ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/3307/18 Номер провадження 22-ц/814/1973/19Головуючий у 1-й інстанції Стрюк Л. І. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2019 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Бондаревської С.М., Кузнєцової О.Ю.

секретар: Ряднина І.В.

за участю: представника відповідача - адв. Дробахи А.Е.

представника позивача - адв. Кучерявої Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника відповідача - адвоката Дробахи Артура Едуардовича

на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 28 травня 2019 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання майна спільним сумісним майном подружжя та поділ майна подружжя.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 28 травня 2019 рокупозовну заяву ОСОБА_1 у частині вимог про визнання спільним сумісним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об`єкту незавершеного будівництва - господарської будівлі, побудованої згідно будівельного паспорта від 14.08.2015 року, реєстр №226, в період спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснення поділу спільного сумісного майна шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину вказаного об`єкта незавершеного будівництва господарської будівлі, припинивши право спільної сумісної власності, залишено без розгляду.

Клопотання у частині повернення судового збору, залишено без задоволення.

З цією ухвалою не погодився відповідач, представникякого в поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати в частині залишення без розгляду вимог про визнання спільним сумісним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об`єкту незавершеного будівництва господарської будівлі, побудованої згідно будівельного паспорта від 14.08.2015 року, реєстр №226, в період спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснення поділу спільного сумісного майна шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину вказаного об`єкта незавершеного будівництва господарської будівлі, припинивши право спільної сумісної власності та направити матеріали даної справи до місцевого суду для подальшого розгляду справи по суті відповідно до уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , в іншій частині оскаржувану ухвалу залишити без змін.

В обґрунтування скарги посилається на те, що після закриття підготовчого судового засідання почався розгляд справи по суті. Відтак, розгляд місцевим судом клопотання про залишення частини позовних вимог без розгляду, відбулось з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, оскільки відповідне клопотання було подано не на етапі підготовчого провадження, а тому не повинно розглядатися судом по суті.

У поданому відзиві на апеляційну скаргу позивач вважає оскаржувану ухвалу законною та обґрунтованою, внаслідок чого прохає залишити її без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

Зауважує, що представником позивача саме до початку розгляду справи по суті було подано відповідне клопотання про відмову від частини позовних вимог, відтак, вказане клопотання правомірно було розглянуто судом.

Також, зауважує, що обставини, що стали підставою для відмови позивача від позовних вимог у визначеній частині, стали їй відомі саме на етапі судового розгляду, після чого і було подано клопотання про відмову від частини позовних вимог.

У судовому засіданні представник відповідача доводи апеляційної скарги підтримав та прохав її задовольнити.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, прохала її відхилити, а рішення місцевого суду залишити без змін.

Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали місцевого суду у межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до місцевого суду з вказаним позовом, неодноразово уточненим в ході судового розгляду, до ОСОБА_2 , в якому остаточно прохала:

- встановити факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з грудня 2013 року по 23.09.2015 року та з 16.12.2015 року по 11.06.2017 року;

- визнати спільним сумісним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об`єкт незавершеного будівництва господарську будівлю (поз.5), побудовану згідно будівельного паспорта від 14.08.2015 року, реєстр №226, в період спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ступінь будівельної готовності становить 71%;

- здійснити поділ спільного сумісного майна шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину об`єкта незавершеного будівництва господарської будівлі (поз.5), побудовану згідно будівельного паспорта від 14.08.2015 року, реєстр №226, в період спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ступінь будівельної готовності становить 71%, припинивши право спільної сумісної власності;

- вирішити питання судових витрат (т1, а.с.2-7, 80-86).

28.05.2019 року позивачем було подано до місцевого суду заяву, в якій вона прохала в частині позовних вимог про визнання спільним сумісним майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 об`єкта незавершеного будівництва господарської будівлі (поз.5), побудованої згідно будівельного паспорта від 14.08.2015 року, реєстр №226, в період спільного проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , а також здійснення поділу спільного сумісного майна шляхом визнання права власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину вказаного об`єкта незавершеного будівництва господарської будівлі, припинивши право спільної сумісної власності, залишити без розгляду, вирішити питання судових витрат (т.2, а.с.41-42).

В подальшому, як зазначено вище, місцевим судом було постановлено оскаржувану ухвалу про часткове задоволення вказаної заяви та залишення зазначених позовних вимог без розгляду, а в частині розподілу судових витрат відмовлено (т1, а.с.46-47).

Залишаючи дану заяву без розгляду місцевий суд виходив із того, що, оскільки позивачем, до початку розгляду справи по суті, подано заяву про залишення частини вимог без розгляду, то наявні підстави для застосування положень п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України, та задоволення відповідної заяви.

Такий висновок суду відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Згідно п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Так, з матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 відповідну заяву про залишення позовних вимог у визначеній частині без розгляду, подала до місцевого суду 28.05.2019 року о 08 год. 56 хв., що підтверджується штемпелем реєстрації вхідної кореспонденції (т.25, а.с.41-42).

За змістом ч.ч.1,3 ст.217 ЦПК України у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошенням головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Так, головуючим суддею по даній справі №545/3307/18 о 09 год. 07 хв. 28.05.2019 року було відкрито судове засідання, розглянуто заяву ОСОБА_1 та залишено визначену частину позовних вимог без розгляду.

З аналізу наведених норм права та встановлених обставин справи вбачається, що, оскільки заява ОСОБА_1 була подана до місцевого суду до оголошення головуючим суддею судового засідання відкритим, тобто до початку розгляду справи по суті, відтак, застосування до даних правовідносин вимог п.5 ч.1 ст.257 ЦПК України є правомірним.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що саме після закриття підготовчого судового засідання почався розгляд справи по суті, не ґрунтуються на законі та спростовуються вище викладеним, зокрема, положеннями ч.3 ст.217 ЦПК України.

Відтак, розгляд та задоволення місцевим судом клопотання позивача про залишення частини позовних вимог без розгляду є правомірним, жодних порушень закону при цьому матеріалами справи не встановлено.

Твердження апелянта стосовно того, що, оскільки відповідне клопотання було подано не на етапі підготовчого провадження, а тому не повинно розглядатися судом по суті, суд апеляційної інстанції оцінює критично, оскільки таких положень норма ст.257 ЦПК України не містить, а вільне трактування скаржником норм процесуального права не може бути прийнято до уваги апеляційним судом.

За таких обставин ухвалу постановлено з додержанням вимог закону, доводи апеляційної скарги її висновків не спростовують, а тому підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст.ст.368, 375, 382,383,384 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника відповідача - адвоката Дробахи Артура Едуардовича, - залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 28 травня 2019 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ: Т.О. Кривчун

СУДДІ: С.М. Бондаревська

О.Ю. Кузнєцова