ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

05 липня 2019 року м. Київ № 640/11507/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А., розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до 1. Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, 2. Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві

про визнання протиправними та скасування висновку і наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів оцінювання службової діяльності державного службовця, який займає посаду державної служби «Б» або «В», ОСОБА_1 , першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, який складений 13.06.2019 року за результатами повторного оцінювання;

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів №343-к від 14.06.2019 року «Про затвердження результатів повторного оцінювання службової діяльності першого заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.07.2019 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Разом з позовною заявою представником позивача подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Державній служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів вчиняти дії по звільненню ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві.

Обґрунтовуючи подану заяву про вжиття заходів забезпечення позову, представник позивача посилається на те, що у разі звільнення позивача з державної служби по результатам повторної оцінки, то таке звільнення погіршить його правовий статус, для поновлення прав позивача необхідно буде оскаржувати рішення про його звільнення, що у свою чергу істотно ускладнить захист порушених прав.

Виходячи з меж заявленого клопотання та обставин, на яких воно ґрунтується, суд встановив наступне.

Відповідно до ч.1 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч.1 ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Виходячи з системного тлумачення зазначених положень вбачається, що застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.

Як вбачається зі змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, позивач обґрунтовує необхідність застосування таких заходів очевидною небезпекою порушення прав позивача, поновлення яких може бути неможливим у майбутньому чи для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

Однак, у своєму клопотанні позивачем не наведено конкретних обставин, які, на його переконання, могли б свідчити про неможливість поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, без вжиття судом заходів забезпечення позову.

При цьому, самі рішення суб`єкта владних повноважень, що є предметом оскарження у даному провадженні, не містять тих положень, реалізація яких може мати невідворотні наслідки для позивача, що могло б слугувати підставою для вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом зупинення їх дії.

Також, відсутні підстави для застосування заходів забезпечення позову відповідно до п.2 ч.2 ст.150 КАС України, оскільки до розгляду справи по суті неможливо зробити висновок про протиправність оскаржуваних рішень суб`єктів владних повноважень, а вирішення вказаного питання на стадії здійснення підготовки справи до судового розгляду фактично є свідченням розгляду справи по суті, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Враховуючи викладене та виходячи із змісту клопотання про вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення.

За таких обставин, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська