповідача, йому було спричинено моральну шкоду, яку просить стягнути з останнього.

В судовому засіданні ОСОБА_1 позов підтримав повністю та дав аналогічні пояснення викладеним в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2, не заперечуючи факту конфлікту з ОСОБА_1,  позов не визнав, вважає, що законні підстави для його задоволення відсутні, оскільки всі суперечки з останнім врегульовані, а вимоги позивача є надуманими та безпідставними.  

Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, в тому числі матеріали кримінальної справи № 1-93/2006 рік та відмовного матеріалу № 858, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково виходячи з таких підстав.

Судом встановлено, що 23 серпня 2005 року, біля 14 години, на вулиці с. Калинівка, Корецького району Рівненської області, в процесі конфлікту, ОСОБА_2, внаслідок ударів руками та каменем в голову, наніс легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров’я, ОСОБА_1 у вигляді: забійної рани правої вушної раковини, крововиливів в ділянці лівого променево-зап’ястного суглобу, на нижній поверхні правового ока, на правому передпліччі з осадненням, саден на лобі та закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку.

Факт спричинення позивачу тілесних ушкоджень відповідачем, в процесі конфлікту, стверджується актами судово-медичного дослідження № 183 від 26.10.2006 року та № 474 від 30.06.2007 року з яких вбачається, що у ОСОБА_1 виявлені легкі тілесні ушкодження, з короткочасним розладом здоров’я у вигляді: забійної рани правої вушної раковини, крововиливів в ділянці лівого променево-зап’ястного суглобу, на нижній поверхні правового ока, на правому передпліччі з осадненням, саден на лобі та закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, які за давністю відповідають строку конфлікту з ОСОБА_2

Наявність конфлікту 23.08.2005 року на вулиці с. Калинівка, Корецького району Рівненської  області,  між  ОСОБА_1  та  ОСОБА_2  повністю стверджується поясненнями останніх, як в процесі судового розгляду так і в процесі розгляду заяви позивача правоохоронними органами, з яких вбачається, що дійсно внаслідок неприязних відносин, відповідач, наніс позивачу тілесні ушкодження.  

При цьому, ОСОБА_2, будучи неодноразово допитаний правоохоронними органами з приводу побиття позивача, дав послідовні покази, які повністю узгоджуються з пояснення ОСОБА_1 в цій частині, що внаслідок ударів каменем в голову, спричинив останньому тілесні ушкодження.

Відмовним матеріалом Корецького РВВС стверджується, факт заподіяння            ОСОБА_1 тілесних ушкоджень ОСОБА_2 в час і при обставинах на які вказують сторони по справі.

Як вбачається з чинної постанови судді Корецького районного суду Рівненської області від 14.05.2009 року, в порушенні кримінальної справи відносно відповідача по факту побиття позивача було відмовлено за сплином строків притягнення до кримінальної відповідальності за названі дії, тобто з нереабілітуючих підстав і даних обставин  ОСОБА_2 не оспорював, чим на думку суду повністю погодився та визнав дані факти.  

А тому суд вважає дані обставини щодо спричинення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, саме ОСОБА_2, встановленими і такими, що додаткового доказування не потребують.

Доказів, які б стверджували протилежне, відповідачем суду не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а ті на які він посилається не заслуговують на увагу та носять надуманий характер.  

Зокрема не знайшли свого підтвердження в процесі судового розгляду твердження відповідача в тій частині, що вчиняючи побиття позивача він діяв в процесі самозахисту, захищаючись від нападу ОСОБА_1, який був озброєний ножем.

Оскільки, такі твердження ґрунтуються виключно на розмірковуваннях та припущеннях відповідача, які не можна визнати допустимими доказами, оскільки останній є прямо зацікавленою особою.

Більше того, не встановлено протилежного і правоохоронними органами, які проводили перевірку по факту спричинення позивачу тілесних ушкоджень.

Позивач ставить питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, яка була завдана йому, внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Як встановлено судом, дії ОСОБА_2 по заподіянню тілесних ушкоджень ОСОБА_1 є незаконними, чим були порушені його законні права та інтереси, а тому вимоги позивача в цій частині є законними та обґрунтованими.

    Розмір такої шкоди, з врахуванням ступеня моральних страждань, порушення нормального способу життя позивача, порушенням одного із основних конституційних прав – права на життя та здоров’я, дискредитації ОСОБА_1, оскільки його побиття відбулося в громадському місці, перенесеного ним стресу, ступеня і характеру тілесних ушкоджень та періоду лікування, відсутності будь-яких дій відповідача стосовно розкаяння у вчиненому, з врахуванням матеріального становища ОСОБА_2, часу, який знадобився позивачу для захисту своїх прав та інфляційних процесів в державі, суд визначає в розмірі 4000грн. В  решті позову в цій частині слід відмовити.

    При цьому, суд враховує, що саме внаслідок недобросовісної поведінки відповідача, який на протязі років, фактично не вчинив жодних дій спрямованих на вирішення спору та відшкодування збитків в добровільному порядку, всіляко ухиляючись від відшкодування таких збитків, що змусило позивача звертатися до суду та на протязі значного періоду, як в кримінальному, так і в цивільному процесах відстоювати свої права та законні інтереси.

    З огляду на те, що жодна із сторін питання про застосування строку позовної давності не ставить, суд вважає, що законні підстави для відхилення позову відсутні.

Судові   витрати   по   справі  у  вигляді  сплати  судового  збору, підлягають стягненню з відповідача в доход держави в повному обсязі, оскільки повністю стверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60-61, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 23, 1167 ЦК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров’я – задовольнити частково.

    Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4000 (чотири тисячі) гривень моральної шкоди.  

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 8,50 грн. судового збору та 37 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у суді.

 Заява про апеляційне оскарження подається протягом десяти днів з дня його винесення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.

                                                Суддя :         підпис

Копія вірна:

Голова Шепетівського міськрайсуду                                                        ОСОБА_3