Справа № 308/1/15-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

04 липня 2019 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Куштана Б.П.,

за участі секретаря - Юрочко А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 4 липня 2018 року (головуючий суддя Бенца К.К.) щодо відмови у забезпеченні позову у справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про визнання недійсним обміну жилими приміщеннями, -

в с т а н о в и в :

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 04.07.2018 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення вказаного позову - відмовлено.

На дану ухвалу 10 вересня 2018 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу № 56 від 02.02.2018 ОСОБА_2 продала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 ; ОСОБА_4 не проживає у квартирі із 02.02.2018 по теперішній час, не реєструється у ній, не сплачує за комунальні послуги; у найближчий час позивачем буде подано позов до ОСОБА_4 ; вказує, що відповідачі вчинили розкрадання майна сім`ї ОСОБА_5 , оскільки у своїх поясненнях заявили суду, що не знають де таке майно; ОСОБА_2 не повідомила позивача, що продала ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 , що вважає перешкодами у поверненні майна та житла; у ОСОБА_4 є право продати квартиру АДРЕСА_6 , обманути наступного власника про відсутність судових спорів щодо цієї квартири; квартира АДРЕСА_5 не могла бути ніким приватизованою згідно рішення виконкому Ужгородської міської ради № 46 від 02.03.2010, оскільки таке рішення не відноситься до квартири № 7.

У відзиві на апеляційну скаргу представник виконавчого комітету Ужгородської міської ради просив ухвалу місцевого суду залишити без змін.

Ухвалою від 23 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 було прийнято до провадження Закарпатського апеляційного суду.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його представника, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що у грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа - ОСОБА_3 , у якому просив визнати недійсним примусовий обмін квартири АДРЕСА_1 на квартиру АДРЕСА_5 , який здійснено 08.07.1995 (між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 ) на підставі незаконного рішення Ужгородського міського суду від 10.01.1995 та на підставі незаконного пункту 1.4 рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 44 від 22.03.1995 про видачу ордерів на обмін житлових приміщень.

У серпні 2015 року позивач збільшував та уточнював позовні вимоги (а.с. 113, 114) та, зазначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 , додатково до первісних позовних вимог, просив:

1. ОСОБА_6 ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1 .

2. Визнати недійсним і незаконним пункт №237 рішення №102 від 26.06.1996 виконавчого комітету Ужгородської міської ради про приватизацію державного житлового фонду, а саме передати безоплатно квартиру АДРЕСА_1 у приватну спільну сумісну власність ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , та їх неповнолітнім дітям ОСОБА_8 , ОСОБА_9 .

3. Зобов`язати Виконавчий комітет Ужгородської міської ради скасувати пункт № 237 свого рішення №102 від 26.06.1996 про приватизацію державного житлового фонду щодо квартири АДРЕСА_1 , а також зобов`язати видати ордер ОСОБА_1 на вселення у квартиру

АДРЕСА_6 . Виселити ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_1

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 14.04.2000, укладений між ОСОБА_7 , ОСОБА_3 , їх неповнолітніх дітей ОСОБА_8 , ОСОБА_9 з одного боку та Компанією «Financial & Investment Energy Holding (F.I.E.H.) Establishment» з іншого боку.

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 04.03.2010, укладений між Компанією «Financial & Investment Energy Holding (F.I.E.H.) Establishment» та ОСОБА_2 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29.03.2017 проведено заміну процесуального статусу ОСОБА_2 з третьої особи на відповідача (а.с.77).

У червні 2018 від ОСОБА_1 до місцевого суду надійшла чергова заява про забезпечення позову, в якій позивач просив: - заборонити вчинення будь-яких дій з квартирою АДРЕСА_1 , щляхом накладення арешту; - заборонити вчинення будь-яких дій з квартирою АДРЕСА_5 шляхом накладення арешту; - заборонити Ужгородській міській раді, виконавчому комітеті Ужгородської міської ради вчиняти будь-які дії з майном померлої ОСОБА_5 , яке знаходиться на складі ліквідованого КП «ЖРЕР №1» в будинку АДРЕСА_7, шляхом заборони вчинення знищення майна, продажу майна, передачі майна іншим особам (крім спадкоємців) та будь-яких інших дій, які можуть порушити законні права спадкоємців ОСОБА_5 ; - заборонити Ужгородському відділу поліції ГУНП в Закарпатській області вчиняти будь-які дії з майном померлої ОСОБА_5 , яке знаходиться у квартирі АДРЕСА_5 , шляхом заборони вчинення знищення майна, продажу майна, передачі майна іншим особам (крім спадкоємцям) та будь-яких інших дій, які можуть порушити законні права спадкоємців ОСОБА_5

Заяву мотивовано тим, що відповідач ОСОБА_2 продала 02.02.2018 квартиру АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу від 02.02.2018. Позивач зазначав, що на письмову заяву позивача від 15.06.2018 до представника ОСОБА_2 - адвоката Варга М.І. - з пропозицією повернути вище вказану квартиру за повернення витрачених коштів ОСОБА_2 , яке було вручено адвокату 15.06.2018, ніякого реагування не було. Позивач вважає, що такими діями ОСОБА_2 навмисно створено перешкоду у поверненні вище вказаної спірної квартири та значно ускладнено розгляд цивільної справи. Окрім того вказує на те, що відповідно до письмової відповіді від 14.05.2018 з ГУНП в Закарпатській області квартира АДРЕСА_5 Свободи нібито вже приватизована іншою невідомо йому особою, а вимогу відтак даний факт створює перешкоду у поверненні цієї квартири.

На підставі викладеного, з метою припинення розкрадання майна їх сім`ї ОСОБА_5 , з метою припинення обманювання й обкрадання членів їх сім`ї ОСОБА_5 та інших громадян, просив заяву задовольнити.

Також апеляційному суду було надано акт з переліком майна ОСОБА_5 , яке було перевезено з квартири АДРЕСА_1 квартиру АДРЕСА_5 від 08.07.1995, та акт опису майна, вилученого з квартири АДРЕСА_5 від 07.10.2011, протоколи огляду майна та речей в квартирі АДРЕСА_5 , датовані 1995 роком, 2005 роком, пояснення ОСОБА_5 , датоване 2005 роком.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 21 вересня 2018 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на залучено ОСОБА_4 (а.с.99-100).

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Ураховуючи особливості мети забезпечення позову, суд розглядає заяву про забезпечення позову у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Така ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи (стаття 153 ЦПК України).

Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду і вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії;

Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно роз`яснень п.4 постанови Пленуму Пленуму Верховного Суду України від від 22 грудня 2006 року N 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Позивач просив, зокрема, заборонити вчинення будь-яких дій з квартирою АДРЕСА_1 , а також квартирою АДРЕСА_5 шляхом накладення арешту.

Як зазначалось вище, відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України арешт може бути накладено на майно та (або) грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно Довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої апеляційним судом 03.07.2019, власником квартири АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу № 56 від 02.02.2018, є ОСОБА_4 .

На час розгляду судом першої інстанції заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та постановлення оскаржуваної ухвали, ОСОБА_4 не була учасником справи. На час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_10 , відповідно до ухвали місцевого суду від 21.09.2018, є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щогдо предмета спору. Таким чином, забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1 не може бути накладено, оскільки ОСОБА_4 не є відповідачем у справі.

Згідно Довідки з реєстру речових прав на нерухоме майно, сформованої апеляційним судом 03.07.2019, на квартиру АДРЕСА_5 Ужгороді накладено арешт відповідно до ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 08.05.2012, особою, майно/права якої обтяжено, зазначено Виконавчий комітет Ужгородської міської ради. Виконавчий комітет Ужгородської міської ради є відповідачем у даній справі. Відтак, з метою виконання можливого рішення суду про задоволення позову, слід накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 .

Щодо таких заходів забезпечення позову, як заборона Ужгородській міській раді, виконавчому комітеті Ужгородської міської ради вчиняти будь-які дії з майном померлої ОСОБА_5 , яке знаходиться на складі ліквідованого КП «ЖРЕР №1» в будинку АДРЕСА_7, та заборона Ужгородському відділу поліції ГУНП в Закарпатській області вчиняти будь-які дії з майном померлої ОСОБА_5 , яке знаходиться у квартирі АДРЕСА_5 - слід вказати наступне.

Позивач не довів тієї обставини, що майно, про яке він вказує у наданих апеляційному суду письмових поясненнях (що надійшли 01.07.2019) знаходиться наразі у квартирі АДРЕСА_5 та на складі ліквідованого КП «ЖРЕР №1» в будинку АДРЕСА_7.

Такі заходи забезпечення позову не є співмірними із заявленими позивачем вимогами. Позивачем не наведено належних доводів, що вчинення дій Ужгородською міською радою, виконкомом міської ради, Ужгородським відділом поліції ГУНП в Закарпатській області із майном сім`ї померлої ОСОБА_5 утруднить чи перешкодить виконанню можливого рішення суду про задоволення позовних вимог ОСОБА_11 .

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 4 липня 2018 року в частині відмови у накладенні арешту на квартиру АДРЕСА_5 слід скасувати та накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 .

В решті ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 4 липня 2018 року - залишити без змін.

Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 4 липня 2018 року - скасувати в частині відмови у накладенні арешту на квартиру АДРЕСА_5 .

Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_5 .

В решті ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 4 липня 2018 року - залишити без змін.

Копію постанови направити Ужгородському міському відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення 09 липня 2019 року.

Головуюча: Судді: